Координати: 50°37′56″ пн. ш. 25°03′35″ сх. д.
Карта
Село в Луцькому районі, близько 800 жителів. Перша згадка під 1500 р. До траси і села Чаруків - 2 км. До Луцька - 18 км.
"Культура слова" стверджує, що назва села походить від імені *Несв£ть (порівняйте ще похідні слов'янські імена НесвЬтай, Несв-ктайко в «Слов'янському іменослові» М. Я. Морошкіна).
Колись Несвіч був родовим гніздом князів Несвизьких. Ще до початку ХХ століття двір у селі мав сліди давнього князівського замчища і валів та ровів, що його оточували. Та рід вигас ще в першій половині XVII ст., Несвіч відійшов до Стемпковських гербу Сухікімнати (гм). На початку ХІХ ст. місцевість отримав Ян Маєвський (Jan Majewski), котрий скуповував тоді власності на Волині, а від нього і на короткий час - до Потоцьких. В середині ХІХ ст. власниками Несвічу стали Омецинські (Omecinski). Останнім власником села був бездітний Вінцент Омецинський (близько 1900 - 1950-ті, Краків). Народна ж генеалогія чомусь приписує село Дмитру Байді-Вишневецькому.
Кургани поблизу села легенди наповнюють тілами козаків Северина Наливайка - вони полягли під Несвічем у битві. Археологи зі Львова. щоправда. визначили. що кургани - слов'янські поховання жесь ХІ ст.
Та що сперечатися - від трьох курганів-могил мало що лишилося. Перший був розораний ще в міжвоєнний час, другий - в 1950-60 рр., третій - у 1980-х (через нього якраз пролягла траса). Два інших селяни відновили. За даними історика Григорія Гуртового, в 1594-1596 рр. тут начебто справді ховали козаків. Кургани досипали ще й в середині XVII ст.
До Першої світової у Несвічу існував на високому березі ставка, при дорозі з села до залізничної станції мурований одноповерховий двір, невідомо коли і ким зведений (ймовірно - середина ХІХ ст. на більш старих підмурках). Це була споруда у змішаному стилі: трошки класицизму, трішки ренесансу. Та на фото все видно. Великопанська резиденція була оточена старим ландшафтним парком.
За легендами, село колись стояло на правому березі річки Чорногузки. Є ще якась легенда, пов'язана з втопленням вовка - не знаю її.
в селі збереглася дерев'яна Михайлівська церква (1771).