КОМАРІВКА – село Будківської сільради, в 29 км від райцентру, на захід. Відоме з 1545 р. Збереглася тут Вознесенська церква 1789 р. біля села в лісі – давньоруське городище Окіп 9-13 ст.
ХОТІВКА – село Великобережецької сільради, в 45 км на північний захід від Кременця. На кінець 90-х рр. тут мешкало всьго 70 чоловік.
В 17 ст. село належало Сангушкам. Збереглася дерев‘яна церква Успіння богородиці (1764 р).
ВЕЛИКА ГОРЯНКА – село за 45 км.від райцентру. 421 мешканець. Вперше село згадано в 1556 р. Є мурована Воскресенська церква (1866 р.)
МАЛА ГОРЯНКА - за 50 км. від райцентру, 194 мешканц. Село відоме з 1583 р. Є церква 1866 р.
КІМНАТКА ( ох, назва, ох і назва!!!) – село Гаївецької сільради, за 21 км на захід від Кременця. 871 житель. Перша згадка – 1565 р, коли село належало Гостським. Є дерев‘яна церква Івана богослова.
КУШЛИН – село горинецької сільради, за 18 км. від райцентру. 887 мешканців. Вперше згадується1545 р. як маєток князя Дмитра Вишневецького. Дерев‘яна Покровська церква 1887 р.
ДУНАЇВ – село за 16 км. від райцентру, 518 мешканців. Вперше згадується 1438 р. Як замкове село згадане 1545 р. Церква св. Дмитра.
До сільради входить хутір ВИРЛЯ (Орля), відомий з 16 ст. В тутешньому замку жила Анна Гостська, шляхтянка. 1559 р. гостював у неї грецький митрополит Неофіт та подарував їй ікону богоматері, яка зараз знаходиться в почаївській лаврі.
Замок на вирлі знищено турками під час збаразької війни 1675 р. Зараз над Іквою виявлено знахідки часів мезоліту, неоліту та фракійського гальштату.
КУЛИКІВ – село Дунаївської сільради, за 15 км.від Кременця. 411 мешканців. Відоме з 1545 р. На околиці виявлено пізньопалеолітичну стоянку, могильник 9-8 ст. до н.е. та давньоруське городище.
Збереглася дерев‘яна покровська церква (1742 р).
ЖОЛОБИ – село в 6 км. від Кременця 1196 жителів. Відоме з 1438 р., у 1545 р. згдується як замкове село. Мурована Троїцька церква 1782 р.
ІВАНКІВЦІ – село за 21 км. від райцентру, 413 мешканців. Відоме з 1463 р. як Янківці. Належало князям Несвіцьким. Миколаївська церква 1741 р.
ЛОПУШНО - село за 34 км від Кременця., 807 мешканців, відоме з 1545 р. Належало Дмитру Вишневецькому. 1936 р. на фільварку знайдено скарб римських монет (30 динарів), датованих 117-173 рр.
Покровська дерев‘яна церква 1848 р.
КРУТНІВ – село за 32 км. від райцентру, 622 мешканці.
Богородицька церква 1770 р. Ранньослов‘янське поселення 8-9 ст.
ЛОСЯТИН - сло за 28 км.на південний захід від райцентру. 1496 мешканців. Перша згадка – 1545 р. Належало шляхтичам Лосятиським. Дерев‘яна михайлівська церква 1729 р.
ПОПІВЦІ – село за 32 км.на південний захід від Кременця. 396 мешканців. Вперше згадано як маєток князя Андрія Вишневецького у 1583 р.
З 1794 р. тут була митниця на російсько-австрійському кордоні. Тоді ж збудували Миколаївську церкву.
Поблизу села – поселення пізнього палеоліту, поховання доби бронзи та поселення черняхівської культури.
В селі народився поет Юхим Виливчук-Вавровий (1890-1970 рр.). Похований в Попівцях член Центральної ради УНР, відомий бандурист Кость Місевич.
НОВИЙ КОКОРІВ – село Попівецької сільради, за 23 км. від Кременця. 497 мешканців. Дерев‘яна Михайлівська церква 1732 р.
СТАРИЙ КОКОРІВ – село за 22 км. від райцентру, 360 жителів. Перша згадка як двір Кокорево – 1545 р.
Над Іквою – замчисько, дві групи курганів (урочища Ковалівка та Роздоймани).
РИДОМИЛЬ – село за 45 км на південь від райцентру. Мешканців – 1978. перша згадка про село – від 1430 р. над урвищем стояв замок.
Дерев‘яна церква параскеви 1780 р.
На околиці – поховання доби міді.
РОЗТОКИ – село за 42 км від Кременця. 1174 жителі. Перша згадка – 1545 р.
Дерев‘яна Троїцька церква 1778 р.
САПАНІВ – село за 5 км. від райцентру. Вперше згадано як замкове в 1545 р. 1315 мешканців. Дерев‘яна Покровська церква 1848 р. Млин на р. Ікві.
Поселення доби мезоліту та неоліту.
Тут народився український історик, доктор історичних наук, професов Василь Плисюк.
СТАРИЙ ОЛЕКСИНЕЦЬ – село за 50 км.від райцентру, 1107 жителів. Відоме з 1430 р. У 1463 р. належало Солтанові Збаразькому.
У 17-18 ст. тут було звелено палац, який не зберігся, та костьол. В палаці жив генерал – командуючий царськими прикордонними військами.
СТАРИЙ ПОЧАЇВ – село за 28 км. на захід від райцентру. 1676 мешканців. Перша згадка – 1442 р., з 1570 р. належало Єрофеєві Гостькому.
Дерев‘яна Покровська церква 1643 р.
СТАРИЙ ТАРАЖ – село за 34 км. від райцентру. 1131 житель. Перша згадка – 1463 р. як маєток князів Збаразьких. 1545 р. у ревізії Кременецького замку згадано як власність князя Дмитра Вишневецького під назвою Таразь.
Дерев‘яна Святовведенська церква 1778 р.
УСТЕЧКО – село за 43 км. від Кременця. 658 жителів. Відоме з 1649 р. Дерев‘яна церква 1862 р.
ОЧЕРЕТНЕ (колись Свинюхи) – село за 45 км від райцентру. 479 жителів. Відоме з 1568 р.
Деревна церква Різдва Богородиці 1784 р.
Залишки поселення черняхівської культури 3-5 ст.на зхідній околиці села.
ШПИКОЛОСИ – село за 12 км. від Кременця,417 жителів. Відоме з 1545 р.
Вознесенська церква 1997 р.
Тут народилися доктор фізико-математичних наук професор Юрій Рамський, кандидат історичних наук Юрій Климець (1955-1998 рр.)
На околиці села – залишки пізньопалеолітичної стоянки, три кургани з похованнями часів Давньої Русі.
