«Там, где вороны бились, над падалью каркав,<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

в полотно железных дорог забинтованный,

столицей гудит украинский Харьков,

живой, трудовой, железобетонный».

Кілька років тому булонавіть знято документальний фільм «Держпром». Не бачила.

Залізобетон, з якого будували монстра, на той час був ще досить новим матеріалом (пам’ятаємо, що у дворі Львівської Політехніки зберігся місточок з залізобетону, перший приклад застосування цього матеріалу в Галичині?).

Будували Держпром ледь не вручну і надшвидкими темпами: 5 000 робітників працювало в три зміни, перевозячи на тачках і возах, запряжених кіньми, 1 315 вагонів цементу, 9 000 тон металу, 3 700 вагонів граніту, 40 000 м. кв. скла. Об’єм споруди — 347 000 куб. м. Трудозатрати склали 1 560 000 людино/днів, вартість будівництва — 9 050 000 крб.

Кількість ентузіазму і напору, з якими виростав символ індустріальної могутності СРСР, в жодних відомих науці вимірах не обчислюється.

Хоча подібний комплекс був потрібен Харкову: в місто після 1919р. переїзало близько 30 трестів, яким не вистачало робітничих приміщень. Трести організували товариство на паях для будівництва спеціального будинку — будівлі Державної Промисловості. 21 березня 1925 р. Вищою Радою народного господарства було оголошено конкурс на розробку проекту будинку «нового типу, що відповідає новим задачам соціалістичного будівництва». Конкурс зацікавив архітекторів не лише з СРСР, а й з-за кордону.

За 3 місяці комісія отримала 17 проектів. Перша премія дісталася проекту «Незваний гість», авторами котрого були жителі Ленінграда С. Серафімов, С. Кравець, М. Фельгер.

Вже в листопаді 1928 року в споруду заселилися трести «Коксобензол», «Піденьсталь», «Хімвугілля», металургічне, машинобудівне і хімічне управління. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

Ця будівля швидко стала візитівкою міста, його символом. А ще — взірцем конструктивізму. Вгадайте, яка споруда ілюструє статтю «Конструктивізм» у Всесвітній архітектурній енциклопедії? Ось-ось. Держпром!

Незвичний план споруди обумовлений вибраною ділянкою поблизу Харківського університету і круглої площі: споруду потрібно було «вписати» в половинку дуги площі Дзержинського. Держпром складається з трьох Н-подібних блоків з довгими, радіально розташованими корпусами. Окрім офісів, в будинку були загальний зал для зібрань. Столова, бібліотека.

Центральний блокмає шість поверхів, з боків – два одинадцятиповерхові корпуси (висота – 68 м). Бічні блоки з’єднані з центральним своєрідними містками-переходами. В будинку дотепер працюють ліфти, встановлені ще в 1929 році.

Коли в 1934 р. столиця повернулася до Києва і трести з будинку виїхали, сюди вселилися відділи облвиконкому. Потім була війна, під час якої споруду кілька разів намагалися підірвати — вистояла, хоча й була схожа на скелет: вікна без скла, понівечені пожежами стіни. На першому поверсі була облаштована конюшня. Вище мешкали мавпи, що втікли з місцевого зоопарку. 

Завод «Світло шахтаря» відновив Держпром в повоєнні роки. Тут знову працювали трести: «Електромонтаж», «Південьспецбуд», «Теплоенергомонтаж», а ще науково-технічна бібліотека, аз 1949 року – перший в СРСР аматорський телецентр. Його перша передача вийшла в ефір 7 травня 1951 року, а в 1954 р. над будівлею з’явилася башта телеантени. Спеціалісти вважають, що вона лише прикрасила будинок, розбавивши аскетичну симетрію конструктивістських глиб асиметричною вертикаллю в 45 м. заввишки. Завдяки антені загальна висота будинку досягла 108 метрів.

Невдовзі поблизу Держпрома виросли Будинок Проектів (теж авторства С. Серафімова в співпраці з М.Зандберг-Серафімовою, теж залізобетон. Але з дерев’яними блоками: економили) та Будинку Кооперації (1929р., автори проекту О. Дмитріїв, О.Мунц, будівництво закінчено аж в 1954р.).

Під час війни Будинок Проектів постраждав досить сильно. Зараз в перебудованій споруді діворуч від Держпрома міститься Харківський Національний Університет ім. В. Каразіна.

Як добратися? Так метром: до станції «Держпром».

Мої враження: думала, будинок більший. Охопити його весь заважають дерева. І бовдур-ленін. Якого, здається, ніхто не поспішає прибирати з площі.