English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Хребтіїв
Палац Собанських-Патона в Хребтієві на Новоушиччині.

З природою тут справді все ОК. І з висвітленням місця в класичній літературі теж. А от з палацем...


Координати: 48°39′44″ пн. ш. 27°14′41″ сх. д.

Близько 400 ж. Перша письмова згадка - 1436 р. в реєстрі димів Подільського воєводства. 

Карта

Садибу купити не бажаєте? Справжню. З історією. В історичному місці.

 

На таку рекламну затравку мали б клювати десятки бізнесменів і грошових мішків: мати власний палац "з історією" зараз трендово. Та чомусь колишній маєток Патона (чи то діда, чи то дяді відомого академіка, чиїм ім'ям у Києві названо міст) все так само помирає безхозним.

Знаєте чому? Я, здається, здогадуюся.


 Патони і Гектори

Справа в тому, що Хребтіїв - це глуш як вона є. З жахливими дорогами, з шаленою віддаленністю від багатьом вже звичних цивілізаційних вибриків на кшталт гарних лікарень, гіпермаркетів, кінотеатрів і Wi-Fi.

Це південь Новоушицького району, а така локація сама по собі вже діагноз. Хоча з природою тут все більш ніж добре: Хребтіїв тому й Хребтіїв, що знаходиться на ХРЕБТІ. Не гірському - але все таки. З одного боку повноводний Дністер, з другого річечка Динилівка, з третього ще одна притока Дністра, карта-кілометрівка не знає її назви. З трьох боків вода, виходить. Он, Куражин часом видно - це сусіднє село, пташці - крилом подати. Людині, якщо вона не хоче спускатися з гори, мокнути в річці і дертися в гору - доведеться робити неабиякий гак, і в цьому й є сенс глухомані. Тут до всього ДАЛЕКО.

Але ж стратегічно як гарно - ота вода з трьох боків - і високі дністровські кручі! Давні русичі це вже чудово розуміли - і залишили по собі у спадок городище на трикутному мисі на високому лівому дністровському березі. Городище в урочищі Погоріла колись досліджував археолог П.О.Раппопорт і довів, що воно походить з Х-ХІ століть.

Та що там давні слов'яни! В документах середини XVII ст. поселення згадується як містечко, а в кінці того ж самого століття тут зводиться укріплений замок. В документах назва часом подається як Хребтєв або Хребтіївці.

В 1661 р. власником Хребтієва був Олексій Кулик - і йому сильно не пощастило, бо в 1665 р. містечко вщент зруйнували татари. 

Хребтіїв відомий кожному, хто читав трилогію нобелівського лауреата Генріка Сєнкевича, а саме її заключну частину, роман "Пан Володийовський". (Якщо ви не читаєте твори нобелівських лауреатів, то я навіть і не знаю). 


 Хребтіїв за Володийовського

Колонний зал. Був. в маєтку Патона, Хребтіїв

Колишній зал в маєтку Патона

Пан Генрік нічого не придумав (ну крім діалогів і лав-сторі, ага). Саме в Хребтієві знаходився дерев'яний оборонний замочок "Гектора Кам'янецького", перемиського стольника Міхала-Єжи Володийовського. Гектор Хребтіїв обрав не дарма: через село в ті часи йшов шлях з Польщі на Туреччину, з Кам'янця (до якого було 70 км) на Хотин. Тоді схожі оборонні пункти стояли над Дністром аж до Рашкова. Cаме тому в XVII ст. Хребтіїв і піднісся в статусі до містечка: бо ж стратегічність, пам'ятаєте? Тут проживала і дружина Володийовського... Хто сказав Бася? Ніяка не Бася, Бася на совісті нобеліата, а справжню пані Володийовську звали Христиною. Була вона господарча і практична, далекоглядна, допомогла чоловіку у 1671 р., за рік до турецької навали, набути за 6 тисяч злотих три села у Габріеля Сильницького (Шатаву. Cвистівку, яка потім стала Михайлівкою і гриміла в ХІХ ст. своїм шикарним палацем та парком, і Блищанівку).

Комендантом місцевого форпосту Міхала Володийовського призначили у 1670 р. Жодних свідоцтв про те, як виглядав місцевий замочок, історики поки що не знайшли. Ю.Сіцинський писав, що залога складалася аж з 600 людей, з них півтисячі були вершниками. Здається, це дуже і дуже чимало. Начебто замок спалили турки у 1672 р. - от звідси і назва урочища. в якому П.Раппопорт досліджував своїх слов'ян (Погоріла, так-так). 

У 1681 р. в Хребтієві налічувалося 438 жителів - це більше, ніж сьогодні. 

 

Про Хребтіїв навіть згадував коронний гетьман і майбутній король Польщі Ян Собєський:

"В Хребтійові мiж Кам'янцем і Могилeвом, в митрополії всяких опришків та розбійників, де тепер заснована фортеця, стоять хорогви генерала подільського Потоцького, татарська хорогва подкомарія подольського Лянцкоронського, хорогва пана Квятковського, подстолія примиського. Туда же відряджено 60 драгунів з регіменту (полку) пана Лінкгауза та козацький полк Мотовила. Комендантом того пункту є Володийовський, стольник пeремиський".

10 місяців пробув у Хребтієві Володийовський: з листопада 1671 р. аж до війни, до серпня 1672 р., коли він зустрів смерть під мурами Старої Фортеці.


 Садиба Патона в Хребтієві

Підвали під флігелем (сучасним магазином) в Хребтієві

Підвали під флігелем (сучасним магазином)

В 2003 р. з видавництвом "Оіюм" я була в Хребтіїві - наївно сподівалися знайти хоч щось по Володийовському. Звісно не знайшли. А про маєток тоді я не знала. Не дивно: про нього не знали й Урбанський з Афтаназі.

Дізналася лише в лютому 2008 року. Про палац було відомо лише те, що він П-подібний у плані, фахверковий. Небагато. Реальність вбивала: споруда помирає на очах. На початку 1990-х спілкою селян "Імені Патона" її було відремонтовано (перекрито дах, на що витрачено 58 тис. гривень), а потім покинуто напризволяще. Тодішній голова колгоспу Петро Волощук навіть до Бориса Патона у Київ послів відправляв - все ж таки нащадок, може, зацікавився б родинним гніздечком.

Видно, що фасад було оббито плиткою - її селяни видерли з м'ясом. Колись був ґанок з колонами, та вже немає. Дах обвалився, але подекуди ще помітні ліпні розетки. Колонна зала викликає коктейль емоцій, суміш жалості і цинізму. Від парку не лишилося нічого. В одному з колишніх флігелів - магазин. І під палацем, і під флігелем - пивниці.

Селяни розказали, що палац звели для Патонів у ХІХ ст. за проектом місцевого архітектора Антоновича. Більше нічого путнього вони не знали. Розказували, скільки народу приїздить сюди на відпочинок влітку - гарно, вода з усіх боків, беріть палац, ну купіть, ну ж не пошкодуєте...

Шкода, я навіть ціну його не знаю (ціна на 2010 р. озвучена нижче. Як б/в автівка). 

 

Давайте розбиратися з цією ампірною садибою докладніше. На початку ХІХ ст. село належало поміщику Піусу Собанському. Вже тоді тут була якась садиба (цілком ймовірно, ця сама, що робить споруду вже вкрай солідною за віком) на березі річечки з дивною назвою Петрів Батіг (Батіжок?). Можливо, будинок був перебудований з більш давнього. Місцевий священик в 1850-1853 рр. протоієрей М.І.Ковальський у своїх мемуарах "З подільської давнини" (журнал "Русская старина", 1911, СПБ) називає споруду аж "палацом" - отже, була нічогенька. При садибі була домашня римо-католицька каплиця з вівтарем у невеликій ніші. В 1823 р. у маєтку сталася пожежа, постраждало кілька господарських приміщень. Потім їх перебудували, а під кінець ХІХ ст. розширили. Ці госпбудинки з током для молотьби і збереглися до нашого часу (зараз в одній споруді магазин). 

Поруч також розташовувався сад на 7 десятин та парк. Вирубані, невідомо навіщо. 

В середині ХІХ ст. Хребтієвим володіли Костянтин та Броніслав Собанські, власники Михайлівки поблизу Мурованих Курилівців, Ободівки на Вінниччині та маєтків на Одещині

До Михайла Оскаровича Патона, відставного полковника гвардії, Хребтіїв перейшов лише наприкінці ХІХ ст. Полковник був рідним братом академіка НАН України Євгена Оскаровича Патона та дядею теперішнього президента НАН України академіка Бориса Євгеновича Патона (народився у 1918 р.). Михайло Оскарович, який хазяйнував тут до 1917 р., був непоганим господарником, очолював повітові дворянські збори і заснував у Новій Ушиці ремісниче училище. В Хребтієві був похований батько поміщика Оскар Петрович, сенатор і колишній консул Російської імперії у Ніцці. Над його надгробком Патон звів каплицю, яку зруйнували у 1930-х рр. - так само, як і кам'яну Михайлвську церкву.

В 1919 р. М.О.Патона з дружиною, сином та слугами вбили у їхньому будинку в Новій Ушиці. 

В радянський час колишня головна споруда садиби використовувалась як бібліотека, клуб (в колонній залі влаштовували танці - сільські бали, ага. Дехто ще пам'ятає розкішний паркет підлоги. Зараз від нього сліду не лишилося), колгоспна контора та дитячий садок. У підвалах зберігалася сільгосппродукція, також вони використовувались як винодільня. 

Довжина екс-палацу 34 м, ширина - 19,3 м. в центральній частині - 10,5 м. Площа - 4400 м3. З боку села будівля одноповерхова, але стоїть над урвищем, то ж з боку річки маємо вже два поверхи. Планувальна структура - анфіладна і секційна. У цокольному поверсі зберігся колодязь. Залишки колон та каміну бачите на фото. 

В 2008 р. розпайовану садибу у спілки селян "Імені патона" купив хмельничанин Р.Сагалов, але абсолютно ніц там не робив, тож пішла розмова про відчуження маєтку на користь держави. а купив він її за 88 тис. гривень (!)

 

Використано матеріали доповіді С.Шпаковського "Методичні аспекти паспортизації об'єктів культурної спадщини у Хмельницькій області на прикладі паспортизації об'єкта "Садиба Патона" (матеріали конференції "Методичні проблеми пам'яткоохоронних досліджень").  



З висвітленням Хребтієва в літературі все ок

З висвітленням Хребтієва в літературі все ок


Річечка Батіжок в Хребтієві

З природою теж.


Кіношний Хребтіїв (З фільму "Пан Володийовський")

Кіношний Хребтіїв (З фільму "Пан Володийовський")


Таким непоказним палац Патона є з боку Хребтієва

Таким непоказним палац є з боку села.


Садиба Собанських (Патона) у Хребтієві

Від річки не набагато краще


Ситуаційна схема розміщення садиби Патона в Хребтієві.  З доповіді С.Шпаковського на конференції "Методичні проблеми пам'яткоохоронних досліджень".

Ситуаційна схема розміщення садиби. З доповіді С.Шпаковського


З доповіді С.Шпаковського на конференції "Методичні проблеми пам'яткоохоронних досліджень". План маєтку Патона в Хребтієві

З доповіді С.Шпаковського. План маєтку Патона в Хребтієві


Усадьба полковника Патона в селе Хребтиев
Усадьба полковника Патона в селе Хребтиев
Розетка у залі садиби в Хребтієві
Піч в маєтку Патона-Собанських
Розруха виглядає так
Вівтарна ніша?

Кошмари. 2008р.


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник