Карта

50°00′58″ пн. ш. 32°59′19″ сх. д.

Дата заснування: 988 р. (!)

Магдебурзьке право: з 1591 р.

Населення: трохи більше за 48 тис. жителів

Телефонний код: +380-5361

День міста: 18 вересня.

Коли в 988 р. київський князь Володимир (для кого Красне Сонечко, для кого Святий, а для кого і навіжений) вибрав таки релігією для свого язичницького народа християнство, він не лише скидував Пернунів і заставляв народ купатися в компанії попів - він ще й будував на честь знаменної події фортеці. Так на сході його земель, над річкою Сулою з'явився маленький луб'яний форпост. Від тих укріплень в сучасних Лубнах лишився лише топонім Верхній Вал.

Спочатку все було виключно войовничо: в серпні 1107 р. в Лубнах військо київського князя Святополка Ізяславича (якому допомагали воїни Володимира Мономаха) розбило половецькі загони під командуванням Боняка та Шарукана.

Та в 1239 р. Лубни пали під татарським натиском, стали сільцем - міський статус повернули їм вже аж у 1591 р. магнати Вишневецькі. Войовничий Ярема зводить тут замок і засновує костел - від них ТЕЖ нічого не лишилося, як не шкода. А от фундований Раїною Вишневецькою у 1619 р. Мгарський (Лубенський) Преображенський православний монастир зберігся. Лубни увійшли до історії літератури - тут відбувається частина подій трилогії Генріка Сєнкевича "Вогнем і мечем".

XVII-XVIII ст. - час козацької слави міста. Тут стоїть Лубенський полк, тут спалахують повстання. В 1709 р. в місті відкривається одна з перших в Лівобережній Україні аптек, розбивається ботанічний сад (аптекарський город) - на вказівку російського царя Петра І. Місто процвітає - на той час воно було найбільшим на теренах Полтавщини.

В 1885 р. в селі Круглик біля Лубен було відкрито перший приватний музей України - зробила це Катерина Миколаївна Скаржинська.

В 1901 р. через Лубни пройшла залізниця.

В 1905-1907 рр. в 12-тисячних Лубнах діяла т.зв. "Лубенська республіка".

Зараз місто вважається літературною столицею Полтавщини, є промисловим центром. Славляться Лубни цеглою, хлібом і морозивом (того тут виготовляють аж 45 сортів). Діють краєзнавчий музей (вул. Ярослава Мудрого, 30 - засновано заклад ще у 1873 р.) і галерея мистецтв. Є православна церква Різдва Богородиці. На Нижньому валу - Троїцька церква. На Володимирському майдані - пам'ятник князю Володимиру, засновнику міста.