English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Розлуч
Костел св. Франциска Борджія, 19 серпня 2008 року. Розлуч на Турківщині
Церква в Розлучі, 19.08.08

Карта

1,2 тис. жителів

Координати: 49°14′09″ пн. ш.22°58′41″ сх. д.

 

Тут так: будь-якою маршруткою від Львова (120 км) чи Самбора до Турки (до неї 14 км), виходити на розлучівській зупинці, озирнутися, видохнути, побачити за 10 м нижче дорогу, яка відбігає праворуч, пройти нею попід залізничним мостом і трошки селом - а потім так - р-р-раз! - і ойкнути від захвату. Подивившись при цьому ліворуч. Бо костел, який взагалі-то задумувався як кірха німців-колоністів, - саме ліворуч, за прозорим стрімким потічком. Він кльовий. Він вже на ладан дихав, та з'явився шанс.  Улітку 2015 року в храмі йшла реставрація. 

Дерев'яний костел № 5

Я так давно хотіла його побачити! Через Розлуч доводилося проїжджати неодноразово, але видивляйся за вікно - не видивляйся, з дороги шпиль кірхи-костелу не помітиш. Хай і шпиль високий, і Розлуч невеликий - всього 1 200 жителів, не так щоб дуже багато...

Колись давно це село-курорт (а Розлуч здавна має курортний статус, єдиний випадок на всю карпатську Турківщину) називалося Борисова Воля. Відоме поселення з 1511 р. - саме тоді начебто його заснував солтис Борис, який і дав поселенню ім'я.

Нова назва (хоча яка там нова... в документах польського короля Зигмунда І вона зустрічається вже під 1519 роком) з розлученнями таки пов'язана: за легендою, сюди під час чуми в сусідній Ясениці Замковій переселилося кілька чоловік, розлучившись з своїми рідними. А ще над селом піднімається гора Розлуч (932,9 м). Ох ця гора над Розлучем... Ох ці гори над селом... Давно помітила: вдало передати їх масштаб на фотографіях вкрай важко. Нівелюються їх висоти, згладжуються скелясті схили, втрачається захват...

 

Повернімося до напів-закинутого костелу. Дізналася я про нього завдяки суперовій книзі Ігоря Седельника "Львівська архідієцезія латинського обряду. Парафії, костели та каплиці. Львівська область" (Львів, 2004). Висока дерев'яна споруда видавалася лаконічно-витонченою і неоготичною - і в принципі, такою й була. Готика і Карпати надзвичайно пасують одне одному. Присвячений св. Франциску храм, який шваби-колоністи звели в 1914 р. (за іншими даними, в 1901-1902 рр.), як і в випадку з Язлівчиком, виглядає старшим за свій вік. На початку ХХ століття він входив до Турківського парафіяльного округу, найбільшого на теренах Галичини: три десятки сіл, понад 3 000 віруючи у 1913-1939 рр. Парохом був о. Ігнатій Кулаковський - саме він був ініціатором зведення костелу у Розлучі, Нижній Яблунці (1911), Соколиках (1912), Яворі (1913), Ясениці Замковій (1914). Всі вони, крім костелу у Розлучі, не збереглися...

Самі німці-шваби з'явилися в цих краях ще в 1780-х роках.

 

Хоча в радянський час храм конфіскував під свої потреби колгосп, збереглися і простенькі розписи, і рештки вівтаря, і дерев'яні сповідальня та амвон. А ще чудова стеля. Про сучасність в костелі нагадують хіба штучні квіти, що - гм - прикрашають похилений ганок. З 1994 року костел марно намагаються зробити діючим, та все щось ніяк. Бойки - не католики, до чужої їм культури ставляться по-нехлюйськи недбало, тільки й чимчикують, по-своєму розодягнені, повз готичне диво з своєї ялинково-приземкуватої, пузатенької, розцяцькованої дешевими іконами церкви... А костел тим часом гине - і не докричиться через гору Розлуч і Сянський хребет до католиків-поляків, які і раді б врятувати, та хто їм дасть... Розлучили католиків і їх храм, сиротиною лишився костел без віруючих.

 

Значно більше про Kosciol filialny p.w. Sw. Franciszka Borgiasza w Rozluczu я б дзналася з 5 тому "Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego" (Краків, 1997), але в мене є майже всі томи, крім цього.

А ще...

Панорама села.

А ще трохи вище за костел, на горбку край села, стоїть дерев'яна тризрубна церква Різдва Богородиці (хоча якщо виходити з ікони над входом, церква Успенська). Звів її у 1876 р. майстер Гаврило Роман. Поруч дерев'яна каркасна дзвіниця. І церква, і дзвіниця зведені в бойківському стилі, з характерними заломами дахів. Дахівка і на дзвіниці, і на церкві бляшана, а шкода.

 

А ще у Розлучі є джерело мінеральної води. А річка місцева - Розлучанка. А ще поблизу села є віадук, отой, що на старих світлинах польських часів - я його не побачила, тепер трошки шкодую.

 

А ще тут працюють два лижних витяги довжиною 600 і 400 м, а під них вже й розвинута інфраструктура з ночівлями на різні смаки.

 

А ще поблизу Розлуча водяться БІЗОНИ! Хоча їх небагато, і популяція стада зменшується, але все одно!

Пансіонати польських часів - передвісники теперішніх гірськолижних баз відпочинку у Розлучі.


Ще дерев'яна церква. Акварель Антіна Вариводи, 1964 р.
Stealing beauty
Ганок перекосився від старості і дивом тримається.
Дах тут незвичний.
Залишки вівтаря.
Ще видно таких от янголят.
Церква.
Стіни церкви "прикрашені" такими от "інкрустаціями".
Після служби на Спаса.
Розлуч курортно-архівний.
Неймовірно! Тут навіть був чималий басейн!
Водоспад у Розлучі.
Буколічна архаїка.
Пансіонат "Львів'янка"
Тут і зараз популярний зимовий курорт.
Який був віадук
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник