English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
П'ятничани
П'ятничанська вежа, вигляд з траси. 18 липня 2013 р. Pietniczany (rejon żydaczowski)

Стара вежа і нова синя церата.


Оборонна вежа в П'ятничанах на Жидачівщині.

П'ятничанська вежа, вигляд з траси. 18 липня 2013 р.


Координати: 49°33′42″ пн. ш. 24°18′48″ сх. д.

Карта

Близько 200 жителів. 


Сіл з такою назвою на Львівщині декілька, нас цікавить те, що розташоване біля Бібрки, десь в 10 км. на південь від Жидачева. Село лежить на трасі Бібрка-Рогатин

По дорозі обов‘язково зверніть увагу на руїни костелу в селі Соколівка. Збереглися рештки оборонних мурів, башта з бійницями. На фото 1982 р. в книзі Ореста Мацюка "Замки і фортеці Західної України" костел виглядає досить пристойно, та в липні 2001 р. стан храму просто жахав: обвалена стеля, захаращені входи, всередині склад якихось чи то добрив, чи ще якоїсь хімії – не знаю, але тхне звідти відразливо. Поруч – трактори та інший сільгосп-реманент, а на обваленій стрісі - лелеки. Вони кружляли над нещасним храмом, час від часу сідаючи на нього. В якийсь момент їх було аж 5! Шкода костелу...


 ...

Фото - Ігор Хома. 2006

П‘ятничанську вежу добре видно з траси, до неї можна під‘їхати грунтовою дорогою.
Зведено цю сторожову башту... А власне, коли саме збудовали її - докладно невідомо. Орест Мацюк у культовій книжці "Замки і фортеці Західної України" датував її появу межею XIV - XV століть. Польські путівники по Львівщині висвітлюють іншу думку: це начебто була одна з оборонних веж замку Сенявських, а з'явився замок теж на межі, але вже XV і XVI ст. Був він лише частково мурованим - от крім цієї в'їздної вежі все інше було з дерева, тому й лишилося від нього з гулькин ніс. Башту вважали рештками замку Сєнявських або рештками оборонних споруд василіанського монастиря й краєзнавці початку ХХ століття.

На момент побудови вежа теж стояла при битому шляху - з Галича на Хелм (Холм). Археологічні знахідки біля неї датуються XIV ст., а от ніяких письмових документів не збереглося. Служила споруда для захисту населення села перед частими татарськими нападами. Та скоріше за все це була мурована вежа при типовій для цієї місцевості дерев‘яній фортифікації - одна з багатьох, які охороняли кордони Галицько-Волинського князівства. Її посестри збереглися в Дрогобичі, білоруському Кам'янці, польських Любліні і Хелмі. З другої половини XIV століття, коли ця земля увійшла до Польщі, і аж до ХІХ століття на території П'ятничанського замочку існував монастир.

Вежа в плані квадратна, знаходиться на високому пагорбі над селом. Висота - 10 метрів. Довгий час стояла руїною, та відреставрована в 1990-1991 рр. Зараз навколо реконструйовано оборонний паркан, на подвір‘ї, серед квітів, - дерев‘яна криниця та інші господарські споруди. Все чисто і гарно, виглядає таким собі типовим європейським скансеном в мініатюрі.

 

З липня 2013 року біля вежі проводиться етнофестиваль "П'ятничанська вежа". Може, буде регулярним і сприятиме популяризації пам'ятки у більш широких колах населення, а може, акція вийде разовою. Захід придумав бандурист, заслужений артист України Остап Стахів - він сам майже звідси, з Мелни на Рогатинщині. 

Якщо вірити стендам всередині вежі, планується відновити підйомний міст за наведеними кресленнями (інформація на 2001 рік, трохи застаріла :о)). Історики вважають, що міст саме такого типу був колись в П'ятничанах. Такі мости (з "жеравцем"-журавлем) застосовувались в оборонній архітектурі ще з часів Київської Русі: перша згадка про них відноситься до 1151 року в Київському літописі. До речі, це ще й перша згадка про підйомні мости в Східній Європі. Реконструкція обіцяє, що колись поблизу вежі з'явиться підйомний міст з противагою (такого типу мости широко застосовувались в фортифікаціях з XIII по XVII століття. Прості й надійні: при незначному зусиллі в 25-30 кг., прикладеному до підйомної линви, процес піднімання або опускання моста займав всього хвилину-півтори.

 

 Таблиця на вході повідомляє, що перед вами – музей-заповідник “П‘ятничанська вежа” – певно, тому заповідник, що ціни сюди збереглися ще з радянських часів: дорослий квиток коштує 30, дитячий – 10 копійок (і знову інформація за 2001 рік :о)). Правда, з мене ті 30 копійок не взяв ніхто – так що, вважайте, пощастило. :о)

Вихідний – понеділок.

В 2005 році квиток коштував 1 гривню.
Вежа - філія львівської галереї мистетв.






Проект реставрації вежі.


Оборонна вежа в П'ятничанах на Жидачівщині.

Оборонна вежа в П'ятничанах


План вежі. Фото Ігоря Скальського.

План вежі. Фото Ігоря Скальського.


Wieza w Piatnyczanach

Wieza w Piatnyczanach kiedys
Wieza w Piatnyczanach kiedys

Вежа до реставрації.


Реконструкція підйомного моста.

Реконструкція підйомного моста.

Мозаїчна зупинка в П'ятничанах полущена як горох влітку. Недовго мозаїці лишилося

Мозаїчна зупинка в П'ятничанах полущена як горох влітку. Недовго мозаїці лишилося


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник