English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Самбір
Самбір на Львівщині колись

Самбір архівний.



 Кольоровий і гоноровий Самбір

Sambir Sambor (miasto)

Стара поштівка.


Координати: 49°31′20″ пн. ш. 23°11′49″ сх. д.

 

Мені подобається це місто! І все тут. :о)

 

У верхів'ї Дністра, на віддалі 75 кілометрів на захід від Львова і 16 кілометрів на північний схід від Карпат, розкинувся древній Самбір. Місто не таке й мале (36 тисяч мешканців), але разом з тим дуже затишне і яскраве. Різнокольорові будиночки на площі Ринок, до нестями смачні й дешеві смажені гуйви в кафе "Марічка", ратуша, прикрашена копіями старих листівок, мощі _того_самого св. Валентина в уніатському храмі, кілька величних костелів, кілька типово австро-угорських урядових будинків, гамірний базар в центрі міста і вокзал, захований за деревами невеликого парку. Тут зупиняються поїзда на Трускавець, Солотвино та Ужгород (це щодо питання “А як туди добиратися?”). Крім того, регулярно ходять маршрутки та електрички зі Львова.
Гордість самбірців – зал органної музики. Концерти проходять щосуботи об 11 годині. Але якраз там я і не була.


 ДЕЩО З ІСТОРІЇ МІСТА

Вул. Шопена у Самборі

Вул. Шопена у Самборі

Першi згадки про Самбiр в лiтописах вiдносять до 1241 року. Але з археологічних досліджень відомо, що поселення людей у цій місцевості існували ще в доісторичні епохи: при розкопках виявлено бронзові предмети (сокири, серп, браслети), виготовлені приблизно в IX-VIII ст. до н.е., і римські гроші IV століття нашої ери. В першій половині ХІІІ ст. на місці міста було укріплене поселення Погонич, повністю зруйноване татарами в 1241 р. Через якісь час місто постало з руїн вже як муроване поселення, збудоване в західноєвропейських традиціях – тобто так, що не те що яблоку, яблучній насінині не було де впасти. Саме з Самбора в 1604 р. пішов походом на Москву загін Лжедмитрія І, одруженого на дочці самбірського старости Мнішека – красуні Марії.

Звичайно ж, у місті були і потужні оборонні вали, і замок. На жаль, до наших днів від оборонних споруд Самбора не збереглося й сліду.

В польському "Slowniku Geograficznemu" за 1888 рік вказані цікаві статистичні відомості про Самбір тих часів. Місто, виявляється, простягалося в довжину (разом з приміською зоною) на 10, а в ширину на 3 км, і складалося з чотирьох дільниць. В так званій "Міській" проживало 3042 жителі та було 135 будинків; в "Львівській", відповідно, цифри складали 1986 і 217. В "Пшемисльській" мешкало 1729 чоловік та знаходилось 162 споруди. І, нарешті, в дільниці "Блєх" (там жили переважно євреї) з присілком "Новий Світ" на південь від міста  жило 2020 чоловік і було 148 будинків. (Порівняйте це з 1568р., коли в Самборі було127 будинків).

Порахували автори словника і всі міські туристичні об'єкти: головною атракцією названо площу Ринок (182,5 на 140 метрів). Всі кам'яниці тоді, за винятком однієї, були одноповерховими.

На 38-метровій вежі ратуші, з південного боку, був годинник, виготовлений в 1885р., який вночі підсвітлювався. Місту він обійшовся в чималу суму: 1200 злотих.

Населення місто складалося з русинів, поляків, німців, які поселились тут ще в перші роки по наданнню Самбору магдебургії, та євреїв. Українське (русинське) населення селилося поблизу церкви Різдва. Дивно, що автохтони за часів Бони були гостями на своїй землі: королева відправила 16 травня 1553 року до райців Самбора листа, де заборонила русинам купувати в місті будинки, зводити храми та займатись ремеслами. Ич, шовіністка... Євреїв теж взискувала: заборонила їм торгувати на ринку. Уявляєте? Лише в 1732 р. Август ІІ надав привілей, за яким євреї могли ставити будинки на замковому грунті з дерева та мурів (?), відкривати в них крамниці та торгувати, а так як божниця та окописько в місті вже існували, то синам Ізраілю дозволено було відкрити також м'ясну крамницю (зв'язку не зрозуміла, але то таке).

У 1685р. було надано бенефіцію місіонерам з Пшемисля. З того часу самбірськими пробощами були саме пшемисльські місіонери.

До речі, побачити, як виглядав старий Самбір можна тут.

 

Міська ратуша.

Міська ратуша.


 Тепер Самбір - місто обласного підпорядкування, де проживає близько 40 000 чоловік, а ще -центр Самбірського району, в якому 108 населених пунктів.

Місцевість навколо Самбору була заселена ще в сиву давнину, що підтверджують археологічні розкопки, і входила до складу Київської Русі. Після утворення Перемишльського князівства територія була його складовою, а потім аж до 1349 року самбірщина увійшла до Галицького і Галицько-Волинського князівств.

В 1349 році ці землі почали підпорядковуватись польській короні, і з Польщі на Самбірщину потягнулися переселенці. Саме в той час в місті будуються кілька костелів та монастирів - емігрантам треба було десь молитися своєму богу.


 СТАРЕ МІСТО

Старе місто, серце Самбора, знаходиться на великому пагорбі. В центрі – Ринок з ратушею (деякі джерела називають датою побудови 1606 р., що малоімовірно. У книзі "Замки і фортеці Західної України" Ореста Мацюка споруда датується 17-19 ст.). Ратушу видно майже звідусіль – завдяки 40-метровій башті з годинником. По периметру будівлі розбито сквер – з клумбами, оригінально підстриженими деревами і дерев‘яним макетом раритетного колодязя. Поруч - пам'ятник похмурому Шевченку.

Площа та прилеглі вулички – пішохідна зона. На вул. П. Сагайдачного – грандіозний костел Іоана Хрестителя (1530 р.).  Спочатку він був дерев'яним, але після пожежі в 1637р. міщани звели мурований храм. За час свого існування храм був багато разів реконструйованим - бо й горів не раз (скажімо, в 1848р.), тому зараз в ньому легко знайти елементи і готики, і ренесанса. Вражає інтер‘єр храму. Коли я була там, в мене не було цифровика. Коли я приїхала в місто з цифровиком, костел був зачиненим.

Недалеко від площі Ринок, на вул. А. Міцкевича зберігся оборонний монастир Бернардинців (1751 р.) з костелом св. Станіслава (18 ст.) . В будівлі монастиря зараз знаходиться самбірське училище культури, а в костелі – органний зал.
На вул. Чайковського, 4 знаходиться музей бойківщизни, створений місцеою інтелігенцією ще в 30-х рр. ХХ століття.

 

Місто може похвалитися даньою історією шкільництва - про першу школу тут згадано в документах ще від 1573р. При русинській церкві св. Пилипа теж діяла парафіяльна школа (згадана в документах за 1665 та 1666рр.). У 1680 році ієзуїти заложили 5-класний колегіум. З 1792 по 1815р. місто мало й публічну (двокласову?) гімназію, яку пізніше було трансформовано в 8-класну гімназію. Була в Самборі й 7-класова жіноча школа.


 ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ РІЗДВА (так-так, тієї, що з св. Валентином).

Стара поштівка з церквою Різдва.

Стара поштівка з церквою Різдва.

У Самборі до 1558 року була одна-єдина церква св.Пилипа, яка знаходилась за межами оборонних мурів тогочасного міста. У 1553 році король Зигмунд Август скасував заборону королеви Бони на побудову русинського храму в центрі міста, але з однією умовою: храм мусить бути оборонним. (За іншими даними, ще сама Бона дозволила це зробити - і навіть подарувала громаді два городи і два будинки для проживання священиків. За це громада повинна була звести оборонний мур з вежею і утримувати їх в належному стані). Тоді ж українцям дозволили займатися ремеслами та жити у місті - але лише на вулиці Руській.

Стараннями перемишльського єпископа Антонія Радиловського в 1558 році біля сьогоднішньої церкви Різдва з'являється дерев'яна церква, яка простояла аж до 1738 року.

В 1728 році власники села Радловичі, магнат Ілля Комарницький та його дружина Олена зробили пожертвування на будівництво нової цегляної церкви Різдва. Будівництво тривало 10 років, до 1738р. До новозведеної святині перенесено чудотворну ікону Самбірської Богоматері з старої дерев'яної церкви, а в дзвіницю - дзвін, виготовлений в 1631 році.
У 1865 році в церкві було перебудовано захристію.
В 1893 році церкву було відреставровано ззовні за гроші, офіровані для цього Петронелею Ревакович, а в 1894 році помальовано всередині. У підземеллях вкладено тлінні останки фундаторів церкви і перемисько-самбірського єпископа Антонія Шептицького, який помер 8 червня 1779 року.

У 1898 році церкву відмалював видатний галицький художник Корнило Устіянович.
В 1900 році до храму було прибудовано балкон, у 1908 році підвищено дзвіницю, а в 1912 році добудовано дві бічні нави, в зв'язку з чим збільшилась площа церкви. В 1910 році в церкві проведено електричне освітлення. У цьому ж часі сюди з Перемишля було перенесено мощі святого Валентина (покровителя всіх закоханих), які тут знаходяться до сьогоднішнього дня.




Пролетимо над Самбором?

Пролетимо над Самбором?


Антикварний самбірський вокзал

Антикварний самбірський вокзал


Пам'ятник депортованим біля вокзалу.

Пам'ятник депортованим біля вокзалу. 2009 р.


Вулиця Коперника у Самборі (Львівська область)

Вул. Коперника


Костел Іоана Хрестителя.

Костел Іоана Хрестителя.


Він же в 1900 році.

Він же в 1900 році.


Пам'яті загиблих.

Пам'яті загиблих.


Одна з кам'яниць на Ринку.

Одна з кам'яниць на Ринку. 1.08.05


Церква Різдва

Церква Різдва, де зберігаються мощі св. Валентина


В церкві Різдва.

В церкві Різдва.


Колишнє приміщення повітового суду

Колишнє приміщення повітового суду зараз...


Самбір

... і сто років тому. З колажним авто :о)


Ратуша.

Ратуша.


Костел св. Станіслава.

Костел св. Станіслава. 1.08.05


Інтер'єр цього ж костелу століття тому.

Інтер'єр цього ж костелу століття тому.


Самбір, пам'ятник Хмельницькому

Типовий Хмельницький з булавою


 Ігор Хома був на Ратуші


І ось що він побачив зверху:

І ось що він побачив зверху:



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник