English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Міські укріплення
Це - Генуезьська фортеця.
Це -міські стіни на сусідньому з фортецею пагорбі.
А це - башта Костянтина.

Це - Генуезьська фортеця. Про неї он поруч ціла сторінка. Це -міські стіни на сусідньому з фортецею пагорбі. А це - башта Костянтина. Вона зовсім не поруч. Вона в центрі міста.



 Міська фортеця

Міська фортеця і обеліск на честь відкритого К. Бєліловським джерела та водогону

Феодосії пощастило. Вона має відразу ДВІ фортеці: Генуезьку і міську. Про Генуезьку є окрема сторінка. зараз поговоримо про міські укріплення. З'явилися вони у XIV ст. Нагадаю, що в 1266 р. генуезці добилися в намісника Золотої Орди (якою тоді правив хан Оран-Тімур) передачі Кафи, греко-єланського села, в їхні руки. Так на березі Чорного моря виникла нова факторія.

Вже за кілька десятиліть це було досить велике місто, територія якого поділялася на контрадо (міські парселі). В кожному контрадо (а було їх близько 60-ти) жили люди або однієї національності (сірійці, греки, вірмени, латиняни), або ті, хто займався однаковим ремеслом. Половина контрадо називалися по назві церкви, яка була там розташована. Інші іменувалися на честь засновників родових кланів або за ремеслом.  

Генуезці розуміли, що новоствореному місту потрібна оборона - і навколо будинків виростає спочатку вал, а потім ще й дерев'яні стіни. Мурованими вони стануть в XIV ст. - піднімуться на 11 метрів, ще й обростуть 26 круглими та прямокутними баштами з бутового каменю. Мури були до двох метрів завтовшки!

На 1383-1386 р. система міської оборони Кафи складалася з двох ліній оборони: зовнішньої (з містом всередині) та внутрішньої, втричі меншої - цитаделі (вже писала, див. тут). І з моря, і з суші місто було захищене. З суші ще й шов викладений каменем глибокий рів. (Його сліди збереглися в районі Адміральського бульвару, колишньої вул. Р. Люксембург). Через нього було перекинуто кілька арочних мостів, що вели до чотирьох брам міста.

Докова башта

Німецький мандрівник Шильтбергер, що відвідав Кафу на початку XV ст., згадував, що в місті нараховувалася 21 000 будинків. А ще середньовічна Кафа славилася своїми високими... штрафами. За викидання помиїв на вулицю, приміром, треба було заплатити 25 аспрів (стільки коштувало 4 курки). Чиновники старалися - адже їхня платня напрямузалежала від кількості зібраних штрафів. Міщани навіть підняли в 1454 р. бунт проти сваволі можновладців.

 

Та повернімося до укріплень. Головна брама знаходилася на північно-західному краю фортеці, біля башти Костянтина. Башта все ще є, а от від стін там майже нічого не залишилося. А колись вони йшли в двох напрямках - на південь та на схід. Останні, що захищали підступи з боку моря, не збереглися. Південним, що викарабкалися на гору Мітрідат, пощастило значно більше. Збереглася навіть башта Фоми, найпівденніша точка оборони Кафи.

В ХІХ ст. фортеця втратила своє значення. Місто почало потихеньку позбавлятися своєї довголітньої охоронниці. Мури йшли на будівництво нових споруд. От і маємо - збереглося лише 3 башти, фрагменти кутової башти з бастіоном, подекуди прослідковуються залишки рову.

Церква св. Стефана

Від башти Фоми стни йшли в бік цитаделі та на схід від неї. Там, біля Докової башти, вони знову прагнули скупатися в морі. Східніше цитаделі піднімаютться залишки фортечних стін і рову, а також башти з бастіоном. Південніше за цитадель збереглися залишки башти Джіованні ді Скаффа. Бійниць в мурах немає, проте подекуди прослідковуються сліди бойових майданчиків.

На території міської фортеці є фундамент давнього храму, якісь бетонні укріплення ХХ ст., скромна і не згадана в чотиритомнику "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" церква св. Стефана (XIV ст.) та кам'яний обеліск. Напис на ньому свідчить:

"1913-1915

Поведай гостю, скала на земле,

О жизни нам дающей скале под землею

________________

В память открытого главным врачем К. Белиловским

источника, сооруженной им галереи и водопровода

 в управление главного военного инспектора Л. Малиновского,

его помощника Н. Шмидта,

инспектора карантинов М.Таранова".

 


 Башта Костянтина



Ця вежа - справжній символ міста. Ця прямокутна двоярусна вежа, зведена в 1382-1448 роках, зараз сусідує з дитячим майданчиком. Де й поділася сувора войоввничість; хоча захищати дитячі ігри - теж відповідальна робота.

Якщо підходити до майданчика у парку з боку моря, від дороги, башта вразитть розмірами і могутністю. Он який солідний відкіс влаштовано біля її підніжжя - для того, аби морські хвилі не зруйнували споруду. Ну і при обороні така штука теж згодиться. І лише дітям башта Костянтина чесно покаже свою поранену, майже відсутню четветру сторону. Східна, північна і західні стіни вежі збереглися значно краще за південну.

Колись нижній ярус башти було перекрито склепінням, частини якого збереглися в кутах. Зверху були балочні перекриття.

Особлива риса вежі - машикулі в середній частині, куди вели двері з другого ярусу. Консолі, що підтримували машикулі, збереглися на західній і північній стінах. Верх споруди прикрашено потрійним аркатурним поясом з цегли. Зубці на самісінькому вершечку - результат радянської реставрації.

В XVII ст. турки добудували до башти Костянтина напівкруглі кам'яні бастіони з казематами.


 Башта Костянтина на старих поштівках.







Поштівки початку ХХ ст. називають башту Костянтина "Генуезькою баштою".







 Ще ілюстрації:


28 травня 1941 р.
Башта Костянтина - символ міста.
Фрагмент мурів міської фортеці.
Бліндажі на території міських укріплень

Радянські вояки з подругами і приятелями на фоні башти Костянтина. 28 травня 1941 р. До війни лишилося менше місяця. Башта Костянтина - символ міста. Її можна побачити і на марках, і на значках. Фрагмент мурів міської фортеці. Бліндажі на території міських укріплень.







На території міської та Генуезької фортець знаходяться ще кілька храмів. Всі кам'яні, скромні, майже без вікон.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник