English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Нижанковичі
Оборонна Троїцька церква в Нижанковичах (XVI ст.).

Оборонна Троїцька церква в Нижанковичах (XVI ст.). 24 жовтня 2010 р.


Ратуша в Нижанковичах запам'ятовується незвичним флюгером-оленем

Ратуша в Нижанковичах запам'ятовується незвичним флюгером-оленем. Він таки вертиться!


Карта

Координати: 49°40′49″ пн. ш. 22°48′21″ сх. д.

 

Головне, що треба знати: Нижанковичі це острів. Ні, не в морях-океанах, а на крайньому заході України. До Львова 127 км, до Старого Самбора десь з 30, а до Перемишля лише 13 км. Польща - он вона, неозброєним оком видно. А до всієї решти України неповним 2 тисячам мешканців селища треба перебиратися через маленьку річечку Вігор (Вяр). Річка якась дивна - народжена в Польщі, вона раптом забігає на кілька кілометірв на українську сторону кордону - і знову тікає в свій Євросоюз. З 68 своїх кілометрів по Україні річка тече 11 км. Вона, звичайно, не Дунай, втопитися проблематично, але міст ви бачили? Нє, ви не бачили того моста. Залізний зовні, дерев'яний під колесами, вузенький, древній - а не буде його, таки залишиться видовжений острів - між Польщею і польською річкою Вігор, яка притискає до нейтральної полоси наше українське селище...

Колись через Нижанковичі (котрі тоді взагалі були Краснополем) вів давній торговий шлях з Перемишля в Угорщину. Сянсько-Дністровська височина, Перемишльське надгір'я (часом ще кажуть, що Хирівське), Східне Прикарпаття - тут дуже мальовничо і зовсім не грізно.

Ринок в Нижанковичах близько 1910 р.

Ринок в Нижанковичах близько 1910 р. А де ж олень?

 

Перша згадка про Краснопіль, до котрого пізніше приліпилася назва Нижанковичі, походить з 1377-1378 рр. В 1431 р. сільсе отримало міські права на польському праві, яке в 1448 р. король Казимир Ягеллончик змінив на магдебурзьке право. Десь в той же час з'явилася місцева римо-католицька парафія св. Трійці - про це свідчить документ, виданий у Самборі Казимиром Ягеллончиком 26 серпня 1451 р. Нижанковичі спочатку були власністю корони і входили до складу перемишльського староства. В 1480 р. зазначено, що власниками Нижанкович, що славилися своїм пивом і медом, є рід Конецпольських, пізніше - Кміті і Пясецькі.

Татари неодноразово добиралися до містечка - і явно не як туристи. Містечко так страждало, що тричі протягом XV i XVI ст. було звільнене від плати податків (1496, 1502, 1527 рр.) - з чого брати ті податки, зі згарищ? В 1524 р. після чергового наїзду східняків було пошкоджено Троїцький костел. Траплялися і приємні (для міщан) речі: в 1569 р. місто отримало привілей на зтягнення мита з возів, котрі везли сіль через нижанковицькі мости і греблю. Плюс жителям дозволили рубати дрова в лісах, ярмаркувати на св. Трійцю і св. Миколая та "шинкувати горілку".

Тільки мало допомогло: татарські наїзди в XVII ст. стали ледь не регулярними (1620, 1621, 1624, коли спалили храм і місто, а мешканців взяли в ясир; 1626 рр. - загалом з 1600 по 1651 р. місто палало сім разів) - і містечко знову звільнили від оподаткувань в 1622 і 1626 рр. Неначе зовнішніх ворогів мало, дошкуляли й свої: в 1601 р. місто сплюндрували загони перемисльського старости Яна Томаша Дрогойовського, котрі направлялися на сеймик в Судову Вишню. В 1607 р. ситуація повторилася - але з військами Яна Щенсного Гербурта.

Під час одного з татарських набігів були знищені цехові документи, тож в 1621 р. їх поновили для цеху шевців, в 1623 р. - для теслярів і кравців. В 1647 р. ухвалою коронного сейму в Нижанковичах було обладнано склад угорських вин - скільки тут до Токаю. Хоча угорці часом не кращі за татарів: в 1657 р. після наїзду війська князя Ракоці в місті залишилося ледве 12 цілих будинків.

 

Ратуша (з торговими галереями-підсіннями) в Нижанковичах була вже у 1759 р. Навколо неї на ринку вишикувалось в каре 26 будинків. На передмістях знаходилося ще 96 будинків. Плюс церква і костел - ось і все місто. Тільки від нього мало залишилося: в 1880 р. Нижанковичами прокотилася руйнівна пожежа. Місто постраждало і в грудні 1918 р., під час польсько-української війни.

Ратуша є й зараз - але сильно сумніваюся, що в ній є щось, крім підмурків, з XVIII ст. (Реєстр ПМіА датує її ХІХ ст.). Скромна довга одноповерхова споруда використовувалась як магістрат і пожежна частина до Другої світової, а в радянський час перетворилася на справжню комуналку з установ: і пожежники, і бригада швидкої допомоги, і дизель-електростанція, і аптека - все тут. В 1960-х рр. споруду переобладнали на гуртожиток місцевого ПТУ. Зараз ратуша виглядає якоюсь закинутою і потребує ремонту.

Товстенький золотий олень-флюгер - натяк на герб Нижанковичів.

Дійсно цінна пам'ятка селища - оборонна Троїцька церква з XVI ст. Вона цегляна, триверха, тридільна, з дерев'яною аркадою-галереєю. Поруч чимала дерев'яна дзвіниця.

В південній частині селища є старий іудейський кіркут (синагога не пережила ІІ світову), а одним з корпусів місцевого ПТУ слугує розкішний панський маєток.


 Троїцький костел в Нижанковичах

Костел в Нижанковичах
http://www.fototeka.ihs.uj.edu.pl/navigart/navigart/select?id=search&content=%20Ni%C5%BCankowice

Костел після 1914 р.

Я вже згадувала, що польський король Казимир Ягеллончик затвердив місцеву римо-католицьку парафію 26 серпня 1451 р. Тоді місцева парафія отримала 20 бочок солі щороку з королівських солекопалень в Сільці. Невідомо, як костел виглядав тоді. Патронат над костелом в Нижанковичах спочатку мав сам король, але 23 липня 1511 р. на прохання єпископа Мацея Држевицького король Зигмунд Старий переказав патронат колегії вікаріїв перемишльської катедри - так і було аж до початку ХХ ст., коли в 1927 р. зв'язок парафії і колегії було анульовано.

 

В 1540 р. костел було відбудовано після татарської навали 1524 р. В 1624 р. святиню знову спалили вороги - але вона була відновлена на кошти мішан. 17 вересня 1730 р. костел після ремонту було освячено перемисльським єпископом Андрієм Пруським.

 

Костел було пошкоджено в Першу світову, але швидко відновлено В 1945 р. парох Станіслав Косцинський з частиною костельного майна виїхав до Польщі, а в храмі радянська влада влаштувала зерносховище, а пізніше спортзал. Віруючим костел повернули в 1989 р., урочисто відкрили його 19 жовтня 1991 р. Ремонт святині відбувався в 1992-1994 рр.




Міст через Вігор лякає.

Міст через Вігор лякає.


Нижанковичі, ратуша. 1907 р.
Niżankowice

Ратуша в 1907 р. і в радянські роки


Niżankowice dawniej Krasnopol. Ratusz miejski
Флюгер-олень на ратуші в Нижанковичах іржавіє

Ви теж не втримаєтесь від кадру: олень дивовижний. Якщо його ще застанете: іржавіє.


Niżankowice dawniej Krasnopol. Ratusz miejski
Нижанковичи — посёлок городского типа в Старосамборском районе Львовской области Украины

Ратуша досить пошарпана


Оборонна Троїцька церква в Нижанковичах
Niżankowice, cerkiew. http://www.fototeka.ihs.uj.edu.pl/navigart/node/24966

Оборонна Троїцька церква


Дзвіниця Троїцької церкви в Нижанковичах

Дзвіниця Троїцької церкви


Троїцький костел в Нижанковичах
Дзвіниця Троїцького костелу (1910) в Нижанковичах
Троицкий костел в поселке Нижанковичи (Краснополь)

Троїцький костел (XVII) з дзвіницею


Nyzhankovychy (Krasnopol, Ukraine)

Монумент загиблим в ІІ світовій. Позаду видно ратушу і нову церкву.


Дитячий садок в Нижанковичах (Краснополю)

В старій віллі зараз садочок


Народний дім "Просвіта" (1923) в Нижанковичах
Флюгер, Нижанковичі

Народний дім "Просвіта" (1923)

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник