 |
|
|
|
|
|
Головна площа міста, пам'ятник Іржі Подебрадському, замок - і карта Подебрадів. Може, кому й згодиться. :о) |
Затишне курортне містечко на Лабі (Ельбі) в Центральній Чехії. 13 000 мешканців і маса санаторіїв. Замок - адже колись Подебради лежали на старому торговому шляху з Праги до Польщі. Біля броду через річку вже в середні віки виникає маленька фортеця, а ім'я собі бере від географії: біля броду ж знаходилася. Це топонім з'являється в літописах в середині ХІІ ст.
В другій половині ХІІІ ст. Подебради потрапляють до рук короля Пшемисла Отакара ІІ (Přemysl Otakar II). Саме монарх зводить тут в 1262-1268рр. мурований замок на місці фортеці-попередниці, яка охороняла стратегічно важливу переправу. Біля замку невдовзі виникає поселення, де жили ремісники та міщани. Так як до Праги звідси недалеко, чеські королі частенько навідуються в Подебради: дуже вже їм тут полювати подобалося, ліси навколо містечка були густі. Ян Люксембурзький і Вацлав ІІ Подебрадами не гребували.
Періоди розквіту міста припадають на часи панування тут володарів Кунштату (шість поколінь прийшлось на роки 1345-1495), найвидатнішим з яких був Іржі з Подебрадів, та на часи Фердинанда І. Останній відвідав Подебради в 1539р. - і був вражений... е-е-е... мисливським потенціалом міста, скажемо так.
Фердинанд І влаштував тут королівщину, ось як.
В першій половині XVII ст., під час Тридцятилітньої війни, місто, як і всі околиці, не раз зазнавало шведських атак і бачило саксонських вояків, горіло і нищилось. Найбільшою була пожежа 1681 р., коли і ратуша, і більша частина житлових дерев'яних будинків були спалені. Після цього вийшов наказ будувати лише кам'яниці - щоб трагедія не могла повторитися. Місто кардинально змінило своє обличчя: оборонні стіни було зруйновано для будівельних потреб, арів навколо замку засипано попелом зі згорілих будинків.
В середині XVIII ст. Марія Терезія зацікавилася старим замком і відбудувала його (1752-1757), пристосувавши до власних потреб і тогочасної моди. Замок зберігся саме в тому вигляді, в якому його залишила австрійська монархиня.
І Марія Терезія, і її чоловік, консорт Франц Лотарінгський зупинялися в подебрадському замку кілька разів.
В часи правління Йосипа ІІ в замку залишилися лише офіцери, що вийшли на пенсію, а сама споруда використовувалася як... казарми.
Після пожеж 1800 і 1832 рр. зникли останні залишки колишніх міських фортифікацій, на старих валах, як і у Львові, скажімо, насипали вулиці. Зникли й ренесансні вулички та площі, забудовані одноповерховими будинками.
В 1840р. Подебради купив банкір Іржі Сіна з Відня. Його внучата племінниця принцеса Chariclea nee Ypsillanti та її чоловік Filip Hohenlohe Schillingsfurst постійно мешкали в Подебрадах. Замок знову згадав про бали, знову ожив. Саме це подружжя посприяло розвитку в місті скляної індустрії, яка й зараз прославляє Подебради.
Поворотним моментом був приїзд в Подебради в 1905 р. німецького вельможі фон Бюлова. Він був широко відомий в світі як дослідник мінеральних вод. В Подебрадах фон Бюлов знайшов на замковому подвір'ї сліди могутнього джерела, яке пізніше віднайшли на глибині 97,6 метрів. Відкриття карбонадних мінеральних джерел спричинило відкритя першого спа-курорту в місті вже в 1908р. Після Першої світової війни Подебради швидко набули популярності як курорт, який з 1926 р. спеціалізується на лікуванні сердцево-судинних захворювань.
Крім курортного потенціалу, Подебради славляться своїми школами іноземних мов.
На жаль, в замок ми не потрапили - бо було вже 1 листопада, а сі замки з цього дня закриваються на зиму. Але загалом містечко сподобалося, шкода лишень, не побачили шахтарський костел Вознесіння Богородиці.
В самомму замку не дивлячись на кінець сезона працювала сувенірна крамничка, де ми затарилися безкоштовними картами та путівниками по місту.
Пам'ятник чеському королю Іржі з Подебрадів (коронований в 1458р.). Статую спорудили в ХІХ ст. з бронзових тарілок. Спочатку монумент виставили на ювілейній Етнографічній експозиції в Празі, а в 1896 р. встановили на теперішнє місце. Напроти статуї - Маріацька колона (чумний стовб, 1714), авторства Йозефа Бергмана. На жаль, в лісах - реконструкція. А в будинку під номером 17 на центральній площі на деякий час зупинявся <b>Франц Кафка</b>. Колишня ратуша (будинок з баштою, увінчаною круглим дашком, будинок № 41) - зараз публічна міська бібліотека. Башта була надбудована в 1814р. |
Годинник з квітів та каміння. Йшли до замку - працював, йшли від замку - зупинився. Тьотя в очереті та інші скульптури прикрашають центральний парк міста, там само знаходяться бювети з водою. Курорт. |
|
|
|
|
|
|
"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567
євровий - 5168757402858452
Patreon
Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.
Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю |
Розробник 
|
|
|
