Координати: 49°43′48″ пн. ш. 23°36′40″ сх. д.

Біля тисячі жителів

Цікаво не илше те, що тут робили великодні башти, як і в нас на Поділлі. Цікаво й те, що на світлині хлопці стоять біля якоїсь імпозантної двоповерхової будівлі, швидше за все - біля панського палацу. 

І таки так! Угерці Незабитовські були нечастим для Галичини, стверджує Роман Афтаназі, прикладом, коли двір в селі належав одному і тому ж роду протягом більш як трьох століть. І були це Незабитовські гербу Любич. Одна з гілок цього роду, що зародився біля Любліна, ще у XVI столітті переселилася на русинські (українські) землі - і жила там аж до вибуху Другої світової. Рід мав у власності також села Коропуж та куплені у 1817 р. Бутини на Жовківщині. 
Останнім власником маєтку був останній маршалок галицького сейму Станіслав Незабитовський (1860-1941), котрий помер на засланні у Казахстані. Він був сином Володимира Незабитовського та Казимири з роду Бадені. Дружиною його була Анна Квілецька (померла у 1941 р. у Тегерані). 

Безумовно, у Незабитовських був в Уграх (Угерцях) старий двір. Як він виглядав, невідомо: на його місці у 1860-х поставили новий красивий палац з кутовими баштами. У 1963 році маєток дав прихисток багатьом учасникам польського антицарського повстання, котрі всіма силами вибиралися з-під російського чобота на підавстрійські терени.  

Навколо палацу лежав парк площею біля 5 га. Навіть на початку ХХ століття у ньому все ще відчувався дух старого французького регулярного парку з кінця XVIII століття, навіть попри те, що у ХІХ ст. його розширили та дещо змінили. Парк тягнувся до мальовничого ставу. В кінці парку стояла неоготична родинна усипальня Незабитовських. 

Незабитовські дали кошти на побудову в селі греко-католицької церкви. Була і школа - не знаю, чи панами фундована. При їхньому фільварку діяла цегельня. Палац сильно постраждав у Першу світову. 

Читала, що на початку ХХ століття селяни село називали Незабитівкою. Ну, але в радянський час воно стало Уграми. Неподалік у XVIII столітті з'явилася німецька колонія Ебенау (110 жителів на 1808 рік). Зараз на її місці село Стоділки.