Перша згадка в документах: 1638<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />

Населення:  37 800

Телефонний код: 057 46

Карта міста

Відстань до Харкова: 39 км.

В серпні 1638 р. чималий козацький загон під проводом гетьмана Якова Остряниці, зазнавши поразки від польського війська, вирушив на схід України. Бєлгородський воєвода поселив їх в городищі Чугуєві на високому правому березі Сіверського Дінця, наказавши будувати фортецю для захисту від татарських набігів. Колись тут було місто, спалене татаро-монголами. Так почалася історія міста Чугуєва.

Чугуєв відразу був поліетнічним поселенням. За кілька років сюди переселили ще 400 стрільців і козаків, а в 1696 - півтори тисячі калмиків. Тут зоставалися полонені виходці з Прусії (в часи Семирічної війни) і каторжники. Довгий час чугуївців навіть називали «зведенцями» — людьми, прибулими з різних місць.

Поблизу міста розбивається «царів виноградний сад» на 5 000 десятинах землі і організовуються мисливські угіддя, багаті на дичину. Виростають шовковичні плантації — найтонший шовк з чугуївських коконів поставлявся до царського двору. Як і мед з державних пасік, фаетони та коляски, виготовлені чугуївськими майстрами.

Чугуїв починався як військове поселення — таким він і залишався століття по тому. З 1817 по 1858 рр. місто стало центром 6 округів військових поселень. І навіть зараз в Чугуєві ХХІ століття можна віднайти риси міста ХІХ ст. Це єдине поселення в Україні, де збереглися планування та регулярна забудова центру військових поселень, виконана за проектами, розробленими петербурзькою архітектурною комісією військових поселень, а також 30 унікальних будинків з регламентованої забудови тих часів, серед них — ансамбль центральної площі. Ці будиночки, поєднані мурами, настільки схожі між собою, що, як шуткував І. Рєпін, іноді навіть голуби помилялися двором.

В кінці ХІХ ст. через місто пролягла залізниця, яка сприяла перетворенню міста на промисловий центр. В Чугуєві, в сім’ї військових поселян, 24 липня (5 серпня) 1844 р. народився видатний майстер реалістичного живопису Ілля Рєпін. Тут він ріс і навчався, тут створив свої шедеври «Протодиякон», «У волосному правлінні», «Портрет Софії Любенької», «Клич Мініна Нижньому Новгороду», «Мужик з лихим оком». Рєпін мріяв збудувати в рідному місті «Діловий двір» — народну художню академію, де хотів викладати. Мріям зашкодила Перша світова.

Зараз в будинку, що належав батькам художника, діє його меморіальний музей.

В сім'ї капітана Чугуївського уланського полку М. Ковалевського народився в 1851 р. видатний юрист і соціолог Максим Ковалевський, що товаришував з К. Марксом та Ф. Енгельсом. 

Кажуть, що саме історія чугуївського повстання 1819 р., жорстоко придушенного владою, надихнула М. Гоголя на створення повісті «Тарас Бульба». А поруч з Чугуєвим є село Малинівка, відоме багатьом за оперетою «Весілля в Малинівці». Прихильники астрономії будуть вражені видом радіотелескопу УТР-2 поблизу міста, одним з найбільших в світі. Спостереження з нього допомогли створити атлас зворотнього боку Місяця.

В 1984 році в місті у приміщенні колишнього Покровського собору (1826-1834) відкрито галерею «Лауреати премії ім. І.Ю.Рєпіна». Зберігся невеликий дерев’яний шляховий палац царя (1838).

Чугуївське льотне училище закінчили тричі Герой СРСР І. Кожедуб та 10 льотчиків-космонавтів, в тому числі і О. Леонов.

На Чугуївщині розташовані ландшафтні заказники «Малинівський» і  «Кочетоцька лісова дача», ентомологічні заказники «Михайлівський», «Кочетоцький» і «Моспанівський». В Кочетку поблизу Чугуєва діє унікальний Музей води (1982).