English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Долина (Янів)
Богослужіння між двома храмами.

Богослужіння між двома храмами.

Карта.

Координати: 49°12′36″ пн. ш. 25°43′29″ сх. д.

 

В Тернопільський області аж два села з такою назвою. Туристів та краєзнавців може зацікавити те, що розташоване в Теребовлянському районі. Бо все-таки - замок, нехай і від нього мало що залишилося.

Добратись туди можна, звернувши з траси Чернівці-Тернопіль в с. Кобиловолоки (це не доїжджаючи Теребовлі). В цьому випадку ви та ваша машина страждаєте лише на ділянці дороги в Кобиловолоках - там, певне, і раніше з дорогами було кепсько, аж треба було волочити бідних коней за собою.

Є і інший шлях - повернувши в Білобожниці за Чортковим на дорогу до Теребовлі. В цьому випадку попереду більше як 20 км. поганої дороги - що не характерно для Тернопілля. Ми з Міком в квітні 2005 року долали цю трасу пішки. Ну що я можу сказати... Мальовничо. Але транспорту за весь час трапилося: трактор, одна підвода і два тарантаси, зроблені з консервних банок в повоєнні роки. Голосувати там - гнилий номер. Чекайте на нечастий автобус, або йдіть пішки.

 

Дорога номер 1 має ще й той плюс, що дає можливість оглянути романтичний невеликий костел в с. Млинисько, відразу за Кобиловолоками. Сподіваюсь, він ще стоїть - бо аж надто багато храмів такого типу гинуть нині на очах. Кому вони потрібні в тих забутих селах, і спробуй-но пояснити селянам, що шпиль костелу - неабияка архітектурна домінанта їхнього населенного пункту. По дорозі номер 2 зверніть увагу на цікавий новий греко-католицький храм в селі Підгайчики.


 То навіщо сюди їхати?

Рештки замку.

Рештки замку.

Отже, Долина Теребовлянського району. Раніше це село називалось Янів. Тому, якщо в літературі вам зустрінеться згадка про Янівський замок, - ви вже знаєте, що шукати його треба в Долині. :о)
Місцеві жителі, коли я туди потрапила вперше в вересні 1997 року, взагалі хором заперечували наявність тут яких-небудь фортифікаційних споруд. Хто знає, може я здалась долинянам злим ЦРУшним шпигуном. Тим більш неприємно, що машину того разу ми спинили акурат під замковими руїнами, не дуже помітними за густою вересневою зеленню дерев.

Ви на ці балачки не ведіться і сміливо топайте вгору, до пагорба, на якому поруч зручно примостились православний та греко-католицький храми. Вже здалеку вхід до другого з них привертає увагу - і не дарма: саме з руїн замку XVII століття і зроблено вхід до церкви. Муровану фортецю тут звели на початку XVII ст., на місті більш давніх дерев‘яних укріплень. Будівельним матеріалом слугував пісковик. Місце для оборони було вибрано дуже вдало - пагорб петлею оточує тут ріка. (Щось схоже, але набагато масштабніше можна побачити в Кам‘янці). Найбільш доступна частина замку мала висунуту потужну бастію в поєднанні з гострокутною заломленою куртиною. Товщина оборонних стін була до 3 метрів . До нашого часу збереглись один ярус західної бастії з підвалом, південна стіна з арковим проходом І ярусу в'їзної брами та, звичайно, сам храм - зараз це власність греко-католиків, а раніше був католицьким Троїцьким костелом, збудованим у 1611-34 рр. Цей комплекс споруд – характерний приклад подільського замку бастієвого типу.


 Старі путівники розказують...

Так зараз в костелі.

Так зараз в костелі.

Злам століть, дев'ятнадцятого та двадцятого, приніс на Креси цунамі краєзнавчих студій та захоплень. Те, що ще кілька десятиліть тому видавалося нікому не потрібними старими розвалинами, раптом заграло новими фарбами, почало викликати захоплення та інтерес, будити фантазію.

В ті часи путівники нашими теренами з'являлися в видавництвах як гриби в лісі піля гарного дощика. В деяких згадуються і смаколики з Долини. Перепрошую, смаколики з Янова :о).

Трохи процитую один. На жаль, не знаю ані року видання, ані видавництва.

 

"1. Костел св. Трійці, зведений в 1611 році Яном Гольським, галицьким каштеляном, та його дружиною Зофією з Замєхова за панування Зигмунда ІІІ. Храм освятили в 1661 році.  

Цей храм, мурований з твердого каміння, має великий вівтар, перенесений сюди з теребовлянського монастиря, і чотири бічні вівтарі. В стіні пресбітеріума все ще видно надгробок графа Габриєля Скарбека і його дружини, Теклі з Бжожовських. Крім того надгробку та пам'ятної таблиці на честь пробоща Боського та вікарія Клака, встановленої вдячними парафіянами, більше в цьому костелі немає жодних пам'яток старовини.

Підземелля.

Підземелля. Тільки не храму, а башти замку.

В підземеллях костелу повинні знаходитись лічні гробівці, та вхід туди закладено камінням.

Найстаріші метрикальні книги сягають року 15(6? важко розібрати)99-го, а розпочав їх ксьондз Пєтрушевський.

 

2. Каплиця. На янівському цвинтарі (як по-львівськи звучить! - Блека) підноситься велика каплиця з гробівцями Скарбків та Лосів, зведена в 1807 році, а освячена в 1841р.

 

3. Мурована церква, під титулом св. Миколая, зведена в 1725 році. Знаходиться на схід від костелу, має протокол парафіяльного уряду за останні роки XVIII та початок ХІХ століть. Книга ця містить численні історичні записи.

 

4. Янівський замок знаходиться на не дуже крутому пагорбі поблизу костелу. Зведений був у формі прямокутника, а мури зі стрільницями, пошкоджені в кількох місцях, що до цього часу оточують костел, власне і є рештками колишніх фортифікацій.

Шлях між мурами. 24.04.05

Шлях між мурами. 24.04.05

Мури були укріплені в кутах баштами, з яких найкраще дотепер збереглася північна башта. Це потужна, округла будівля з шістьма маленькими вікнами. Її верхній поверх було знесено, а залишившийся перший ярус засипано всередині майже повністю землею та перетворено на пивницю пробоща.

Місцеві жителі називають її "польською порохівнею".

Засновником замку був Ян Гольський, подільський воєвода. Потім замок перейшов у власність Богушів і розділив всі нещастя, які випали на долю цього краю, як і інші замки. У 1675 році замок захопили і знищили турки.

У XVIII століті за володіння Богушів в ньому було створено селітрову фабрику. (За матеріалами доктора Чоловського, "Давні замки і фортеці на Русі").

Такою була янівська синагога.

Такою була янівська синагога.

 

5. На схід від костелу, за церквою та жидівськими господарствами, в кінці довгого підвищення, яке оперізує Серет, і яке називається "Кут", помітні сліди валів та насипів, можливо, шанців, які охороняли переправи через річку, яку в цьому місці легко перейти пішки.

Начебто під охороною тих валів стоїть сучасна плебанія та розташовані за нею на схід маєткові споруди. Ці насипи є рештками оборонного укріплення, що існував тут так само давно, як і замок.

 

6. Могила. На янівських полях, поблизу могильницького кордону, знаходиться невелика могила, де поховані австрійські солдати, що загинули під час бойових дій під Вінявкою в 1809 році.

 

7. Городище. За Серетом серед лісів в давні часи мало знаходитись якесь "городище", але зараз крім самої назви, не видно жодних слідів, які могли б докладно вказати місце та форму старого городища.

 

8. Янівська синагога має прекрасної роботи срібну, прикрашену дорогоцінними каміннями корону для "Тори", що має за підрахунками янівського кагалу більш як 200 років. Найшвидше за все, з того самого часу походить і схожої роботи срібна указка та дуже древні шовкові фіранки, що закривають Тору"




З книги А. Чоловського.

З книги А. Чоловського.




фото від 24.04.05.


Стара поштівка з старим Яновим.

Стара поштівка з старим Яновим.


 Так - Марія, так - Ісус...


Ой! Магічна ікона в храмі №1!

Ой! Магічна ікона в храмі №1!






Дві статуї

Дві статуї поблизу костелу-церкви.


Церква з 1725р.

Церква з 1725р.


Ювілейний знак у центрі.

Ювілейний знак у центрі.


Патріотична зупинка.

Патріотична зупинка.


Костел та залишки замку.

Костел та залишки замку.


Замкова гора здалеку.

Замкова гора здалеку.

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник