Координати:  50°09′36″ пн. ш.24°01′26″ сх. д. 

Карта

Близько 1,4 тис. жителів. Ніяких алюзій з російською глибинкою - через село протікає річка-невеличка Деревенка, от звідти і назва. 

1649-тий - перша згадка. Тоді Деревня входила до складу великих латифундій Жолкевських, потім Собеських і Радзівіллів (все як у Жовкві, так-так). В 1780-тих Деревня була вилучена з жовківського ключа - тоді село у Радзівіллів купили якісь Творжеянські гербу Абданк (Tworzyanscy). Фундаторка місцевої церкви (1842) Генріка Творжеянська близько 1870 р. записала Деревню Бойоміру Старжинському (Bojomir Starzynski). Після нього маєтністю володів Тадеуш Старжинський (помер у 1926 р.). Останньою власницею поселення. аж до 1939 р., була дочка Тадеуша і його дружини Юзефи з Чарнецьких - незаміжня Констанція Старжинська (померла у 1973 р.). Перед Другою світовою маєток мав 250 га землі і близько 1000 га лісу. 

Свої останні роки провів у Деревні відомий польський юрист, політик, професор, ректор Львівського університету Станіслав Старжинський (1853-1935). Університетом він керував до 1925 р. До того був і деканом. Був почесним громадянином Сокаля, Жовкви та Рави-Руської. 

Роман Афтаназі припускає, що мурований двір у Деревні виник на межі XVIII і ХІХ ст. Близько 1900 р. садибу перебудували, добудувавши над частиною палацику другий поверх. І в старої і в нової частини будівлі був високий мансардовий дах - зрештою, це видно на архівній світлині. Після реконструкції споруда мала вигляд може й не симетричний, але вкрай мальовничий. 

Двір в Деревні сильно постраждав у часи Першої світової. Про його інтер'єри нічого не відомо - хіба про комплект ампірних меблів з червоного дерева, котрий до 1939 р. зберігався у салоні будинку.

Палацик з усіх боків оточували гарні газони з клумбами, а далі починався старий парк зі ставом, а на ставку - з острівцем. У саду стояла давня класицистична домова каплиця, де були поховані зокрема Станіслав Старжевський з братом Тадеушем. Ставок славився своєю рибою. Поруч був млин. Коли цей терен відійшов до СРСР, палац і каплицю спалили, а потім розібрали до фундаментів. Ненадовго пережив споруди й парк - його вирубали. 

Збереглась, проте, висока триверха церква Різдва Богородиці, фундована Генрікою Творжеянською та пізніше старжинськими. Споруда є пам'яткою архітектури національного значення - і поставлена вона, якщо вірити Віктору Громику (а не вірити йому немає підстав), дуже ефектно. Віктор стверджує, що храм стоїть на місці його попередниці з 1604 р., хоча "Словник географічний Королівства Польського" згадує акти про заснування церкви з 1717 р. В церкві-попередниці у 1839 р. вінчався сам просвітник Маркіян Шашкевич з дочкою місцевого пароха Юлією Крушинською.

Поруч з храмом стоять невелика дерев'яна дзвіниця і мурована плебанія.