Координати: 48°37′15″ пн. ш.25°44′15″ сх. д.

Біля 900 мешканців.

Карта

Це село в Заставницькому районі піднімається на високому березі Дністра над тернопільськими Заліщиками з їх культом помідор і занедбаними санаторіями.

Місце - клас. І дивитися краєзнавцю є на що: в селі збереглася мурована церква Різдва Богородиці з 1797 року. (Див. нижче)

А для любителів всіляких екстремальностей є в селі лабіринтова печера "Скитська". Довжиною в 144 метри (А тут написано - 4 км!). З гіпсовими кристалами.

Але я про інше.

Кажуть, в селі до сьогодні збереглися рештки земляних укріплень тих часів. Кілька тисяч австрійських, німецьких, румунських та російських солдат. Докладніше? Будь ласка: 11 830 загиблих австрійських, німецьких та російських солдатів та офіцерів знайшли тут вічний спокій. Майже дванадцять тисяч. Вдумайтесь!

Коли я вперше побувала тут в 1998 році, мене зацікавив меморіал при дорозі на Заліщики чи Городенку. Огорожений участок землі, де з високої трави піднімаються ряди хрестів. На багатьох - написи. Якщо бути хоч трошечки "в темі", вийде зрозуміти, що багато які з румунських назв, вказаних на хрестах, зараз є на території Буковини. Он, "Давідешті" - хіба не Давидівка в Сторожинецькому районі? А "Неполокауці" - сучасні Неполоківці... Посередині - стела, оточена плитами, мілко всіяними прізвищами загиблих. На стелі - великі чорні літери. PRO PATRIA. За Батьківщину.