Село (колись містечко) Кременецького району на р. Іква. Відоме з XVI ст. Близько 1 т.ж.
Координати: 50°05′50″ пн. ш. 25°36′15″ сх. д.
З 5 тому "Дій резиденцій на давніх Кресах..." Романа Афтаназі:
До сер. ХІХ ст. місцевість називалася Підбережці, родове гніздо князів Подберезьких.
Останньою власницею маєтку була Пелагея Морштин, дочка Яна Теодосія Тарновського та Ізабелли Празмовської - правда, Пелагея ніколи в Бережцях не мешкала.
В 1815 р., покинувши військову службу, в Бережцях оселився полковник Мартин Тарновський і заклав в селі свою резиденцію (проект приписують варшавському архітектору Якубу Кубицькому). Жодної фотографії палацу (за Р.Афтаназі) не збереглося, лише старі літографії і малюнки. Репрезентативні та житлові приміщення господарів розташовувались на першому поверсі, кімнати для гостей - на другому. В будівлі було чимало цінних старовинних меблів. Про хоббі господаря - полювання - нагадували мандштуки та інші мисливсьі речі в заскленній шафі у холлі. В маєтку була родинна портретна галерея - там були не лише зображення Тарновських, а й кілька портретів Наполеона і Тадеуша Костюшка. Були тут і бібліотека, і старовинні лицарські обладунки, і карти. В салоні з чудовим ліпленням стеля була з куполом, на стіні висіла велика картина Cмуглевича. Навколо палацу був чималий парк.
В 1915 р. палац, який опинився на лінії фронту, був повністю знищений. Після війни та ж доля спіткала й парк - в міжвоєнний час лишалося від нього лише кілька дерев та цікава кінна статуя, яку видно на малюнку Пейєра. Зьереглася на той час і палацова каплиця (1908, збереглася до наших часів).
В 1 км на північний захід від села лежить мальовнича Божа Гора (367 м над р.м, 100 м над околицею). Назва натякає на те, що колись на горі було язичницьке капище.