English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Тадані

Костел і його берегиня Розалія Сав'як-Рачкевич.

Костел і його берегиня Розалія Сав'як-Рачкевич.

Миколаївська дерев'яна церква (1876 р.).

Миколаївська дерев'яна церква (1876 р.).


Карта

 

Скромне тихе село, сповнене пам'яток. 460 жителів.
Почнемо здалеку. З того, чого вже нема - і невідомо, чи воно взагалі було. :) З замку.

 

В нещодавно вийшовшому з друку каталозі Володимира Пшика "Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастепьовані сакральні споруди Львівщини ХПІ-ХVІІІ ст." біля статті про Тадані є малюнок. "Уявне зображення замку в Таданях". Зображення й правда більш ніж уявне - таке щось західноєвропейське, компактне, високо-баштове... Автор малюнку брав за основу для своєї фантазії збережену на старому фільварку цегляну башточку, яку жителі села до цього часу називають "замком".

Такі речі мене не просто інтригують - вони гіпнотизують. Не побачити Тадані неможливо - тим більш, я давно мріяла відвідати найдавніший зі збережених в країні дерев'яних костелів.

12 листопада я і Ігор Скальський прибули в Тадані.


 Замок і "замок"

Флюгер з датою "1908"

Спочатку закінчиться Кам'янка-Бузька, потім буде 5 км дороги, далі буде ліс, і в лісі при узбіччі автобусна зупинка. "Тадані". Тю, а село де? Чи тут лише зайці з косулями живуть? Село далі, он вже видніються хатки. Від початку села варто проїхати ще два квартали - і повернути на другому звороті ліворуч (такі підказки більш ніж актуальні влітку, коли за листям дерев старого парку непомітно вершечок вежі). Стара карта в якості орієнтиру не дуже підійде - здається, сучасна дорога лежить вже не так, як в 1910 р. Не бійтеся звернутися по допомогу до місцевих - вежу в селі знають, називають замком і активно цікавляться, чи ми, бува, не приїхали замок відродити.

За вказаним зворотом знайдете руїни ферм - а трохи далі неоготичну вежу, яка на фотографіях, повірте, видається значно масштабнішою, аніж в реальності. Тоненька витончена башта з високим дахом і фантазійним флюгером. На флюгері дата "1908", яка розсіює всі підозри щодо обороноздатності цієї будівлі - в тих, в кого такі підозри невідомо як могли з'явитися. Замок тут справді був, ще в XV ст. (село якраз відоме з 1440 р.), але дана вежа до нього немає ну абсолютно нічого.

 

Про таданьську твердиню Ян Лешек Адамчик повідомляє, що в 1621 р. місцева шляхта тут дала відсіч військам мурзи Кантемира, та ще й потім звільнила 2000 бранців. Книга В.Пшика та масивний Том 11 "Костелів і кляшторів римо-католицьких давнього воєводства Руського" (Краків, 2003, стаття про Тадані авторства Пйотра Красного) більш щедрі на дати: В 1451 р. твердиня в Таданях витримала напад татарви. В 1453 р. Матвій Гищинський (Mateusz Giszczynski) тримав у фортеці взятих в полон під Теребовлею татар. В 1540 р. Тадані належали Яну Мєховському, а з 1549 р. - Рафалу Хотецькому. З 1563 р. Тадані мали міський статус - він був в них ще принаймні в 1669 р., хоча містечко буле маленьке і бідне (в 1757 р. жителів Таданів навіть звільнили від сплати податків, така тут була вбогість). Замок існував до І половини XVIII ст.

Але маю ве-е-еликий сумнів щодо прив'язки башти до замчища. Поясню.

Тадані розташовані біля злиття рік Горпинка і Західний Буг. Горпинка якраз пробігає під костелом, який дивиться на неї десь згори: тут природа створила невеликий мис з височенькими кручами. Саме такі місця обирали за Середньовіччя для оборони. Башта ж на панському фільварку стоїть на рівнині, поруч ані річки, ані узвишь. Ви б на місці власників цих земель почали б там будувати замок? Я б теж ні - навіщо робити за природу те, що вона вже сама для нас зробила.


 Берегиня вносить ясність

В костелі

Ми вже з'ясували, що вежа і замок не обов'язково тотожні - навіть якщо між ними й стоїть знак "=" в головах більшості жителів села. Іконографії таданьських старожитностей немає ніякої, М.Орлович і Р.Афтаназі роблять вигляд, що такого села не існує. В такому разі лишається лише розпитувати старожилів - а для цього краще переміститися в саме село, а не стовбичити на його околиці.

 

На центральній площі - сквер, пошта (чи сільрада?) і вкрита невідомо чим, а колись дерев'яна Миколаївська церква. Нам треба трошки вбік від площі, до костелу з довгою назвою Відвідання Єлизавети Дівою Марією і св. Теклі. Католицька парафія в Таданях виникла ще в 1610 р. стараннями Станіслава Рогальського (помер в 1668) - заснування парафії підгадали під святкуваня св. Петра і Павла. Ключі від костелу зберігає пані Розалія Сав'як-Рачкевич, яка мешкає неподалік храму, в будинку № 20. Старенька жінка (1926 р. народження) дуже переживає за долю костелу і пам'ятає довоєнні часи. Саме вона розповіла - хай і небагато - про вежу.

Отже, територія навколо вежі - колишній панський фільварок (господарство). Належав фільварок пану Бартманському (в руках Бартманських Тадані перебували з І половини ХІХ ст.) Вже тоді Йосипом Бартманським було зведено невеликий палац на південний захід від замчища. Палац мав колонаду і напівкруглу залу. Ймовірно, при його побудові було використано каміння від давнього укріплення.

 

Коли совєти вже йшли на Галичину, в вересні 1939 р., зять Бартманського, Макульський, попередив тестя про небезпеку. сам Макульський з дружиною, дочкою Бартманського, та їхніми дітьми, встиг емігрувати з Таданів. Старий пан же ніяк не хотів полишати батьківщину. Як тільки Галичину приєднали до СРСР, Бартманського запроторили в в'язницю. Там над старим паном так знущалися, що він, не витримавши наруги, перерізав собі вени. Зараз про колишніх панів нагадує хіба гробівець дружини Бартманського неподалік від вежі фільварку. На фільварку за совєтів влаштували ферми, розібравши панські будівлі ледь не до фундаментів. А зараз вже й ферми розбирають селяни - колгоспу вже нема.  


 Дерев'яний старожил

Фото до 1939 р.

Проте все ще є костел - до нього повертаємо на перехресті на схід. Дерев'яний і тридільний, ніякої тобі вежі, ніяких тобі зайвих деталей. Ззовні - ну дуже старенький, похилений, от-от, здається, впаде. І гонт на фронтоні час би замінити... Пані Розалія з жахом згадує, як у храмі ще кілька десятиліть тому тримали зерно і толокли льон. В ті роки вона навіть боялася зайти до костелу - здавалося, за те, що не могла зупинити святотатство, її покарають небеса. Пізніше саме вона з своєю родиною вставляла вікна, ремонтувала підлогу (наполовину знищену), відроджувала храм. Католиків в таданях всього три родини, тому правлять в святині лише на великі свята - з Кам'янки-Бузької приїжджає священик. До відродженого костелу потягнулися місцеві не-католики - більше з цікавості, напевно - та таданський піп заборонив ходити в "не той" храм. Угу, це в ХХІ столітті... Мракобісся навколо.

 

Первісний дерев'яний костел звели в 1686 р. і присвятили апостолам Петру і Павлу. Відомо, що він був невеликий і мав три вівтарі, та в 1720-х його знищила пожежа. Нову святиню звели на кошти власника містечка, белзького хорунжого Миколи Йосипа Коца - і якщо довіряти напису на тенчовій (т.з. райдужній) балці в храмі, це сталося в 1734 р. (Напис на балці наступний: IESVS NAZARENVS 1734 REX IUDAEORVM.

Новий храм теж мав три вівтарі. Головний був присвячений Богоматері, один з бічних - св. Антонію. В 1766 р. архієпископ Вацлав Сераковський освятив храм під титулом Відвідання Єлизавети Дівою Марією (можно скорочено: Благовіщення). З візитації 1821 р. відомо, що бічні вівтарі, різьблені, ррозписані та вкриті сріблом, були присвячені св.Теклі і св. Тадею. Вже тоді одна з стін храму була стягнута дубовими клямами з залізними ствірками, дах і підлога вимагали ремонту, а підвалини костелу були в поганому стані.

Станом на 1828 р. храм мав дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами. В 1838 р. було розписано темперою інтер'єри храму - рештки цих розписів збереглися до наших днів. Простір між фігурами було вкрито розписами, імітуючими мармур.  

В 1936 р. дах костелу вкрили бляхою - так, за Польщі теж естетами були не всі. 30 квітня 1944 р. парох Йоан Кутовський та дехто з жителів села виїхали до Польщі, побоюючись нападу вояків УПА. Храмове майно, яке не відвезли до Польщі і не розікрали, передали до костелу в Кам'янці-Бузькій. Зараз вівтарі з Таданів зберігаються в костелі в Бібрці.

Віруючим храм повернули в 1992 р. 23 вересня 1992 р. костел було освячено. Святиня вимагає негайного ремонту: пошкоджено кілька крокв, поганий стан підмурку, дах тече. Ремонт потрібен - це кілька століть тому таких святинь в містечках і селах Галичини було повно. Зараз дерев'яний костел з XVIII століття - справжня дивина. А тут ще й розписи (найціннішою їх частиною вважається образ Богоматері на стіні презбітерію, де мадонна постає в образі, описаному у видінні св. Катерини).




Так звана "замкова башта" на фільварку.

Так звана "замкова башта" на фільварку.


Всередині вежі

Всередині вежі


Костел - головна пам'ятка села.

Костел - головна пам'ятка села.


Стара сповідальня

Стара сповідальня


Збережені фрагменти розписів.

Найцікавіший фрагмент розписів.


Копії картин італійських майстрів.

Копії картин італійських майстрів.


Ферма поруч з вежею. Чи не з каміння палацу?

Ферма поруч з вежею. Чи не з каміння палацу?


Фрска в костелі з 1830 р.

Фрска (Ян Непомук) в костелі з 1830 р.


План костелу.

План костелу.


Костел у розріз :)

Костел у розріз :)




Тенчова балка з датою.

Тенчова балка з датою.


В костелі

В костелі


І знову костел.

І знову костел.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник