Карта
Звідси вже видно Польщу, а підніми я свій Mavic Air 2 трохи вище, побачила б Перемишль - тут зовсім близько.
Піднімати боялася - це не просто прикордонна зона, це вже фактично кордон, тому не місце для ризикованих ігор.
Інформації про це ледь живе диво чи то еклектики, чи то історизму майже немає. Зараз це околиця Нижанковичів, але століття тому це було сусіднє село Заблотці/Заболотці (див. праворуч фрагмент старої карти).
Каплиця власників палацу - вона вже по той бік колючого дроту, який розділяє ЄС та Україну. Але її непогано видно від дороги до ліцею. Зрозуміло, що колись це був один маєток, але історія розрізала його на шматки державним кордоном.
Герб Козловських "Ястржембець" все ще прикрашає втомлений палац. Мальтійський хрест над підковою, зверху яструб на лицарському шоломі з закритим заборолом.
Одним з власників Заболотців у ІІ половині ХІХ ст. був Зигмунд Філіп Болеста-Козловський (1831-1893), посол до львівського сейму від Перемишля та околиць, власник також Станіславчика та Рожубовичів і засновник угорсько-галицької залізниці у 1868 р. Досить докладна біографія пана є в українській вікіпедії. Він і похований був в родинній усипальні, яка зараз заростає чагарями та руйнується не згірш палацу. Труни та саркофаги з неї розтрощили ще у Другу світову. А колись на графський похорон приїхала вся знать - і Бадені, і Сапєги.
Дружиною Зигмунд обрав у 1857 р. 18-річну графиню Габріелу Северину Олександру Старженську (Gabrielę Starzeńską, 1839-1864). Подружжя мало єдиного сина - Володимира Болеста-Козловського (1858-1917), доктора права Ягеллонського університету в Кракові, діяча Господарської асоціації Галичини та депутата галицького сейму. Ні дружини, ні дітей у графа Володимира не було.
Зигмунд Філіп рано овдовів - дружина померла 24-річною у 1864 р. Більше не одружувався. У Заболотцях постійно не мешкав - мав апартаменти у будинку за адресою Бражеровська, 14 у Львові. Можливо, у його часи палацу ще й не існувало.
Є непідтверджена інформація, що палац у Заболотцях/Нижанковичах збудував один з Потоцьких для своєї коханки, австріячки Анни Грімм, яка мешкала у палаці до Другої світової. Згідно цієї версії, маєток був розділений на дві частини, і іншим власникам (Козловським?) належав тільки фільварок з фермами.
Літери KB i KW на балконі палацу - ймовірно, ініціали Володимира Болеста-Козловського (і ще когось), Анна Грімм у цю легенду не вписується.
Зараз у красивенній віллі - напівмертва бібліотека Нижанковицького професійного ліцею.
