English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Михайлівка
Михайлівка. Вид на палац від ставу, до 1914 р.  З книги Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej", т. 9.

Михайлівка. Вид на палац від ставу, до 1914 р. З книги Романа Афтаназі "Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej", т. 9.


Парк в Михайлівці (Хмельниччина).

Від розкішної садиби залишився тільки недоглянутий, але все ще гарний парк. Жовтень 2008 р.


Координати: 48°47′01″ пн. ш. 26°46′39″ сх. д.

Карта

 

Михайлівок в Україні - більше ста. Ця, в Дунаєвецькому районі, над річушкою Блищанівкою, далеко не найбільша - якихось 500 жителів, дорога поганенька, туристами не розпробувана. Але короткого візиту село варте - особливо в пору золотої осені. 

Вежа палацу у Михайлівці. Фото до 1914 р.

Вежа палацу у Михайлівці. Фото до 1914 р.

 

Тому що саме в елегійні жовтневі дні місцевий парк виглядає найкраще: тут можна блукати зарослими алеями, спускатися до ставка, віднайти нарешті у джунглях грот, побачити біля містка маленький водоспадик - і подумати про те, як же шкода, що колишня велич Михайлівського маєтку вже ніколи не повернеться.

А маєток був розкішний...

 

За інформацією звернемося до найвідомішого дослідника кресових палаців колишньої Речі Посполитої - Романа Афтаназі. В ІХ томі своїх "Дій резиденцій..." він пише, що колись Михайлівка називалася Свистівка (Швистівка). Що ж, назва немилозвучна, але принаймні була унікальною... Свистівка була одним з найдавніших подільських сіл - і про це до наших часів нагадують бронзові та кам'яні вироби, старовинні грецькі, римські та польські монети, які подекуди ще трапляються селянам на обійстях і полях. 

В XVII столітті навколишні землі були власністю почергово Костянтина, Петра та Міхала Володийовських гербу Корчак (так-так, тієї самої славетної родини). Анна Володийовська отримала Свистівку в якості приданого, коли побралася зі Станіславом Маковецьким, міським суддею Кам'янця.  

На початку XVIII ст. Свистівка як "мала осада" (тобто поселення було якось укріпленим?) входила до Блищанівських маєтностей. Близько 1720 р. її успадкував власник маєтностей, червоногрудський скарбник Міхал Маковецький гербу Помян. Саме Міхал розпочав будувати у селі оборонний замочок (дивний час для оборонних замків - часи турків і татар були вже позаду). Саме Міхал перейменував поселення на свою честь: була Свистівка - стала Михайлівка. Часом амбіції лише заважають. 

Після Міхала Михайлівкою та містечком Шатавою володів його син Стефан Маковецький (близько 1730 - 1801), барський конфедерат і маршалек кам'янецького сейму. Стефан закінчив справу батька - добудував замочок, оточений з трьох боків ставками, укріпив споруду валами й баштами. Він також брав участь у відбудові кам'янецької твердині та вів голосну судову справу про кордони своїх володінь з сусідом з Макова, Войцехом Раціборовським. Процес був таким бурхливим, що часом навіть проливалася кров. 

 

Наступним власником села був син Стефана, ушицький хорунжий Ян Людвік Маковецький. Часи були вже спокійніші, особливої потреби у валах і стрільницях не спостерігалося - тому Ян Людвік взявся переробляти дідівський замочок у більш пристосоване для мирного життя приміщення. 


 Нарешті дійшли до історії палацу :о)

Грот в парку. Михайлівка

Грот в парку

 Дітей у Яна Людвіка не було, тож всі свої володіння він записав племіннику (synowcu?), маршалку шляхти ушицького повіту Нарцизу Едварду Маковецькому (1786-1868), одруженому з Соломією з Качковських. Далі вже Михайлівка відійшла до його сина - Миколая (у Афтаназі помилково названого Міхалом) Ксаверія Маковецького (1820-1862), і сталося це ще за життя Нарциза Едварда. Миколай Ксаверій був одружений з Амелією Гловацькою (1821-1915), і останнім власником Михайлівки був їхній син Стефан Леон Маковецький (1860-1949). 

 

Миколай Ксаверій, використовуючи пивниці та певну частину мурів колишнього замочка, звів у Михайлівці розкішний неоготичний палац. Сталося це в середині ХІХ століття. Стіни споруди були з гладкого каменю. Будівництво тривало 12 років. Всі архітектурні деталі, дуже старанно виконані, були справою рук місцевих каменярів і майстрів. На жаль, невідомо ім'я автора проекту.  

Загалом будівля складалася з двох частин. Старішим був двоповерховий, прямокутний, більший за розмірами корпус (хоча родинні перекази Маковецьких приписували замкове походження неоготичній частині з башточкою). Вздовж західного і східного фасадів другого поверху тягнувся балкон з кованою балюстрадою, трохи в східному стилі. 

 

Довгі архітектурні описи з Романа Афтаназі традиційно пропускаю: краще раз побачити, а старих світлин палацу збереглося, на щастя, чимало. 

Значно гірша ситуація з палацовими інтер'єрами: тут не те що іконографії немає, тут навіть більш-менш докладних описів не збереглося. За згадками тих, хто пам'ятав Михайлівку до руйнівного 1914 року, палацова каплиця була на першому поверсі палацової вежі. В підземеллях були родинні поховання. На першому поверсі головного корпусу були розміщені репрезентаційні кімнати, серед яких - велетенський салон та салони поменше, з цінними картинами на стінах, з гарними стильними меблями.

Надзвичайно великою була також їдальня - і стіл, що стояв посередині, відповідав розмірам приміщення. Їдальню прикрашали родинні портрети Маковецьких, серед яких були два зображення Стефана Маковецького, Томаша Маковецького (з 1766 р.), Нарциза Едварда, Миколая Ксаверія - та інші. 

В Михайлівці зберігалася також дуже цінна бібліотека з книжками на різних мовах, зі стародруками і більш сучасними (для власників резиденції) книжками з ХІХ та ХХ століть. Головною темою бібліотеки була ботаніка та природа - цим дуже захоплювався Стефан Леон Маковецький, теоретик та популяризатор ландшафтного дизайну. Маковецький й сам написав не одну книгу на цю тему.  110 томів з цієї книгозбірки власник зміг врятувати і перевезти до Львова, пізніше їх було подаровано польській Національній Бібліотеці.  


 Тут був Сенкевич

Північний фасад палацу у Михайлівці

Північний фасад палацу

Існував у Михайлівці й архів, де крім паперів власне Маковецьких зберігалися й акти та листит з 1706-1770 років. які стосувалися родин Полюбінських, Мержеєвських, Юдицьких, Копців та інших. Частину архіву також вдалося врятувати і пізніше переправити до архіву бернардинського у Львові

Була й нумізматична колекція - про неї дуже мало даних. 

 

Одне літо - якраз під час роботи над "Паном Володийовським" - провів у Михайлівці Генрік Сенкевич. Він активно користувався місцевою бібліотекою та архівом. Кімнату, у якій мешкав майбутній нобеліант, залишили в незмінному вигляді на довгі роки: з секретерем, за яким працював письменник, з кріслом, нарешті, з пером Сенкевича. 

 

Палац, до речі, з'єднувався довгою критою заскленою галереєю з оранжереєю, яка розміщувалася трошки нижче. Оранжерея була висока - за необхідності її можна б було розділити на два поверхи (тільки ж навіщо?). Саме тут Стефан Леон Маковецький вирощував безліч видів екзотичних рослин - деякі з них пізніше висаджувалися в парку. В оранжереї росли й розкішні апельсинові та лимонні дерева, які плодоносили. 

 

Розкішний парк - він все ще гарний і тепер - тягнувся на багато гектарів і зусібіч оточував палац. На ставку був павільйон для купання - його видно на одній з архівних світлин. Дістатися цієї альтаночки можна було завдяки містку, перекинутому через канал. В парку росли не лише дерева з усієї Європи, а й плоди селекційних вправ С.Л.Маковецького - він експериментував з породами, виводив щось своє. Про все це він писав у своїх наукових працях. Йому успішно вдавалося пересаджувати навіть дерева віком в кілька десятиліть. Алеї та алейки у парку були у вигляді природніх стежок, їх ніяк не "окультурювали". 

 

Вже під кінець Першої світової війни палац, чиї нутрощі й так були розграбовані ще на початку військових дій, було підірвано динамітом

 

На даний час маємо: муровану огорожу і грот біля ставу. Все інше до архітектури ніяк не віднести, все інше - парк, що лежить між двома пасмами пагорбів. Його площа зараз складає 15 га. Начебто тут все ще є найбільший в області гінкго дволопатевого, а ще ростуть сосна Веймутова і чорна, модрина, бархат амурський, псевдотсуга (що б це не було), бук північний, платан східний, дуб каштанолистий і пірамідальний. Є татарський, гостролистий, зеленокорий і польовий клени, є явір, є волоський і чорний горіхи. Площа ставка - 2,5 га. 



Палац у Михайлівці. Наполеон Орда, 1871 р.

Наполеон Орда, 1871 р.


Михайлівка, залишки садибного парку
Усадебный парк в Михайловке (Дунаевецкий район. Украина)
Mikhaylivka's park in Ukraine

Принади осіннього парку


Фрагмент урочистостей в день дожинок, близько 1900 р.

Дожинки (близько 1900р.)


Став у Михайлівці колись
Став у Михайлівці колись
Став у Михайлівці в 2008 р.

Став


Ідол у Михайлівці

Коли знесуть вже?


Палац і оранжерея у Михайлівці
Вид дворца в Михайловке с юга, около 1914 г.
Michalowka. Elewacja wschodnia palacu
Південний та східний фасади палацу у Михайлівці
Палац у Михайлівці до 1914 р.

Палац був таким


Осінній парк. Михайлівка
Осінній парк. Михайлівка
Стара огорожа палацу у Михайлівці
Стара огорожа палацу у Михайлівці

Парк і огорожа


Цікава споруда під черепицею (начебто черепицю вже зняли) у Михайлівці
Така от в Михайлівці церква

Крім парку? Хіба це...


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник