Місцевий кремль враження не справив: в мене ідіосинкразія на важкі сині бані в зірочках.

Найбільше сподобався годинник на дзвіниці - замість цифр там літери кирилиці. Оригінально.

Натовпи туристів, наречені з фотографами, популярний ресторан, злі тітоньки-наглядачки...

Кремль складається з земляних валів (ХІ-ХІІ, 1,4 км завдовжки, до 35 м в ширину і 8,5 м. в висоту), насипаних за Володимира Мономаха і посилених в XV ст. (при пожежі 1719 р. дерев'яні укріплення, які стояли на валах з 1677 р., згоріли),  архієрейських палат (XV-XVII), відреставрований у 1950-2000 рр.), собору Різдва (ХІІІ -XVI), дзвіниці (XVII).

 Архієрейські палати складаються з Хрестової палати для урочистих прийомів, житлових і господарських приміщень, домової церкви.

А от у дворі кремля стоїть справжнє дерев'яне диво - церква з села Глотово Юрьєв-Польського району (1766), яка й започаткувала суздальський музей дерев'яної архітектури і побуту. Вона, хай і напіврозібрана зараз, мені чимось нагадала корабель.  Хоча табличка біля неї і сповіщає, що це типовий сільський храм, який більше нагадує ізбу, а не церкву.