Карта

 Місто в Перемишлянському районі, в 22 км від райцентра. Якраз посередині цього 22-кілометрового шляху з Бібрки на Перемишляни лежить чудовий ренесансний замок в селі Свірж.

Про Бібрку є чудовий сайт - запрошую!
Вперше Бібрка згадується в Галицько-Волинському літописі під 1211 роком. Там також сказано, що було поріч ще два села - Бібрка Стара та Бібрка Нова. Також згадується річка Бібрка, старовинне урочище Боберка (Бібрка), тобто місце, де були бобри - об"єкт полювання в Давній Русі.
Поселення було власністю польського короля та входило до Литовського староства. Місцеві ремісники : дубильщики, скорняжники, чоботярі - та купці платили податі львівському старості як королівському представнику. Як часто відбувалося з тогочасними містами, Бібрку часто здавали феодалам в оренду.
Привілеєм Казимира Четвертого в 1469 році Бібрка отримала магдебурзьке право , за яким дозволено було влаштовувати ярмарок двічі на рік та раз в тиждень ( а саме по вівторках) проводити торги. Привілей Сигізмунда-Августа підтвердив в 1569 році надані права, та дозволив третій щорічний ярмарок та торги не лише по вівторках, а й щосуботи. Міщанам також дозволялося варити пиво для власного споживання.

 1474 року велика пожежа зруйнувала майже все місто. Внаслідок цього уряд на 10 років звільнив Бібрку від податків.
1502 року турецько-татарські полчища повністю зруйнували місто. Ще довго Бібрка не змогла оговтатися від цього спустошення: за люстрацією 1621 року в місті королівські фуражири не змогли знайти жодної провізії! 1638 року польський сейм визнав , що Бібрка майже повністю прийшла в занепад і знову звільнив мешканців на 4 роки від сплати податей.
Коли в 1648 році в місто ввійшли козацькі війська ввійшли в Бібрку , місцевий цех чоботарів подарував їм 80 пар чобіт, а місцеві скорняки - 60 кожухів.
Польсько-шведська війна (1655-1660 рр.) довела місто до цілковитого занепаду. За люстрацією 1661 року в місті було лише 26 будинків, тоді як
до війни - 150.
Лише в 1765 р. будинків стало 300. Крім того, в Бібрці жило багато населення, яке не мало власних помешкань - так звані халупники.
1790 р місто дісталося відомому магнату графу Скарбеку. В 90-х рр. 18 сторіччя було відкрито перші навчальні заклади: дворічну ( тривіальну) та трирічну (нормальну) школи.