П‘ятничанську вежу добре видно з траси, до неї можна під‘їхати грунтовою дорогою.
Зведено цю сторожову башту... А власне, коли саме збудовали її - докладно невідомо. Орест Мацюк у культовій книжці "Замки і фортеці Західної України" датував її появу межею XIV - XV століть. Польські путівники по Львівщині висвітлюють іншу думку: це начебто була одна з оборонних веж замку Сенявських, а з'явився замок теж на межі, але вже XV і XVI ст. Був він лише частково мурованим - от крім цієї в'їздної вежі все інше було з дерева, тому й лишилося від нього з гулькин ніс. Башту вважали рештками замку Сєнявських або рештками оборонних споруд василіанського монастиря й краєзнавці початку ХХ століття.
На момент побудови вежа теж стояла при битому шляху - з Галича на Хелм (Холм). Археологічні знахідки біля неї датуються XIV ст., а от ніяких письмових документів не збереглося. Служила споруда для захисту населення села перед частими татарськими нападами. Та скоріше за все це була мурована вежа при типовій для цієї місцевості дерев‘яній фортифікації - одна з багатьох, які охороняли кордони Галицько-Волинського князівства. Її посестри збереглися в Дрогобичі, білоруському Кам'янці, польських Любліні і Хелмі. З другої половини XIV століття, коли ця земля увійшла до Польщі, і аж до ХІХ століття на території П'ятничанського замочку існував монастир.
Вежа в плані квадратна, знаходиться на високому пагорбі над селом. Висота - 10 метрів. Довгий час стояла руїною, та відреставрована в 1990-1991 рр. Зараз навколо реконструйовано оборонний паркан, на подвір‘ї, серед квітів, - дерев‘яна криниця та інші господарські споруди. Все чисто і гарно, виглядає таким собі типовим європейським скансеном в мініатюрі.
З липня 2013 року біля вежі проводиться етнофестиваль "П'ятничанська вежа". Може, буде регулярним і сприятиме популяризації пам'ятки у більш широких колах населення, а може, акція вийде разовою. Захід придумав бандурист, заслужений артист України Остап Стахів - він сам майже звідси, з Мелни на Рогатинщині.
