English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Бурштин

Загадка бурштинського замку.

10.10.05. Тільки й сфотографувала, що ці труби...
10.10.05.

Карта

Широта 49.258, довгота 24.632.

 

Взагалі-то, Бурштин - майже невідоме мені місто. Тай сайт про нього вже є, і непоганий - ось.

Я бувала тут лише проїздом, дивуючись через вікна авто на велетенський футбольний м'яч біля стадіона, дивного мозаїчного чоловіка з проваллям замість ребер на будинку якоїсь (теж, здається, спортивної) установи чи гарненьку сецесійну кам'яничку, в якій розташована одна з міських аптек. Все, що я мала змогу роздивитися більш-менш докладно - це велетенські труби Бурштинської ТЕС та чимале Бурштинське водосховище. Та до тематики сайту такі промислові об'єкти не дуже пасують.

Я б і надалі проскакувала у своїх подорожах це місто енергетиків, якби не загадка, яку мені загадали старі листівки з видами міста...

А, до речі: я ж таки побувала в Бурштині більш докладно влітку 2009 року. :о)

Замок - чи палац?

1915 рік. Підпис - "Руїни замку в Бурштині". Таааааак...
1915 рік. Підпис - "Руїни замку в Бурштині".

Моя безмежна любов до старих поштівок та фотографій з видами Західної України іноді зашкалює. Я шукаю такі любі моєму серцю види на блошиних ринках, в антикварних крамничках, інет-аукціонах та букіністичних книгарнях.

Саме так я і натрапила на поганенької якості світлину, датовану 1915 роком. Підпис заставив задуматись: "Руїни замку в Бурштині".

 

Треба сказати, що серед видів саме того часу (1915-1918 роки) дуже часто трапляються саме руїни. Що й зрозуміло - Перша світова на дворі, тут не до архітектурних новинок. Дуже часто на картці фігурують слова: "Зруйновано росіянами (або варіант - москалями". (Ну ось вам приклад). Це так, маленький мазок до загальної картини відношення до нашого північного сусіда. Щоправда, на даній листівці про москалів ані слова. (Але до теми росіян ми ще повернемося). Просто - замок. І все.

 

Схожа ситуація вже була з Заболотовим. Також дві листівки від 1916 року з руїнами невідомого замку. Про Заболотів знаю лише, що від замку там немає зараз й сліду, а от про Бурштин такого поки сказати не можу. Поки.

1903 рік. Замок та аптека.
1903 рік. Замок та аптека.

Починаю шукати інформацію. Нічого путнього. Аж раптом - ще одна стара листівка, але від 1903 року. Тоді армії не перекопували окопами Галичину, не засіювали ці землі трупами та гільзами.

Під зображенням ошатної споруди в класицистичному стилі підпис: "Замок". Ага. (А поруч, до речі, аптека. Здається, це саме та, яку я й бачила в жовтні 2005 року. Традиція!)

Хоча на оборонну споруду будівля на фото аж ніяк не тягне. Типовий класицистичний палац, такий, які будували наприкінці XVIII - на початку ХІХ століття. Триповерховий, з колонадою, яка прикрашає головний фасад - та з трикутним фризом над колонами, в парку. Типовий палац.

Єдине, що ледь-ледь натякає на можливу колишню оборонну "кар'єру" цього місця - місток, що веде до палацу. Його, здається, перекинуто через рів. А де рів - там і вал. А за валом... Правильно, замок!

Отже, пізніша перебудова на первісному оборонному ядрі?

Розгадка. Розгадка?

Палац князя Яблоновського. 1911 рік.
Палац князя Яблоновського.

Нарешті, ще одна стара листівка, на цей раз від 1911 року. На ній та сама споруда, що й на експонаті під номером 2, але вже знята крупним планом, можна її роздивитися.

 Але про жодний замок підпис не згадує: "Палац князя Яблоновського".

Це вже потім я знайшла сторінку, присвячену цій будівлі... Хоча готові відповіді - не найкращий для мене варіант, бо досліджувати значно цікавіше, аніж читати про чужі відкриття. (Навіть якщо ці відкриття є такими лише для мене).

За поясненнями найкраще звернутися до найбільшого спеціаліста з палаців Речі Посполитої Романа Афтаназі.

Саме в його багатотомній праці про палаци Польщі та кресів можна дізнатися, що на початку ХІХ століття Бурштин перейшов у власність магната Ігнація Скарбека. Брата того самого Станіслава Скарбека, що звів у Львові найбільший на той час в Європі театр та побудував гігантський Заклад коло Миколаєва над Дністром.

Саме за його часів місто змінило своє обличчя: навколо ратуші виросли гарні муровані двоповерхові кам'яниці, до костелу було прибудовано вежу, а для сиріт та перестарілих було зведено спеціальний заклад.

Бурштин початку ХІХ ст. на літографії Ауера.
Бурштин початку ХІХ ст. на літографії Ауера.

Саме в праці Р. Афтаназі можна вичитати, що панська резиденція, яка була в Бурштині ще з часів попередних власників містечка, родини Беное, була пошкоджена водами Дністра під час паводку, тому її перше поверх було перелаштовано на склади та комори, а верхні приміщення взагалі розібрали. Нову резиденцію почали зводити неподалік старої десь на межі XVIII та ХІХ століть, та процес затягнувся не на один рік.

Стіни споруди прикрасили герби Абданк та Пилява, а також барельєфи зіз зображеннями путті, що граються з тваринами. В палаці була прегарна бальна зала, бібліотека з архівом роду Сенявських, Жевуських, Беное і Скарбеків. А в палацовій галереї зберігалися картини роботи Ф. Альбані, Ф. Бубермана, Й.Ендера, Й. Лампі-старшого та Й. Грасса (учня Рубенса). Звичайно ж, не обійшлося й без портретів власників палацу та їх предків.

Відомо, що в резиденції зберігалася прекрасне розп'яття з слонової кістки роботи самого Б. Челліні. Про ті часи зараз нагадують лише листівки та, кажуть, спеціальний порцеляновий сервіз, на якому були вигравіровані види Бурштина та палацу, виготовлений львівськими майстрами.

В 1821 році в палацовому парку було поставлено пам'ятник на честь візиту австрійського принца Карла до Бурштину. Алеї прикрашали мармурові статуї, привезені І.Скарбеком з Німеччини.

Бурштинський історик та краєзнавець Зеновій Федунків стверджує, що ця палацова споруда була дуже схожа на приміщення львівського театру Скарбека. Може бути.

Як завжди у Афтаназі, опис палацу містить багато важких для неспеціаліста термінів та відрізняється педантичною докладністю: наприклад, підраховано навіть кількість вікон в будівлі. 124. Наводити його не буду - можете прочитати й тут.

 

До речі, саме з докладної праці З. Федунківа я дізналася, що замок в Бурштині таки був. Попередник І.Скарбека П.Беное в XVIII столітті розібрав старий дерев'яний замочок Чарторийських і близько 1740 року спорудив тут свою муровану резиденцію.

Залишилося розібратися ще з кількома моментами. Якщо палац спорудив Скарбек, чому його на поштівці названозамком князя Яблоновського? Тут все просто: останнім власником Бурштина був в перші десятиліття ХХ століття князь Станіслав Яблоновський-молодший.

І все-таки...

Ще один кадр тієї ж руїни.
Ще один кадр тієї ж руїни.

І все-таки руїна на першій світлині (та на фото поруч) - зовсім не розвалини палацу Скарбеків-Яблоновських. Адже палац стояв в парку, а поблизу руїни гарно видно костел. Що ж це тоді?

Не знаю. І в інеті я відповідь на це питання не знайшла, хоча сторінок, присвячених місту - чимало.

От приїду в Бурштин по-справжньому - і спробую дізнатися.

А поки що скажу ще, що в Бурштині в 1809 році зупинявся композитор Франціск Ксаверій Моцарт (1791-1844), син великого Амадея. Ф.К. Моцарт направлявся в село Підкамінь коло Рогатина, де мав давати уроки музики синам графа Баворовського. Пізніше він навіть пропрацював в Бурштині з 1809 по 1811 роки, навчаючи свого мистецтва дітей урядовця фон Янишевського.

А вже згадуваний Ігнацій Скарбек зафундував у місті ще й кляштор сестер милосердя  з костелом св. Вінцента. На міському цвинтарі збереглася каплиця (1822) дочки Ігнація, Целестини.

 

Ще фотографії:

Повітовий суд. 1911 рік. Школа і костел. 1917р. Околиці міста в 1916р. Зруйнований росіянами млин. Я ж казала - росіян ще згадаю!
Повітовий суд. 1911 рік.
Школа і костел. 1917р.
Околиці міста в 1916р.
Зруйнований росіянами млин.
Салон замку-палацу. 1909 р. Знову салон. І знову. Бібліотека замку в 1909 р.
Бурштин. Салон замку-палацу.
1909 р. Бурштинський салон.
Бурштин 1909.
Бібліотека замку в 1909 р.


"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник