Карта

Широта 49.58, довгота 27.56.

Старосинявщина - такий район, що з туризмом тут асоціація виникне навіть не в десяту, а в тисяча десяту чергу. Пам'яток мало - національного значення взагалі немає, місцевих теж не так щоб занадто. Але вже як потрапила в цей далекий край - погляну на місцеві старожитності.

Наприклад, в селі Іванківці (він по дорозі між Меджибожем і райцентром, 500 жителів, перша згадка з 1647 р.) реєстр пам'яток обласного значення обіцяє дерев'яний храм початку ХІХ ст. і плебанію (яка чомусь названа "будинок благочинного") з 1829 р. (примітка: "не використовується").

З дороги пам'ятки не видно, щоб до них доїхати, на рогатці на початку села звертаємо вглиб, подалі від траси. Далі вже буде височенький пагорб, на якому і розмістилися обидві споруди.

Що ж, церква є, і плебанія є. Плебанія в жахливому стані, без вікон, руїнується. Церква начебто умовно діюча, але стан будівлі теж незадовільний. Священник, думаю, прибуває сюди лише на великі свята. Чи то віруючих мало, чи то парафія бідна, але - дивина - довга, похилена дерев'яна церква в Іванківцях таки ДЕРЕВ'ЯНА, не з бляхи, не під ондуліном. Так, новенька главка і якісь спроби підлатати ганочок, але дерево залишилося деревом.
І принаймні це робить іванківецьку церкву цікавою і вартою уваги, от.

Відомо, що первісна дерев'яна триверха церква була зведена на цьому місці ще в 1745-1748 рр. В 1822 р. поруч з храмом було зведено дерев'яну дзвіницю (не збереглася).