English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Новосілка Костюкова

Башта Володиєвського в Новосілці.

Саме так. Башта Володиєвського. Фото 22 липня 2005 р. Станом на літо-2016 зробити подібний кадр вже абсолютно неможливо: замкова башта повністю заросла кущами і ледь помітна за зеленню.


Кенотаф (1996) зі скульптурами. Новосілка на Тернопільщині

Кенотаф (1996)...


... і мавзолей Шелінських (1854).

... і мавзолей Шелінських (1817, за іншими даними - 1854).


 Не довіряйте чотиритомникам!

Карта 

Біля 1,6 т.ж.

Координати: 48°42′45″ пн. ш. 25°55′13″ сх. д.

 

22 липня 2005 р. я знайшла (для себе, виключно для себе) замок, не зафіксований в жодному реєстрі і лише побіжно згаданий в книзі Ореста Мацюка "Замки і фортеці Західної України". Cоромно, що я кілька років до того шукала цю башту в зовсім іншій Новосілці - у Бучацькому районі. Виправляю свою помилку. І - дякую за підказки моїм "гестапівцям" Вилоку та Софії.


 Все, що знаю про Новосілку-Костюкову

Новосілка. Усипальня Шелінських

Усипальні Шелінських виразно гіршає. 10 серпня 2012 р.

Тут я була кілька раз - Новосілка лежить якраз на шляху між замком у Висічці і старовинним храмом в Касперівцях. Мальовнича траса з вкрай поганим дорожнім покриттям зміїться між подільськими селами і високими берегами річок, бузьки в гніздах проводжають тебе здивованими поглядами, обабіч дороги розвалюються потихеньку костели, що так масово виростали тут між 1919 та 1939 р. Гарно.

Минаємо Королівку - і, покинувши Борщівський район, в'їжджаємо в Заліщицький. Перший же населений пункт району обіцяє дещо цікаве. 
Проминути село без зупинки важко. Хоча в кожному селі на Західній Україні є насипні могили в честь січових стрільців, які виборювали незалежність України, та в Новосілці кенотаф не простий. Тут вся історія країни постає в дещо наївно виконаних скульптурах: вітязі Київської Русі, козаки, Довбуш, усусуси...

Суворий голова сільради каже, щоб на коня праворуч не лізти: там вже втретє відламується стремено. А на лівого можна? 
- Ну а чого ж ні? Лізьте... 


Хитрий. На лівого так просто не залізеш, потрібні крила - ну або портативна драбина. Той самий голова сільради на питання про вежу, в якій, за Мацюком, хтось тримає на городі гній, стискує плечима: "Вперше чую!" Інші газди по сусідству з костелом теж не розуміють, про що мова. 


А знаєте чому? Бо в Мацюка є неточність. Вежа не на городі, як можна припустити з тексту (в ній начебто житель села тримає гній). Принаймні тепер це не зовсім вірно. І просто вежею руїна стала нещодавно. Бо в селі був цілком собі пристойний замок. Що і зафіксувалося намертво в топоніміці сільських автохтонів. Веж було чотири, всі по кутах. Зараз вони проросли в селі церквою, дорогою, будинками - розібраний замковий камінь скрізь згодився в середині ХІХ ст. Занепала твердиня після турецького нападу в 1672 р. 


Автор старого польського путівника Поділлям та Галичиною М.Орлович писав, що замкова вежа розташована в районі костелу. Поганющий орієнтир: костел, який у селі звели в 1863 р. на кошти власників поселення Шелінських та Поструських, давно вже не існує. 

У книзі "Заліщицька земля в спогадах емігрантів" (Тернопіль, 1993) сказано трохи по-іншому: "На одному горбі була ще кругла башта, в стіні котрої довкола були отвори на дула пушок" (маються на увазі гармати).

Тоді де? - спитаєте. Знаєте, а я не скажу, бо гарно це не пояснити. Самі шукайте. Достатньо знати: вежа є. Ну ок, спробую якось окреслити шлях: якщо їхати з боку Борщева, треба звертати у перший поворот ліворуч - там догори біжить вузька-вузенька дорога. Далі доведеться досить довго плутати селом - і краще все-таки у когось запитати дорогу. Ось, в центрі карти. Хоча так все одно незрозуміло :о(. 

Новосілка (колишня Новосілка Костюкова) біля Заліщиків. Замкова вежа заросла кущами. 31 липня 2016 р.

В 2016 році вежу і не розгледіти нормально: вся заросла кущами.

Стара тітонька в магазині розповідала, що її 96-літня мати розповідала, що (ви вже чекаєте, що тій бабуся розповідала? Ні) пам'ятає ще розвалини стін, таємничі підвали, зачинені на важкі залізні двері. Про ті ж підвали розказав і один із замкових сусідів, в той час як два інших вирішили позиціонувати себе повними історичними дебілами. Ну і чорт з ними. :о) 

А от про вали в книзі О.Мацюка - все правда. Дотепер вони простежуються, хоча й виникли навколо сільські хати, які досить сильно заважають панорамі, і де вже та річка Керничка, над якою виріс замок, не розібрати. 
На жаль, навіть фундаментальне видання "Земля Тернопільська" ("Джура", 2003) згадує рештки замку в своїй розповіді про Новосілку лише побіжно. Хоча з книги можна дізнатися, що село відоме з 1530 р. і його назва вказує, що воно постало на місці свого спаленого попередника.

Перша задокументована згадка про село теж може бути предметом для дискусій - скажімо, польський путівник "Поділля" від видавництва Rewasz називає іншу дату: 1547 р.

 

У центрі села, неподалік ровесника ХХ століття, греко-католицького храму святого Михаїла - старий хрест, встановлений на честь скасування в Австро-Угорщині кріпацтва і відновлений у 1990 році. Поруч ростуть дві з посаджених трьох берест - ще тоді, в 1848-му. В церкві збереглися розписи Івана Ставничого з Білобожниці. В міжвоєнний час була розібрана стара дерев'яна дзвіниця храму - планувалося звести муровану, до війни не встигли. 

В селі діяла двокласна школа - її будівля була мурованою, в ній містилося житло для управителя. Управителями завжди були українці, хоча серед вчителів траплялися і поляки. Діяла в Новосілці і читальня, зруйнована у часи Першої світової війни. В міжвоєнний період було зведено нову - більшу, з невипаленої цегли, з кооперативною крамницею. При читальні діяли драматичний гурток та бібліотека. До Першої світової була ще й корчма, та після війни її вже не відновлювали. 


Далі в напрямку Касперівців, неподалік багатофігурного кенотафу (1996) - напіврозвалений закинутий костел-усипальня родини Шелінських з 1817 року, зведений в класицистичному стилі. Всередині - пусто і затхло.  В "Заліщицькій землі в спогадах емігрантів" вказують, що у підвалі святині були домовини забальзамованих дідичів села. Правити у костел-усипальню приїздив священик Касперський з сусідніх Винятинців.

За мавзолеєм жодного догляду, і якщо у 2005 році він був ще більш-менш здоровим на вигляд, то в серпні 2012 року справи погіршилися: дах схожий на сито, там, де він вже впав, замокають і кришаться старими зубами стіни. Шкода, шкода, шкода - ми мандруємо привидами повз привиди, ми милуємося тим, що помирає, нашим дітям цього вже не лишиться - будуть по селах домінантами хіба страшні коробки генделиків та кафе. 

Шелінські мали в селі двір (електрифікований - та ще дивовижа для початку ХХ ст.), тримали в Новосілці гуральню (теж з електрикою), дозволили звести корчму (спаювала нарід до Першої світової). Селяни навколо були селянами, аграріями - а як і вміли робити щось поза порпанням на городах (бо таки вміли - хтось підробляв теслею, хтось музикою, шевцем, ковалем, олійником, ткачем чи боднарем), то робили то лише час від часу. Тодішня Новосілка була іншою: за Австрії тут був відділок жандармерії, за Польщі - поліція. Професор Юрій Полянський проводив тут розкопки, віднайшов не лише частинки глечиків та багато кремінного знаряддя часів палеоліту та неоліту, а й поховання скіфських часів. Знахідка відправилася до українського музею у Львові. Полянський знайшов тут стоянки пізньо-палеолітичну, гава-голіградську, черняхівську та древньоруську. 


Цікавий факт: ким би не був автор скульптурної композиції в Новосілці, він працював не лише тут. Практично ідентичний кенотаф розташований на дорозі між Яремчем та Косовим. Надзвичайно схожа композиція є також у Кутах
Свого часу село відвідували літератори Ю.Федькович (гостював у товариша по службі Семена Нарівняка) та Клементина Попович-Боярська (1900-1944).

З раритетної книжечки "Заліщицька земля в спогадах емігрантів" (Тернопіль, 1993) можна дізнатися, що в 1921 р. тут було 534 двори, у 1931 р. - 540. В 1900 р. у Новосілці Костюковій проживало 2534 людини (з них2165 греко-католиків, 327 римо-католиків та 112 віри Моісеєвої). Відомо, що місцеві "латинники" жили з українцями у мирі та злагоді і у побуті переважно користувалися українською мовою. У 1910 р. - 2600 мешканців. Станом на 1921 рік тут налічувалося 2403 жителі, а у 1931 р. їх було вже 2587. Так, зараз значно менше. Міські топоніми початку ХХ століття: Маричків, Нижник, Під замком (!), Мархонівка, Під ліском, За потоком. Поля називали так: Петринське, Під ліском, За селом, Заруби, В гаю, Балки, Лиса гора, Голіградське поле.



Панорама Новосілки (Костюкової) Nowosiółka

Панорама Новосілки. 10.08.12



Фото до І Світової

Фото до І Світової


Nowosiolka Kostiukowa. Zamek

Фото з путівника М.Орловича

Новосілка (Костюкова). Вежа у 2005 р.

Вежа у 2005 р.



Новосілка, замок-2008.
Залишки замкової вежі у Новосілці Костюковій, липень-2016

Інший ракурс


І кенотаф, і костел в Новосілці

І кенотаф, і костел


Кенотаф на могилі стрільців у Новосілці Костюковій
W NOWOSIÓŁCE KOSTIUKOWEJ-2016

Ще фото


Відновлений хрест і 111-річна криниця

Відновлений хрест і 111-річна криниця


Михайлівська церква (1900) у Новосілці Заліщицького району

Михайлівська церква (1900)


Новосілка Костюкова. Каплиця-мавзолей Шелінських.
В каплиці в Новосіллі (Заліщицький район)
KAPLICA-MAUZOLEUM W NOWOSIÓŁCE KOSTIUKOWEJ

Мавзолей Шелінських - руїна і зовні, і зсередини.


За вашими пересуваннями біля замкової вежі пильно наглядатимут

За вашими пересуваннями біля замкової вежі пильно наглядатимуть


Природа в Новосілці Костюковій (Заліщицький район Тернопільщини)

Метрів за 100 від вежі починається яр. Гарний


Ruins of the castle in the village of Novosilka (Zalischyky region, Western Ukraine)
Nowosiółka, ruiny zamku

Вежа нецікава навіть місцевим дітлахам.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник