Карта

Координати: 49°40′36″ пн. ш. 23°28′59″ сх. д.

Якщо ви прямуєте через, скажімо, Оброшине та Великий Любінь на Самбір, де, крім ратуші, костелів та кам'яниць минувших століть, зберігаються мощі того самого, легендарного святого Валентина, покровителя всіх закоханих, то не оминіть своєю увагою не лише Рудки з їх багато декорованим старовинним костелом у центрі, а й приміське поселення зі смачною та типово українською назвою Вишня. Вона ж колишня Вишня Бенькова. Повірте, громадяни однієї сусідньої з нами держави це сільце точно б не проминули. Це для них - щось на кшталт Ясної Поляни для росіян, хоча б з нашим Каневом порівнювати я не стала - пафоса тут значно менше. Адже герой цієї розповіді - найвідоміший польський комедіограф.
Як нас з малечку годували на уроках творчістю Гоголя чи Руданського, так і польські дітки ще з маленького знають ім'я Алєксандра (Олександра) Фредра, чудового комедіографа, а ще мізантропа, масона, поета та мемуариста.

Не варто соромитися того, що про Фредра ви чули небагато - повірте, поляки Карпенка-Карого знають не краще. Ну але якщо вже маєток драматурга на нашій землі, варто ознайомитися - і з маєтком, і з самим драматургом.

Тим більш, скоро палац має бути відреставрованим: з 6 по 16 вересня 2009 року 11 польських архітекторів (з них два - професори, а інші студенти) проводили виміри палацу Фредра у Вишні. В споруді тривають ремонтні роботи з відновлення кімнати-музею драматурга (хоча для українських греко-католиків О.Фредро не стільки комедіограф, скільки дідусь Андрея Шептицького). Роботи проводяться на доброчинні внески. Ініціатор відновлення маєтку Фредра - Львівська обласна рада.

Саме у родинному маєтку у Беньковій Вишні народився та провів дитячі роки майбутній драматург. (За іншими даними, народився він 20 червня 1793 року в с. Сухорів чи Сухеднів під Ярославом, cучасна Польща. В Бенькову Вишню родина переїхала в 1797 році).

В батьків Олександра, вже згаданих вище Яцека і Маріанни, було дев'ять дітей. Вижив один Олександр.

Принаймні одна подія, що не могла не вплинути на маленького Алєксандра, сталася таки в Вишні: під час пожежі палацу 12 січня 1806 року у полум'ї загинула його мати, Маріанна Фредрова. Після смерті матері Фредро з батьком переїхали до Львова.

Цікаво: Олександр отримав виключно домашню освіту, ніколи він не ходив до навіть найкращих, але публічних шкіл.

У віці 16 років, в 1809 році, майбутній комедіограф вступає у армію Варшавського князівства (наскільки це був добровільний вчинок, важко сказати), а пізніше буде воювати у війську Наполеона Бонапарта. На схилі життя згадки про воєнні походи будуть відображені у мемуарному творі "Три по три". Випереджаю питання: так, Олександр Фредро у 1812 р. брав участь у московській кампанії і отримав за це Позолочений Хрест Virtuti Militari. Кампанія 1813-14 рр. теж не оминула його: відбув її спочатку під Дрезденом і Ляйпцігом, потім - під Парижем. Ще один орден вкрашає його груди: Krzyz Legii Honorowej.

В 1835 році Олександр Фредро зводить в родинній Беньковій Вишні великий мурований палац. Споруду пізніше перебудує його онук Андрій Максиміліан, станеться це в 1896 р.

Відомо також, що у 1842 році комедіограф добудував ще з боку парадного фасаду довгий одноповерховий павільйон, що тягнувся від західного крила садибного будинку до флігеля. Але через те, що в павільоні була підвищена вологість, а ще він закривав вид на став, в 1873 році його було перероблено. Якраз в той час син письменника Ян Олександр Фредро займався першою реконструкцією палацового комплексу. Саме тоді було розміщено на фронтоні над гербом графську корону та родинний девіз FRIEDE HERR. Корону і напис виготовив з гіпсу скульптор Юзеф (Йосип) Свобода разом (це вже цікаво!) з самим Яном Олександром.

Палац Фредра сильно відрізняється від типових садиб південно-східної Польщі - та й інших частин краю теж. Історики мистецтв довго сперечалися щодо прототипів палацу у Вишні, та всі існуючі версії відкидала онучка драматурга, Марія Шембекова. За її версією, проект садиби мав своїм фундаментом якийсь малюнок будинку, який Олександр Фредро випадково побачив у якомусь англійському журналі.

В цілому двоповерховий палац у Беньковій Вишні був нерегулярним у плані. Західний фасад головного корпусу було акцентовано двома ризалітами в широких рамах і з стилізованими коринфськими капітелями. Можливо, крім існуючого лівого крила, мало бути добудованим й симетричне праве крило споруди. Всі вікна і двері палацу були напівруглої форми. Прямокутні п'єци, вкриті різнокольоровими кахлями, були ще за часів О.Фредра.

В кімнаті самого драматурга стояло велике ампірне ліжко на лев'ячих лапах із мідними обручами, а навколо стояли шість бібліотечних шаф. Частину стін кімнати прикрашали італійськи щити, які драматург привіз з Риму та Флоренції у 1824 р. Біля самого ліжка стояла велика дубова скриня, оббита залізом, невеликий стіл та помальоване на чорно бюро-пульпіт. Між вікнами стояв величезний стіл, вкритий зеленим сукном, та велетенське крісло, оббите червоним сапьяном.

Сам драматург у своїх мемуарах "Три по три" згадував про кілька найцінніших речей з палацу у Беньковій Вишні часів його юності. Це було акуратне бюро його матері, "ландшафт за Рейсделом", види Тіволі і егерського фонтану в коричневих рамах, "порфірова" ваза, алебастрові підсвічники і таке інше. На каміні стояла скульптурка Венери Медічі, а поміж золочених філіжанок, на мармурових підставках - бюсти, серед них короля Генріха VII.

Протягом всього ХІХ століття мистецька колекція родини Фредро постійно збільшувалася. З часом вона була розподілена поміж внуками драматурга. Так частина збірки опинилася в Прилбичах, маєтку Шептицьких, а частина в Сем'яницях у Шембеків. Ті ж предмети з колекції, які залишился у вишенському палаці, разом з бібліотекою на 10 000 томів, були знищені в часи Першої світової війни. речі, які потрапили в інші маєтки, були знишені вже Другою світовою.

В парку, що оточував палац, знаходилася значно старша за нього офіцина (флігель) - так званий Яцків Двір. Парк класифікувала як "велетеньский і зарослий" ще онучка драматурга. Вона ж пам'ятала старі дерева, що відбивалися у водах річки Вишеньки та ставка. Там були каштанова алея та алея столітніх лип.

Всередині на вас чекають розкішні стелі з ліпниною, старовинні сходи та п'єци, а ще плакати про те, як вчасно та правильно здіагностувати хвороби великої рогатої худоби. О, дивний мікс...

Біля головного, репрезентативного корпусу стоїть інший, більш скромний, проте менш помпезний. Романтична башта вінчає цей флігель, який теж є у досить пристойному стані.
Нижче тераси головного корпусу вгадується озеро, та зараз воно майже заросло ряскою і естетизмом не вразить навіть місцевих жаб.
Ось у мене питання: чому про цей славний і архітектурою, і своєю історією палац не можна знайти згадок у тому ж таки чотиритомнику містобудівельних пам'яток України? Комедії А. Фредра були ще й які гостросоціальні, вбачати у драматургу шляхетського прихвостня (гм) важко навіть повному дурню? Отже - чому?

Питання з'ясувалося в 2009 році - з того часу у Вишні тривають відновлювальні роботи. а 19 червня 2010 р., в річницю з дня народження Олександра Фредра, в його родовому палаці відбудеться презентація меморіальної кімнати О.Фредра та його онука, митрополита Андрея Шептицького. Обіцяють театралізовану виставу. Проект реалізований в рамках промоції Львівщини. Роботи з облаштування меморіальної кімнати здійснюються за спонсорські та доброчинні кошти.
А про ще одне місце, пов'язане з родиною Фредро, читайте тут.