English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Святий Юр в Дрогобичі
Церква святого Юра (Георгія) в Дрогобичі (вул.Солоний Ставок, 23а), 28 грудня 2010 р.
Церква святого Юра (Георгія) в Дрогобичі (вул.Солоний Ставок, 23а), 28 грудня 2010 р.
Ігорю Хомі пощастило побачити церкву св. Юра з ратуші.
Ігор Хома. Дрогобич. 2005

Діамант Дрогобича.

Зимова казка дрогобицького святого Юра. 28.12.2010
Cerkiew św. Jura w Drohobyczu — jeden z cenniejszych zabytków sakralnej architektury drewnianej ziemi lwowskiej. St. George's Church, Drohobych

 Карта середмістя Дрогоби

Вона дуже гарна. Коли я вперше побачила її в жовтні 2000-го року, була досить скептично налаштована щодо дерев'яних храмів - по дорозі до міста я зустріла з добру сотню церков з цього матеріалу. Ця була інша. Більш довершена і гармонічна.  

NEW!!! Влітку 2011 р. біля споруди почалося незаконне будівництво, яке поставило під питання номінацію церкви до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

26 серпня 2011 р. кошти на ремонт протікаючого даху церкви пообіцяв виділити міністр культури України М. Кулиняк.  


Було вкрай прикро довідатися, що 13-14 жовтня 2009 р. внаслідок снігопадів дах церкви св. Юра було пошкоджено. Храм міг втратити свої унікальні стінописи та іконостас - осінь і зима все-таки багаті на опади, а це дуже небезпечно. Тим більш, іконостас ВЖЕ почав замокати і розшаровуватись.

 

Наприкінці листопада 2009 р. працівники будинкової управи № 2 облаштували на нещасній церкві тимчасове покриття з церати: кошти на гонт (мова йде про 260 тис. гривень) було виділено з резервного фонду кабміну 3 грудня 2009 р. Роботи з перекриття церкви гонтом почалися відразу.

Станом на грудень 2010 р. (я була у місті 28 грудня) ремонт пройшов успішно, новенькі фрагменти даху, здається, зроблені на совість.

З історії церкви св. Юра в Дрогобичі

Стара поштівка з церквою.
Szent György (Jura)-templom, mely a 17. században épült, Drohobics

Цей храм було зрублено орієнтовно в кінці XV - на початку XVI століть. Без жодного цвяха, навіть не сумнівайтеся. (Правда, практично ВСІ українські дерев'яні церкви будувалися без цвяхів - цвяхи свого часу були досить-таки коштовним задоволенням). І, що цікаво, ну зовсім не в Дрогобичі. В Карпатах, в селі Надієво (це між Рожнятовим і Долиною). А висока дзвіниця, що тулиться до дерев'яної ж огорожі навколо церкви, виникла значно пізніше, але теж давним-давно: в 1670 році. Саме дзвіниця і є головним орієнтиром: церква св. Юра розташована за кілька кварталів від центру Дрогобича (вул. Солоний Ставок, 23а), поруч якісь гаражі, підприємства - і можна легко заблукати. Дзвіниця ж слугує маяком).

 

На той момент святий Юр вже "оселився" в Дрогобичі: його в 1657 році в розібраному вигляді перевезли з Прикарпаття і заново зібрали на новому місці (колись така практика була досить поширеною). А за два роки після переїзду (1659) майстри виготовили іконостас святині, яким ми можемо насолоджуватись і зараз. Якщо не пожалкуємо грошей на вхідний квиток.

(Підказка: квитки можна придбати в сусідньому з храмом двоповерховому будинку на першому поверсі. Саме там сидять тітоньки-екскурсоводи, які мають ключі від щастя.... брррр, від святого Юра. В квітні 2005 року квиток коштував, здається, три гривні). В грудні 2010 р. - 5 гривень.

 

Ось яка красуня! 29.04.05
Церква св. Юра в Дрогобичі

Наскільки я зрозуміла, саме на цьому місці ще до 1657 року стояла давня дрогобицька церква св. Юра, яка згоріла в 1648 році після нападу на місто татарів і козаків Хмельницького. Чи була вона знищена умисно, чи пожежа просто співпала з Хмельниччиною, важко зараз сказати. Процитую фрагмент сайту, присвяченому історії Дрогобича і чомусь вже зниклого з Мережі:

 

"За книгою реєстрів братства цієї церкви, вона була знищена пожежею 1657 р., після чого братчики відбудували святиню, куплену в с.Надієво коло Долини. 1658 р. подарував церкві і братству свої грунти Іван Брошнівський, першою дружиною котрого була Марухна з Терлецьких (попівна). Згадані грунти як дідичні церкви Св.Юра перейшли до Брошнівського у зв’язку з його одруженням на попівні

Зважаючи на те, що і в інших працях польських істориків стверджується наруга козаків над руською церквою, зауважимо, що дане питання в дещо ширшому регіональному контексті дискутується в сучасній історіогрфаії. Так, Н.Яковенко, посилаючись на неперевірені свідчення Ю.Пулцвартка, доводить, що в Західній Україні козаки однаково нищили як католицькі храми, так і руські церкви. В.Смолій і В.Степанков одразу це заперечили, бо їм такі факти не зустрічалися. Порушена проблема, вочевидь, потребує більш ретельного і прискіпливого вивчення на рівні кожного окремого населеного пункту".

Дзвіниця церкви святого Юра, Дрогобич на Львівщині

Чому в чотиритомнику "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" пишуть про те, що храм-попередник св. Юра згорів ще в 1499 році, не зрозуміло.

 

Проте в тому ж чотиритомнику (Том 2, ст. 98) є докладна інформація про численні перебудови, які зазнав храм за своє життя. Перебудови храму мали місце у 1678, 1692, 1708, 1711 рр., а також були й ремонти - в 1823, 1825, 1833 роках.

Церква, як і видно на ілюстраціях, триконхова і тризрубна, всі верхи перекриті барочними ґонтовими куполами. Над бабинцем розташована Введенська каплиця. Драбина туди досить стрімка, але забратися варто: нехай з галереї навколо каплиці і не видно, скажміо, костел св. Бартоломея (його видно від підніжжя храму), та без цього маленького підйому над буденністю візит до святого Юра буде неповним.

По всьому периметру стін святині йде ґонтове опасання, під яким паства мала змогу сховатися від негоди. Частий випадок, скажете? А як щодо ще одної галереї, яка йде відразу над першою, другим ярусом? А, ну я ж її вище вже згадувала.

 

Чотиритомник повідомляє також, що на храмі збереглися фрагменти зовнішніх розписів. Ось цього я не бачила. Сумнівалася, що вони насправді є - аж поки не побачила їх на фото. Хоча... так як збережені орнаментальні композиції знаходяться аж на карнізах та стінах другого ярусу, то їх - цілком зрозуміло - важко помітити з землі.

Дзвіницю теж перебудовували кілька разів: скажімо, в 1711 році. Пам'ятка все ще несе на собі риси оборонної архітектури.

Весь комплекс було реставровано в 1974-1975 роках архітекторами І.Р. Могитичем та Б.Я. Кіндзельським.

Саме цікаве - всередині.

Іконостас. Стара поштівка.
Іконостас. Стара поштівка.

Та не дивлячись на всю привабливість споруди зовні, на незвичність її п'яти верхів (переважна більшість бойківських храмів мають лише три верхи), інтер'єр святого Юра дасть чималу фору екстер'єру. Бо саме там, всередині, зберігся справжній скарб, що пережив не одно століття.

Кожен сантиметр стін храму вкритий давніми розписами. Панує коричнево-вохриста та оливково-зелена гама. Фрески були виконані під керівництвом Стефана-маляра поповича Медицького. Центральний зруб було розписано в 1657-1659 роках, купол - в 1678 році, хори - в 1691р. Дзвіницю рзписали в 1711-му, після реконструкції, а бабинець - в 1714р.

Розписи, природно, виконані на релігійні теми: ось Страсті Христові, ось бог щось там каже Ною, що вже лаштується в плавання на ковчезі, ось зарослий аж до п'ят бородою святий Онуфрій, що жив в пустелі і харчувався сараною (напевно). Багато ікон виконані самим Стефаном Медицьким: «Акафист Богоматері», «Діяння апостола Павла», «Відсічення голови Великомученика Юрія».

Крім релігійних сюжетів, майстер виконав також прегарні орнаменти рослинного характеру (див. серед ілюстрацій внизу). Рельєф різьби виноградної лози на колонках іконостасу близький до різьби на камені.

 

Та сфотографувати все це диво вам навряд чи вдасться. Хіба ну зовсім грошей не шкода: за кадр екскурсовод просить 5 гривень. За КОЖЕН кадр. Я вирішила зекономити і купити книжечку за десятку (якою зовсім невдоволена, якість друку страшна, інформації мало), а ось Ігор Хома пояснив, для чого йому потрібні фотографії (для сайту!) - і йому дозволили. От та моя соціопатія, іноді вона таки лізе боком... :О) Добре, що Ігор не такий: саме тому є змога оглянути унікальні розписи, не виходячи з-за комп'ютера. Дивіться!



Один з головних шедеврів Дрогобича
St. George's Church in Drohobych, dating from ca. 1500, consists of three parts
Drogobâci (Drohobycz) este un oraş din regiunea Liov, Ucraina
Галерея церкви св. Юра
І.Хома. Симпатичний скелетик, а над ним трохи архітектури.
І.Хома. Кожен сантиметр стін вкритий розписами.
І.Хома. Життя Ісуса
Ігор Хома. Вівтар церкви св. Юра в Дрогобичі
Ігор Хома. Фрести дрогобицького св. Юра
І.Хома. Страшний суд.
Ігор Хома. Фото фрески з зображенням богоматері.
І.Хома. Св. Онуфрій подобається мені найбільше. Он які коси!
Всі фото розписів - Ігор Хома
І.Хома. Розписи церквпи св. Юра в Дрогобичі
І.Хома. Останні цінні вказівки Ною з дружиною.
І.Хома. Три монархічні особи. Волхви, напевно. Хто тут Мельхіседек?
Архівні види храму
Drohobycz. Cerkiew św. Jerzego w Drohobyczu, ul. Sołonyj Stawok 23a z przełomu XV i XVI st
Drohobycz. Cerkiew św. Jerzego w Drohobyczu, ul. Sołonyj Stawok 23a z przełomu XV i XVI st
Церква св. Юра, Дрогобич, 1930 р.
St. George's Church, Drohobych
Церковь Святого Юра (Дрогобыч)

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник