English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Язлівчик
Ну от і побачились знову. Костел з Язлівчика у Шевченківському Гаю (Львів). 8 січня 2020 р.
Костел з Язлівчика у Шевченківському Гаю (Львів). 8 січня 2020 р.
Костел в Язлівчику, 10 серпня 2005 року.
Костел в Язлівчику,  10 серпня 2005 року.

Нарешті? А хто його знає...

З 9 липня 2012 р. йдуть роботи з демонтажу нещасного костелика - до них взялися, звісно ж, не українці, а майстри з Гданська. Всі документи у них погоджені. Розбирали святиню вручну. Процитую новину з ЗІК:

"...розібрані деталі храму, які знаходяться в доброму технічному стані, реставратори покривають спеціальним розчином, окремо складають дефектні. Проект із демонтажу дерев'яного костелу розрахований на два роки – цьогоріч будівлю мають розібрати, деталі законсервувати та закласти фундамент під костел у Шевченківському гаї. У 2013 році костел із Язлівчика має бути перенесений та встановлений у Львові. Фінансує виконання цих робіт міністерство культури Республіки Польща.

Сільський голова Михайло Фещук розповів, що поляки спілкуються з місцевим населенням, навіть придумують спільну культурно-спортивну програму на вихідні". 

 

Відтепер їхати до Язлівчика туристам вже немає за чим. На місці неймовірно гармонійного костелику має постати капличка.

24 жовтня 2012 р. директор Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" Іван Косаревич повідомив пресу, що вчена рада прийняла рішення про перенесення навесні 2013 р. храму до скансену. Відразу після того, наприкінці жовтня 2012 року РАПТОМ місцеві жителі збагнули, що туризм має свої принади: костелик, вже готовий до переселення у Шевченківський Гай Львова (частини костелу вже навіть привезені до музею), в скансен віддавати не хочуть. Громада РАПТОМ вирішила, що костел має залишитися у Ялівчику: "Якщо костел не пам'ятка, навіщо переносити його в музей?"

А тому, що в селі ви його занехаяли!

 

 

 

Так, таки нарешті

28 вересня 2013 р. у львівському Шевченківському Гаю (Музеї народної архітектури та побуту), у секторі "Львівщина" таки ВІДКРИЛИ перенесений з Язлівчика костел. В присутності влади і посла Республіки Польща в 1997-2001 рр. Єжи Бара та генконсула у Львові Ярослава Дрозда. Без попів не обійшлося, але нехай вже навіть так. Планують навіть розпочати в храмі служби - незрозуміло, щоправда, для якої конфесії. 

Без професора Гданської політехніки Романи Цельонтковської та спонсорованих Польщею півмільйона злотих нічого б не сталося, костел і далі б помирав у Язлівчику. "Монтували" споруду ще з червня - і знову ж таки польськими руками. І пані професорка, і її колеги-архітектори працювали з ранку до ночі - і зараз у музеї стоїть красень. 

Майже реквієм

Костел у Язлівчику, серпень 2005 р.
Костел у Язлівчику, серпень 2005 р.

Карта

Координати: 50°07′03″ пн. ш. 25°07′46″ сх. д.

 

Хто б міг знати, що всього в кількох кілометрах на північ від практично всесвітньовідомих Бродів на Львівщині дотепер дивом зберегіся такий раритет, як дерев'яний костел? Хто-хто... Багато хто. Скажімо, молодий директор Бродівського краєзнавчого музею Василь Стрільчук. Якби не його відданість своїй справі і енергічність - досить заразлива, до речі, - можливо, 11 серпня 2005 року я б з Софією поїхала вивчати Буськ. Але ми побачили Язлівчик - і, знаєте, щасливі таким простим фактом.

"Але ви вже можете не встигнути. Храм помирає на очах" -так я писала влітку 2005 р. З того часу ситуація змінилася. На жаль, план про передачу святині католикам Бродів, котрі на той час вже довгенько споруджали собі костел, не спрацював. Костел повільно, але невпинно гинув. Та ситуація покращилась. Влітку 2009 року Міжнародний концерн ТзОВ "Акзо Нобель Декор Україна" (виготовлення фарб і лаків) взявся допомогти з реставрацією храму. Громадським партнером реставрації костелу є сайт "Дерев'яні храми України". Реставратори з "Львівської політехніки" оглянули храм на початку вересня 2009 р. і виготовили дефектний акт та кошторисну документацію. В грудні 2009 року костел було законсервовано, частково вкрито рубероїдом. Консерваційні роботи проведені силами ТзОВ "Терра Сицелія" (директор Василь Целюх, м. Броди).

 

Колись на Західній Україні було чимало дерев'яних братів язлівчицького костелу - зараз лишилoся з дюжину на всю Львівщину (ось ще приклади в Розлучі і Раденичах), ну і ще кілька костелів на Буковині, по одному на Волині, Прикарпатті і Тернопільщині. Цілий пласт архітектурної спадщини йде у небуття, повільно занурюючись у холодні води людської байдужості і безпам'ятства.

В музеї мені дозволили перефотографувати "портрет" храму зразка 1999 року. Ще хрест був на свому місці. Зараз - пан Василь намагався знайти навершя святині в кущах поблизу, але марно. До найвищої точки храму був під'єднаний громовідвід. Десь в 2002 році місцевий селянин зачепив його трактором, потягнув... разом з хрестом.

 

Нам неймовірно пощастило. За три хвилини після того, як ми закінчили оглядати костел, почалася страшезна злива. На похмурому дощовому небі, що вдаряє міріадами сліз в дерев'яні боки споруди, без жодного сонячного промінчика храм виглядав би могильним пам'ятником самому собі. Але сонце було за нас. Вид на костел з дороги на Конюшків - супер! Дерев'яні споруди старіються скоріше за своїх мурованих колег. Повна ілюзія архаїчності. Скельце з калейдоскопу марамороської готики, що незрозуміло як забралося значно північніше, в край піску та розкішних сосен.

Але варто підійти поближче - і помічаєш: ліва сторона впаде першою. Впаде досить скоро. Дерево прогнило всередині. Храмом ніхто не опікується. Католиків в селі немає, а як і є - до Бродів з 4 км.

 

Ох. 2004 р. Василь Стрільчук був тут разом з поважними гостями - директором "Шевченківського гаю" (відомого львівського скансену) та головою сільради. Візит мав стати доленосним: вирішувалося, чи відправиться храм в найкращий для дерев'яних споруд притулок для стареньких: в львівський скансен.

Ключів від дверей не знайшлося, тому прийшлося різати замок. Всередині ледь трималися колони різьбленого дерев'яного вівтаря (1936). Вердикт був надто суворим: не для Шевченківського Гаю. І вік не досить поважним (треба принаймні XVIII століття), і стан, і стиль...

Нє, ну рекомендацію сільраді гість дав: опікуйтеся, то-се... Але хто буде опікуватися стареньким, в якому довгі роки був простий колгоспний склад? Правильно: ніхто. Рекомендації - смертний приговор споруді. Тут її не врятують. Тут лише бешкетують, чіпляють на дзвіницю невідомо чиї портрети.

Про історію цього костелу я знаю дуже мало. Звели його в 1933-34 роках для місцевої католицької громади. Так-так, можна в 70 років виглядати аж ТАКИМ старим. Як бачите.

Колись в Язлівчику була ще й дерев'яна церква св. Михайла (1744), знищена в роки Першої світової війни. Тому в 1924 році в селі звели - знову дерев'яну - каплицю св. Михайла.

 

Товстий фоліант "Броди і Бродівщина", який Василь Стрільчук люб'язно віддав мені на короткочасні, але інтенсивні тортури, повідомляє, що в 1909 році в Язлівчику було 326 грекo-католиків, 4 іудея і 15 римо-католиків. Статистика на 1935 рік: 675 греко-католиків, 7 осіб незрозумілої релігійної орієнтації та 73 римо-католики. Навіть така нечисленна громада спромоглася звести в селі затишну дерев'яну святиню. Була в Язлівчику в ті часи й однокласова школа з українською мовою викладання - до речі, українською там вчили і за поляків.

Гарні, в орнаментах двері храму зараз зачинені. Дивні круглі вікна-ілюмінатори забиті дошками - а для більшої надійності ще й затягнуті колючим дротом. Кукурудза з сусіднього городу штовхає благенькі стіни початками: сучасному селу не до архітектурних фанаберій, кому потрібна та культура, якщо є серіал "Няня" і касета "Галицьке весілля"?



2 грудня 2009 р. Консервація проведена! Фото - Володимир Булишин.
2 грудня 2009 р. Консервація проведена! Фото - Володимир Булишин.
З фондів Бродівського музею
З фондів Бродівського музею
28.09.2013. Відкриття костелу у Шевченківському Гаю. Фото - ЗІК
28.09.2013. Відкриття костелу у Шевченківському Гаю. Фото - ЗІК
28.09.2013. Відкриття костелу у Шевченківському Гаю. Фото - ЗІК
28.09.2013. Відкриття костелу у Шевченківському Гаю. Фото - ЗІК
Костел в 1930-ті. З архівів NAC
Костел в Язлівчику колись
Язлівчик. Костел.
Автентичні двері
Автентичні двері
Пристібніться. Йдемо на дно
Пристбніться. Йдемо на дно
З іншого боку
Костел в Язлівчику в 2005 р.
Було у Язлівчику щось невимовно-прекрасне
Було тоді у Язлівчику щось невимовно-прекрасне, коли там стояв той костел
Стан деревини в 2005 р.
Стан деревини в 2005 р.
З відображенням у калюжі
Костел в Язлівчику,  10 серпня 2005 року.
Краще вівтар не роздивитись
Краще вівтар не роздивитись

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник