Карта
Перша письмова згадка - 1375 р.
Менш як 1 тис. мешканців.
Нові Стрілища при рогатинській трасі, а Старим так не пощастило - і їх на сайті (поки?) немає. Нові ж стріляють кудись, де серце, але, здається, не втрапляють. Бо скільки у нас тих екс-міст, населених привидами минулого - до кольору, до вибору. Тут теж колись було місто, у ньому була ринкова площа з єврейськими крамничками, а ще був модерністський, супер-сучасний як на 1930-ті роки костел св. Антонія: в 1938-му ж будували.
Зараз все не так: костел стоїть покинутим, життя тікає зі старих кам'яниць у центрі, а на колись мозаїчній зупинці вже не мистецький витвір, а недоречний як сніг у травні мурал "ЦНАП очима дітей". О боже.
Колишній райцентр, потім СМТ на Жидачівщині, зараз Нові Стрілища стали частиною велетенського Львівського району. У тому прекрасному і непевному майбутньому без сіл, котре рано чи пізно наступить на горло всім любителям садків вишневих коло хати, Стрілища стануть... А фіг його знає, чим: жодних мегаполісів тут, у прямокутнику між Миколаєвом, Перемишлянами та Рогатином, нема.
Нові Стрілища, покутські Кути чи Белз - в таких місцях завжди відчуття, що час - це пісок, і його вже в долоні так мало. Було ж місто, було, мало ратушу, мало магдебургію з 1417 року (!), переходило від одних власників до інших, мало навіть якісь міські стіни довкола - ймовірно, на межі XVI-XVII століть. А як не мати, татари добиралися аж сюди - і руйнували поселення у 1621 та 1626 рр. Напевно, тоді було зруйновано перший місцевий римо-католицький костел - бо він був, кажуть документи. На повноцінний замок потуги, ймовірно, Стрілищам не вистачило (хоча панський двір - один з двох, бо було два - теж був фортифікованим), але дерев'яно-земляні укріплення були. І навіть бастіони були - виходячи з карти фон Міга. Та в ХІХ ст. цей атавізм (де вже ті татари) був непотрібним - укріплення зникли. Злетіти над Новими Стрілищами у березні 2021 р. завадив шквальний, шалений вітер - тому і не бачила, чи дійсно десь ще прослідковуються вали.
Навіть коли ратуша діяла і міський статус сумнівів у владців не викликав, Нові Стрілища були по-сільському вкорінені в землю. У передмісті ділянки з грядками були практично в усіх кам'яниць. А от вже всередині міських валів стояли лише магістрат та 72 будинки без садків/городів. Всі належали синам Ізраїлю. Українці селились на передмістях. Ще в містечку був панський фільварок, 4 заїзди для купців та 9 винниць: 8 іудейських та одна панська.
Давайте про костел. Це історія невдалого таймінгу: спершу мурований храм взялися будувати з подачі монахів-бернардинів у 1913 р. Бац! І світова війна. Не просто не вийшло, вийшло ще гірше: всі вже закуплені будівельні матеріали влада відібрала для потреб фронту. Пройшли роки, знову згадали, що от може б костелик? Взялися будувати у 1938 році. Далі зрозуміло: і війна, і "перші совєти". Повністю ніби не закінчили.
Ніяких даних у мене нема, але є універсальний інструмент для аналізу, котрий поки що діє. Очі. Очей цілком вистачить, щоб зрозуміти: о, чергове дітище Лаврентія (Вавржинця) Дайчака! Бо ж варто порівняти храм в Нових Стрілищах (вони ж Стржеліська Нове - так містечко звали за Польщі) з костелами у Вишнівчику, Туркотині, Єлиховичах чи Криниці. Так смачно перемішати функціоналізм, ар-деко, романський стиль з північною полум'яніючою готикою вмів тільки він. (Пізніше знайшла-таки інформацію в мережі: таки Дайчак, таки типовий проєкт - дубль храму з Ратищів на Зборівщині. Той, здається, до нашого часу не зберігся). Хоча повністю храм не встигли оздобити, в ньому вже правили.
В радянський час зносити не стали - навіщо, під склад згодиться. Зараз такі склади вже не потрібні. Єдине, що влада рад забажала поправити - це дещо змінити дизайн фасаду, а саме скинути з верхівки хрест. Місцевий житель Степан Гладкий писав у 2013 р. в жж-спільноті "Koscioly", що важка куля, на котрій стояв хрест, до цього часу лежить за 300 м від храму, а від розп'яття на фасаді відбили фігуру Христа. За місцевою легендою, той, хто скидав хрест, впав і розбився разом з ним.
Шкода, що фасад нормально не роздивитися - автобуси стоять. Якщо вивчити картинки на гугл-карті, зрозуміло стає, що ті два автобуси перед костелом стоять ВЗАГАЛІ ЗАВЖДИ. Це робить храм схожим на дивацьку автостанцію з рейсами туди, де вже можна не турбуватися, чи подорожчав проїзд з 1 квітня.
Є у Нових Стрілищах ще малоцікава мурована нео-візантійська Успенська церква та сильно перебудована колишня синагога. В околицях - кургани епохи бронзи.
