Біла пляма на мапі краєзнавства

Координати: 50°14′37″ пн. ш. 25°05′13″ сх.д.

Спробуйте самі пошукати інформацію про це старовинне поселення - чи то в бібліотеках, чи в інтернеті. Ну що, багато нарили? Лише спогади часів Другої світової? Так отож!
Що робити, коли хочеться взнати щось про Лешнів (увага! Наголос - на другому складі), окрім того, що це був cильний німецький протитанковий вузел? Підказую: читати цю сторінку. Так просто :).
Поїхали по пунктах.
1. Де шукати? В 19 кілометрах на північ від Бродів, по трасі Броди-Берестечко. Поруч - річка-невеличка. Називається Солонівкою. Можливо, в ній морська вода? :) Можете перевірити: її води творять поблизу села став. Ще хочете цікавих топонімів? Є тут поле Монастериська - можливо, десь поблизу був згадуваний в путівнику Мечислава Орловича кляштор? Хоча в Орловича кляштор локалізований на горі Червоній...
2. Що шукати? Втрачені скарби галицьких містечок. Це тепер Лешнів - звичайнісіньке село, а свого часу це був один з найбільших населених пунктів Бродівщини, який в документах називали не інакше як "торгове містечко".
3. Навіщо шукати? Ой, а в вас іміджі не відображаються? Відображаються, кажете? Тоді чому ще запитуєте? :) В Лешневі зберігся чималий костел, а ще - досить добре збережений чотирикутник потужних земляних валів навколо старого ядра міста. Про велику єврейську громаду містечка зараз нагадують хіба кілька десятків надгробків на огородженому кіркуті край села - розкішну синагогу в мавританському стилі зруйнували за совєтів, в 1960-х роках.
1471 рік. Саме тоді в документах вперше з'являється топонім Лешнів. (Як первісні люди називали розташовану на цьому ж місці палеолітичну стоянку, немає жодної змоги дізнатися. Як і в племен висоцької та черняхівської культур). Тоді, в далекому XV сторіччі, це було село - як і зараз. Час рухається по спіралі? Хто його знає.
Та вже в XVII столітті Лешнів підняв свій статус до міського. Гамірні ярмарки збирали тут не лише місцевих жителів, а й гостей з Галичини.
У 1637 році в поселенні завдяки старанням власника цих земель белзького каштеляна Матвія Лешньовського (яке промовисте прізвище!) з'явилася римо-католицька парафія. Того ж року починають зводити кам'яний храм на честь апостола Матвія (чи на честь власника земель навколо Лешнева?).
За іншими даними, приміщення для братів-бернардинів в поселенні почали будувати за наказом Лешньовського ще в 1629 році.
У 1641 році Лешнів перейшов у власність великого гетьмана коронного Станіслава Конєцпольського. Вже саме з цим іменем пов'язане продовження історії костелу. За даними, люб'язно наданими мені директором Бродівського краєзнавчого музею Василем Стрільчуком, у 1681 році сталася велика пожежа, внаслідок якої первісна споруда святині була зруйнована так сильно, що не піддавалася відновленню. Тому на її місці за проектом архітектора Яна Вольфа зводять новий храм, який було освячено в 1697 році під титулом апостола Матвія. З часу закладення першого каменю пройшло 60 років. Не дивно - занадто буремним та багатим на турецькі набіги виявилося XVII століття для України. Римо-католицька, як і греко-католицька парафії Лешнева належали до Бродівського деканату. До Лешнівської парафії в ті далекі часи належали також присілок Королівка та поселення Піски. А вже яка конкуренція йшла за душі віруючих між парохами двох храмів - римо- і греко-католицького! Греко-католики виграли. Достатньо сьогодні порівняти два храми.

Монастир діяв до приходу радянської влади на Бродівські терени. Від того часу головна святиня Лешнівського бернардинського монастиря почала занепадати та руйнуватися. На жаль, будівля кляштору не була внесена до списку пам’яток сакральної архітектури й до нині не має будь-якого охоронного статусу.

Вали, ймовірно, виросли навколо містечка теж в XVII столітті - треба було ж оборонятися від невгамовних турків і татар. Та й Бродам досить вигідно було мати на півночі сильний буфер, що стримував ворожі навали.

Повернімося до історії бернардинського монастиря.