English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Золочів. Замок. Королева.
Вид з валів Золочівського замку на Китайський павільйон (палац).

Вид з валів Золочівського замку на Китайський павільйон (палац). 2 липня 2010 р.



 Казка про Попелюшку по-золочівськи.


Герої нашої казки - Ян ІІІ і Марисенька - на картині Юзефа Брандта.

Герої нашої казки - Ян ІІІ і Марисенька - на картині Юзефа Брандта.


 Гіркі новини

9 серпня 2011 р. Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький повідомив ЗМІ, що 5 серпня о 14-00 внаслідок бурі впав дах на вхідному корпусі Золочівського замку. На його відновлення просять 3 млн. гривень. Доступ туристів до пам'ятни поки що неможливий. 


 Отже...

Бюст Марії Казиміри

Давним-давно, 350 років тому, у Франції часів мушкетерів та хитрого кардинала Рішельє жила-була маленька дівчинка, і звали її Марія.

Чекайте, просто Марія?

Ні, не так просто – Марія Казиміра д‘Аркуін. Була вона дочкою капітана королівської гвардії та монаршої гувернантки, хоча в Версалі й шепотіли, що дівчинка – позашлюбна донечка королеви та її фаворита Конде. Так склалося, що цій тендітній дитині доля наказала покинути рідний край та відправлятися з почтом принцеси Марії Людвіги у далеку північну країну десь на межі цивілізованого світу. Адже принцеса от-от повинна була одружитися з королем Речі Посполитої Владиславом IV.

 

Марія Казиміра й гадки не мала, що пройдуть роки – і трон польської королеви дістанеться їй, а за нею потягнеться шлейф з легенд, переказів та бувальщин про найромантичніше кохання монаршої пари у центрі Європи...

 


 Шлях до трону

28.08.05

Одна з веж Золочівського замку.

Кохання прив‘язало юну та звабну француженку до Галичини. Кажуть люди, дотепер привид Марії Казиміри блукає підземеллями золочівського та підгорецького замків. А не так давно у Золочеві об‘явився й новий потойбічний гість: Чорний Рицар тривожить спокій музею-заповідника, шукає щось у єдиному на Україні Китайському палаці. Хто знає, може, це коханий Ясь намагається знову побачити свою улюблену Марисеньку?

 

До трону Марія Казиміра йшла довго й важко. Любов Яна ІІІ Собеського та французької красуні спалахнула миттєво, ледь побачив 27-річний Ян у 1656р. у королівському палаці в Варшаві 15-річну красуню – і це полум‘я вони зберегли до старості. Та що за іронія – Марисенька за два роки виходить за іншого!

 

Потім Ян не раз зустрічав її у Замості, де вона жила з чоловіком, князем Замойським, п‘яничкою, хворим на подагру. Бич того часу – сифіліс – швидко доконав князя, невдовзі помирає мати Яна Теофілія, яка категорично була проти союзу сина з іноземкою. Шлюб Яна та Марії Казиміри 15 травня 1665р. вже не перешкоджав нікому (хоча у Варшаві подейкували, що за сприяння Марії Гонзаги закохані таємно обвінчалися ще до похорону Яна Замойського). Попереду – 30 років разом. З їх тринадцяти дітей виживе лише четверо. Майбутнє принесе війни, походи, коронацію та тріумф під Віднем. А які щемкі, ніжні листи він їй писав! З 300 опублікованих епістол 80 написано з Галичини.

 

Король і через десятиліття обожнюватиме свою кохану Марисеньку, а от двір... Злі язики шепотіли за спинами монархів, що „Марися керує Яном, а вже Ян — Польщею”. Королеву відверто не любили: і походження, бач, недостатньо шляхетне, і іноземка, і до Парижа як додому вибирається інкогніто, називаючи себе маркізою де Жовква, і казну вряди-годи спустошує, як сарана, та ще й невідомо, чи не сама відправила за допомогою отрути свого першого чоловіка... Навіть те, що Марія Казиміра була кумою короля-сонця Людовіка XIV, який хрестив її сина Якуба, не покращило справи: відомо ж, намовляла Яна переїхати назавжди до Франції, де йому обіцяли титул маршала та орден Святого Духа.

 

Марія Казиміра доводила до шалу посполиту знать, вміло лавіруючи між нескінченними пересудами і придворними інтригами. Гордій та розумній королеві потрібно було хоч іноді відчувати себе в безпеці та спокої. Для усамітнення вона вибрала одну з літніх королівських резиденцій – фортецю у Золочеві, вотчину батька Яна — Якуба Собеського. Гоноровий магнат хотів залишити пам‘ять про себе: на кожному розі замку добре видно п‘ятикутні бастіони, що закінчуються сторожовими вежами, прикрашеними плитами з гербами Яніна, Годзава, Равич і Гербурт та літерами J.S.K.K.S.K. (Jakob Sobieski, Krajczy Koronny, Starosta Krasnostawski). Замок мав стати старому Собеському своєрідним монументом. Хіба він міг знати, що по-справжньому вдихне душу в ці похмурі стіни його невістка, істинна жінка-вамп свого часу?

 

Легенди навіть стверджують, що Марія хоробро захищала Золочівський замок під час турецької осади.


 Замок Марисеньки

28 серпня 2005

Золочівський замок.

З чого ж почати пізнання таємниць замку? Давайте з потаємних ходів.

Володар фортеці та його дружина мали в своїй резиденції окремі кімнати. Вікна з покоїв пані виходили на зовнішній бік фортеці, де була охорона, бо саме з цього боку в стіні було зроблено потайні сходи до скарбниці, багатої на коштовності та золоті монети. А ключі від скарбниці носила при собі саме пані. За порадами тогочасних архітекторів, між двома половинами був ще один прохід: аби у пана роги часом не виросли.

 

Та якщо вірити певним романтично налаштованим людям, ці ходи — дитячі забавки в порівнянні з тим підземним тунелем, який начебто зв’язував замок з навколишнім світом. Хоча подібні легенди розповідають чи не у всіх українських замках, ця може мати під собою реальне підґрунтя. Хоча "начебто" - все-таки ключове слово.

Особлива гордість Золочівського замку – туалети. Так-так, саме банальні нужники в часи Марії Казиміри були великою рідкістю. А золочівські ще й так майстерно зроблено, що їх вивчали й сучасні спеціалісти.

В 1690-х роках Марія частенько усамітнюється в Золочеві. Саме тоді з‘являється незвичний для Галичини Китайський палац завдяки пануванню моди на все східне. І хай високочолі дослідники знизують плечима, не знаходячи в споруді рис китайської архітектури, фантазія місцевих зодчих, які, звичайно, жодного разу не були за Китайським муром, породила унікальну та вишукану будівлю.

У 1696р. Ян ІІІ, переможець під Віднем, помирає, залишаючи свої галицькі замки коханій дружині. Та Марія не житиме у цих стінах. Неприязнь до неї серед шляхти нікуди не зникла, тож зникнути вирішила вона: спочатку обирає місцем проживання Рим, а потім поселяється у французькому замку Блуа, звідки цікавиться долею своїх маєтків. Щороку вона отримувала звідси звіти та доходи.

Китайський палац. Вечір 6 травня 2006р.

Китайський палац. Вечір 6 травня 2006р.

Щороку вона отримувала звідси звіти та доходи. Кажуть, коли під час Північної війни у Галичині хазяйнували російські війська, королева була дуже незадоволена. А ще подейкували, що, побачивши прохолодну реакцію королевича Якуба на смерть батька, Марія накаже зробити детальний опис королівського майна, щоб Якуб не розікрав його. Доходило до трагікомічного: королева просила не одягати на покійника корону, щоб син її не поцупив з труни.

 

От така варіація старої казки про Попелюшку-Марію — на тлі замку, який на наших очах перевдягається з лахміття Попелюшки у розкішні королівські шати стараннями директора Львівської галереї мистецтв Б.Г. Возницького. Влітку 2004 року тут відкрито експозицію східного мистецтва, проводяться чайні церемонії та рицарські турніри. Крапки в історії Марисеньки немає: дітлахи з моторошним захватом переказують між собою свідоцтва відчайдухів, які бачили в підземеллях таємничу Білу Пані.


 Секрети тамплієрів?

Та Золочівський замок ховає за своїми стінами не лише цю таємницю. З цим місцем пов‘язані легенди (придумані сучасними екскурсоводами, що добре відчувають коньюктуру) про рицарський орден, що дотепер не дає спокою скарбошукачам та любителям таємниць: з тамплієрами. Аве, Ден Браун!

 

При вході на територію замку, зліва, відвідувачів вітають сірі кам‘яні велети. Розглянемо цих гостей з минулого докладніше. На сірому тілі філігранно висічено кілька рядків невідомою мовою. А поруч — терновий і маковий вінки, які переплелися, неначе дві обручки. Між вінками — акуратна дірочка. Тут завжди багато туристів: кажуть, якщо маєш таємне бажання, потрібно покласти до дірочки палець, подумати про бажане і швидко повернути палець довкола осі. Якщо бажання матеріальне, потрібно повертати в бік тернового, “мертвого”, вінка. Якщо ж романтичне — в бік вінка квітучого.

 

Працівники замку жартують: якщо бажання не здійснилося — значить, палець був не тим. Нічого не поробиш, треба їхати до Золочівського замку знову. Камінь полюбляють місцеві учні, особливо перед важкими іспитами.

Те, що копати про походження каменів особливо не треба, я вже писала ось тут.

Ще одна замкова башта. Золочів

Ще одна замкова башта

 

"Таємничі" брили привезли сюди з села Новосілки Золочівського району, де вони лежали в колишньому оборонному яру (фото яру - з іншими брилами та кінським черепом - за лінком).

 

Найбільший камінь, вагою 10 тонн, вдалося витягнути тільки з третього разу — у підйомного крана рвалися троси. За переказами (можливо, ці перекази придумували НЕ екскурсоводи), ці камені — все, що залишилося від зруйнованого у XVI столітті Новосілківського замку, збудованного вихідцями з Угорщини, нащадками багатого та могутнього ордену тамплієрів. Хто знає, може написи вкажуть дослідникам, де тамплієри заховали свої незліченні скарби. Де лише не шукали легендарні вози з сріблом, які вирушили з Парижу в березні 1314 року: і у французькому Катарі, і в горах Шотландії, і на східному узбережжі обидвох Америк...

 

Багато спекуляцій в пресі було з приводу того, що начебто невідомо, якою мовою зроблений напис. А шрифт, хоча й схожий на готичну інкунабулу, не є нею. Ще б пак - бідний художник не мусив лишати своїй коханій Зузанні любовних записок латинкою - це вже занадто б було.

У 2001р. у Золочівському замку побував референт Папи Іоанна Павла ІІ. Він висловив думку, що це старопольська мова, якою користувалися до середини XIV століття. Гарна версія, звичайно, але ж написи були зроблені в першій третині ХІХ століття :о).

 

А звідки ж ті вертіння пальцями в брилі? Ще одна легенда нагадує про себе - і тут вже немає сумнівів про участь у її народженні паней екскурсоводок: начебто в’язнем Новосілківського замку був легендарний Янусик, такий собі чесько-польський Кармалюк. У ніч перед стратою він бачив сон: вдасться знайти у своїй камері камінь з діркою — його найпалкіше бажання збудеться, якщо покласти туди палець і повернути довкола. Янусик відшукав потрібний камінь, а на ранок вродливому в’язню в камеру принесли тацю з мокрими хустинками. Він зв’язав їх одну до одної і втік із замку. Інший варіант легенди: Янусикові передали через дірку в камені хустинки закохані дівчата.

 

Як би там не було, Золочівському замку пощастило набагато більше, ніж Новосільському. А легенд для замкових туристів забагато не буває.

 

© Blacky

© "Бліц-Захід", грудень 2004р.

 




Solotschiw (Złoczów) ist eine ukrainische Stadt mit etwas mehr als 23.000 Einwohnern

Чудовий замок!


Макет Золочівського замку з музею (можливо. робота Качура)

Макет з музею


Золочівський замок на старій поштівці
Zolotchiv : carte postale de 1916

На поч.ХХ ст.


Ян ІІІ Собєський - чим не античний бог?

Ян ІІІ - чим не античний бог?


Ян, Марисенька та їх діти.

Ян, Марисенька та їх діти.

Золочів. Будівництво каплички. 1995р.

Будівництво каплички. 1995р.


1996р. Вчителі музшколи Золочева насипають вали

1996р. Вчителі музшколи Золочева насипають вали


Так будували міст до золочівського замку в 2006 р.

Добудовують міст. Червень-2006.


Zamek w Złoczowie – zabytek

Одна з башт в 1917 р.


Інтер'єри замку в Золочеві
Zolochiv Castle
Zolochiv Castle was a residence of the Sobieski noble family
Zamek w Złoczowie

Інтер'єри замку


Макет хати з музею у Золочівському замку

Макет хати з музею


Золочівський замок. Ілюстрація з Tygodnika Ilustrowanego (1860-ті).

Tygodnik Ilustrowany (1860-ті).


Відроджена каплиця у Золочівському замку Собєських

Замкова каплиця


В Золочівському замку "рідних" меблів, на жаль, немає
O zamku złoczowskim wspominają źródła od pierwszej połowy XVI w.
Zamek (cytadela) w Złoczowie znajduje się po stronie południowo-wschodniej miasta, na wzgórzu

Ще інтер'єри


"Битва під Клушино" Альтомонте (копія)

"Битва під Клушино" Альтомонте (копія)


"Біла пані" Золочівського замку

Білу пані я бачила. Ось цю.


Свідок нещасливого кохання з ХІХ ст.

Свідок нещасливого кохання з ХІХ ст.


З путівника Ziemia lwowska (G.Rąkowski)

З путівника Ziemia lwowska (G.Rąkowski)

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник