English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Новосілка Костюкова
Саме так. Башта Володиєвського. Фото 22 липня 2005 р. Станом на літо-2016 зробити подібний кадр вже абсолютно неможливо: замкова башта повністю заросла кущами і ледь помітна за зеленню.
Башта Володиєвського в Новосілці.
Кенотаф (1996)...
Кенотаф (1996) зі скульптурами. Новосілка на Тернопільщині
... і мавзолей Шелінських (1817, за іншими даними - 1854).
... і мавзолей Шелінських (1854).

Не довіряйте чотиритомникам!

Карта 

Біля 1,6 т.ж.

Координати: 48°42′45″ пн. ш. 25°55′13″ сх. д.

 

22 липня 2005 р. я знайшла (для себе, виключно для себе) замок, не зафіксований в жодному реєстрі і лише побіжно згаданий в книзі Ореста Мацюка "Замки і фортеці Західної України". Cоромно, що я кілька років до того шукала цю башту в зовсім іншій Новосілці - у Бучацькому районі. Виправляю свою помилку. І - дякую за підказки моїм "гестапівцям" Вилоку та Софії.

Все, що знаю про Новосілку-Костюкову

Усипальні Шелінських виразно гіршає. 10 серпня 2012 р.
Новосілка. Усипальня Шелінських

Тут я була кілька раз - Новосілка лежить якраз на шляху між замком у Висічці і старовинним храмом в Касперівцях. Мальовнича траса з вкрай поганим дорожнім покриттям зміїться між подільськими селами і високими берегами річок, бузьки в гніздах проводжають тебе здивованими поглядами, обабіч дороги розвалюються потихеньку костели, що так масово виростали тут між 1919 та 1939 р. Гарно.

Минаємо Королівку - і, покинувши Борщівський район, в'їжджаємо в Заліщицький. Перший же населений пункт району обіцяє дещо цікаве. 
Проминути село без зупинки важко. Хоча в кожному селі на Західній Україні є насипні могили в честь січових стрільців, які виборювали незалежність України, та в Новосілці кенотаф не простий. Тут вся історія країни постає в дещо наївно виконаних скульптурах: вітязі Київської Русі, козаки, Довбуш, усусуси...

Суворий голова сільради каже, щоб на коня праворуч не лізти: там вже втретє відламується стремено. А на лівого можна? 
- Ну а чого ж ні? Лізьте... 


Хитрий. На лівого так просто не залізеш, потрібні крила - ну або портативна драбина. Той самий голова сільради на питання про вежу, в якій, за Мацюком, хтось тримає на городі гній, стискує плечима: "Вперше чую!" Інші газди по сусідству з костелом теж не розуміють, про що мова. 


А знаєте чому? Бо в Мацюка є неточність. Вежа не на городі, як можна припустити з тексту (в ній начебто житель села тримає гній). Принаймні тепер це не зовсім вірно. І просто вежею руїна стала нещодавно. Бо в селі був цілком собі пристойний замок. Що і зафіксувалося намертво в топоніміці сільських автохтонів. Веж було чотири, всі по кутах. Зараз вони проросли в селі церквою, дорогою, будинками - розібраний замковий камінь скрізь згодився в середині ХІХ ст. Занепала твердиня після турецького нападу в 1672 р. 


Автор старого польського путівника Поділлям та Галичиною М.Орлович писав, що замкова вежа розташована в районі костелу. Поганющий орієнтир: костел, який у селі звели в 1863 р. на кошти власників поселення Шелінських та Поструських, давно вже не існує. 

У книзі "Заліщицька земля в спогадах емігрантів" (Тернопіль, 1993) сказано трохи по-іншому: "На одному горбі була ще кругла башта, в стіні котрої довкола були отвори на дула пушок" (маються на увазі гармати).

Тоді де? - спитаєте. Знаєте, а я не скажу, бо гарно це не пояснити. Самі шукайте. Достатньо знати: вежа є. Ну ок, спробую якось окреслити шлях: якщо їхати з боку Борщева, треба звертати у перший поворот ліворуч - там догори біжить вузька-вузенька дорога. Далі доведеться досить довго плутати селом - і краще все-таки у когось запитати дорогу. Ось, в центрі карти. Хоча так все одно незрозуміло :о(. 

В 2016 році вежу і не розгледіти нормально: вся заросла кущами.
Новосілка (колишня Новосілка Костюкова) біля Заліщиків. Замкова вежа заросла кущами. 31 липня 2016 р.

 

Стара тітонька в магазині розповідала, що її 96-літня мати розповідала, що (ви вже чекаєте, що тій бабуся розповідала? Ні) пам'ятає ще розвалини стін, таємничі підвали, зачинені на важкі залізні двері. Про ті ж підвали розказав і один із замкових сусідів, в той час як два інших вирішили позиціонувати себе повними історичними дебілами. Ну і чорт з ними. :о) 

А от про вали в книзі О.Мацюка - все правда. Дотепер вони простежуються, хоча й виникли навколо сільські хати, які досить сильно заважають панорамі, і де вже та річка Керничка, над якою виріс замок, не розібрати. 
На жаль, навіть фундаментальне видання "Земля Тернопільська" ("Джура", 2003) згадує рештки замку в своїй розповіді про Новосілку лише побіжно. Хоча з книги можна дізнатися, що село відоме з 1530 р. і його назва вказує, що воно постало на місці свого спаленого попередника.

Перша задокументована згадка про село теж може бути предметом для дискусій - скажімо, польський путівник "Поділля" від видавництва Rewasz називає іншу дату: 1547 р.

 

У центрі села, неподалік ровесника ХХ століття, греко-католицького храму святого Михаїла - старий хрест, встановлений на честь скасування в Австро-Угорщині кріпацтва і відновлений у 1990 році. Поруч ростуть дві з посаджених трьох берест - ще тоді, в 1848-му. В церкві збереглися розписи Івана Ставничого з Білобожниці. В міжвоєнний час була розібрана стара дерев'яна дзвіниця храму - планувалося звести муровану, до війни не встигли. 

В селі діяла двокласна школа - її будівля була мурованою, в ній містилося житло для управителя. Управителями завжди були українці, хоча серед вчителів траплялися і поляки. Діяла в Новосілці і читальня, зруйнована у часи Першої світової війни. В міжвоєнний період було зведено нову - більшу, з невипаленої цегли, з кооперативною крамницею. При читальні діяли драматичний гурток та бібліотека. До Першої світової була ще й корчма, та після війни її вже не відновлювали. 


Далі в напрямку Касперівців, неподалік багатофігурного кенотафу (1996) - напіврозвалений закинутий костел-усипальня родини Шелінських з 1817 року, зведений в класицистичному стилі. Всередині - пусто і затхло.  В "Заліщицькій землі в спогадах емігрантів" вказують, що у підвалі святині були домовини забальзамованих дідичів села. Правити у костел-усипальню приїздив священик Касперський з сусідніх Винятинців.

За мавзолеєм жодного догляду, і якщо у 2005 році він був ще більш-менш здоровим на вигляд, то в серпні 2012 року справи погіршилися: дах схожий на сито, там, де він вже впав, замокають і кришаться старими зубами стіни. Шкода, шкода, шкода - ми мандруємо привидами повз привиди, ми милуємося тим, що помирає, нашим дітям цього вже не лишиться - будуть по селах домінантами хіба страшні коробки генделиків та кафе. 

Шелінські мали в селі двір (електрифікований - та ще дивовижа для початку ХХ ст.), тримали в Новосілці гуральню (теж з електрикою), дозволили звести корчму (спаювала нарід до Першої світової). Селяни навколо були селянами, аграріями - а як і вміли робити щось поза порпанням на городах (бо таки вміли - хтось підробляв теслею, хтось музикою, шевцем, ковалем, олійником, ткачем чи боднарем), то робили то лише час від часу. Тодішня Новосілка була іншою: за Австрії тут був відділок жандармерії, за Польщі - поліція. Професор Юрій Полянський проводив тут розкопки, віднайшов не лише частинки глечиків та багато кремінного знаряддя часів палеоліту та неоліту, а й поховання скіфських часів. Знахідка відправилася до українського музею у Львові. Полянський знайшов тут стоянки пізньо-палеолітичну, гава-голіградську, черняхівську та древньоруську. 


Цікавий факт: ким би не був автор скульптурної композиції в Новосілці, він працював не лише тут. Практично ідентичний кенотаф розташований на дорозі між Яремчем та Косовим. Надзвичайно схожа композиція є також у Кутах
Свого часу село відвідували літератори Ю.Федькович (гостював у товариша по службі Семена Нарівняка) та Клементина Попович-Боярська (1900-1944).

З раритетної книжечки "Заліщицька земля в спогадах емігрантів" (Тернопіль, 1993) можна дізнатися, що в 1921 р. тут було 534 двори, у 1931 р. - 540. В 1900 р. у Новосілці Костюковій проживало 2534 людини (з них2165 греко-католиків, 327 римо-католиків та 112 віри Моісеєвої). Відомо, що місцеві "латинники" жили з українцями у мирі та злагоді і у побуті переважно користувалися українською мовою. У 1910 р. - 2600 мешканців. Станом на 1921 рік тут налічувалося 2403 жителі, а у 1931 р. їх було вже 2587. Так, зараз значно менше. Міські топоніми початку ХХ століття: Маричків, Нижник, Під замком (!), Мархонівка, Під ліском, За потоком. Поля називали так: Петринське, Під ліском, За селом, Заруби, В гаю, Балки, Лиса гора, Голіградське поле.



Панорама Новосілки. 10.08.12
Панорама Новосілки (Костюкової) Nowosiółka
Фото до І Світової
Фото до І Світової
Фото з путівника М.Орловича
Nowosiolka Kostiukowa. Zamek
Вежа у 2005 р.
Новосілка (Костюкова). Вежа у 2005 р.
Інший ракурс
Новосілка, замок-2008.
Залишки замкової вежі у Новосілці Костюковій, липень-2016
І кенотаф, і костел
І кенотаф, і костел в Новосілці
Ще фото
Кенотаф на могилі стрільців у Новосілці Костюковій
W NOWOSIÓŁCE KOSTIUKOWEJ-2016
Відновлений хрест і 111-річна криниця
Відновлений хрест і 111-річна криниця
Михайлівська церква (1900)
Михайлівська церква (1900) у Новосілці Заліщицького району
Мавзолей Шелінських - руїна і зовні, і зсередини.
Новосілка Костюкова. Каплиця-мавзолей Шелінських.
В каплиці в Новосіллі (Заліщицький район)
KAPLICA-MAUZOLEUM W NOWOSIÓŁCE KOSTIUKOWEJ
За вашими пересуваннями біля замкової вежі пильно наглядатимуть
За вашими пересуваннями біля замкової вежі пильно наглядатимут
Метрів за 100 від вежі починається яр. Гарний
Природа в Новосілці Костюковій (Заліщицький район Тернопільщини)
Вежа нецікава навіть місцевим дітлахам.
Ruins of the castle in the village of Novosilka (Zalischyky region, Western Ukraine)
Nowosiółka, ruiny zamku
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник