Карта

Широта 49.258, довгота 24.632.

Взагалі-то, Бурштин - майже невідоме мені місто. Тай сайт про нього вже є, і непоганий - ось.

Я бувала тут лише проїздом, дивуючись через вікна авто на велетенський футбольний м'яч біля стадіона, дивного мозаїчного чоловіка з проваллям замість ребер на будинку якоїсь (теж, здається, спортивної) установи чи гарненьку сецесійну кам'яничку, в якій розташована одна з міських аптек. Все, що я мала змогу роздивитися більш-менш докладно - це велетенські труби Бурштинської ТЕС та чимале Бурштинське водосховище. Та до тематики сайту такі промислові об'єкти не дуже пасують.

Я б і надалі проскакувала у своїх подорожах це місто енергетиків, якби не загадка, яку мені загадали старі листівки з видами міста...

А, до речі: я ж таки побувала в Бурштині більш докладно влітку 2009 року. :о)

Починаю шукати інформацію. Нічого путнього. Аж раптом - ще одна стара листівка, але від 1903 року. Тоді армії не перекопували окопами Галичину, не засіювали ці землі трупами та гільзами.

Під зображенням ошатної споруди в класицистичному стилі підпис: "Замок". Ага. (А поруч, до речі, аптека. Здається, це саме та, яку я й бачила в жовтні 2005 року. Традиція!)

Хоча на оборонну споруду будівля на фото аж ніяк не тягне. Типовий класицистичний палац, такий, які будували наприкінці XVIII - на початку ХІХ століття. Триповерховий, з колонадою, яка прикрашає головний фасад - та з трикутним фризом над колонами, в парку. Типовий палац.

Єдине, що ледь-ледь натякає на можливу колишню оборонну "кар'єру" цього місця - місток, що веде до палацу. Його, здається, перекинуто через рів. А де рів - там і вал. А за валом... Правильно, замок!

Отже, пізніша перебудова на первісному оборонному ядрі?

Саме в праці Р. Афтаназі можна вичитати, що панська резиденція, яка була в Бурштині ще з часів попередних власників містечка, родини Беное, була пошкоджена водами Дністра під час паводку, тому її перше поверх було перелаштовано на склади та комори, а верхні приміщення взагалі розібрали. Нову резиденцію почали зводити неподалік старої десь на межі XVIII та ХІХ століть, та процес затягнувся не на один рік.

Стіни споруди прикрасили герби Абданк та Пилява, а також барельєфи зіз зображеннями путті, що граються з тваринами. В палаці була прегарна бальна зала, бібліотека з архівом роду Сенявських, Жевуських, Беное і Скарбеків. А в палацовій галереї зберігалися картини роботи Ф. Альбані, Ф. Бубермана, Й.Ендера, Й. Лампі-старшого та Й. Грасса (учня Рубенса). Звичайно ж, не обійшлося й без портретів власників палацу та їх предків.

Відомо, що в резиденції зберігалася прекрасне розп'яття з слонової кістки роботи самого Б. Челліні. Про ті часи зараз нагадують лише листівки та, кажуть, спеціальний порцеляновий сервіз, на якому були вигравіровані види Бурштина та палацу, виготовлений львівськими майстрами.

В 1821 році в палацовому парку було поставлено пам'ятник на честь візиту австрійського принца Карла до Бурштину. Алеї прикрашали мармурові статуї, привезені І.Скарбеком з Німеччини.

Бурштинський історик та краєзнавець Зеновій Федунків стверджує, що ця палацова споруда була дуже схожа на приміщення львівського театру Скарбека. Може бути.

Як завжди у Афтаназі, опис палацу містить багато важких для неспеціаліста термінів та відрізняється педантичною докладністю: наприклад, підраховано навіть кількість вікон в будівлі. 124. Наводити його не буду - можете прочитати й тут.

До речі, саме з докладної праці З. Федунківа я дізналася, що замок в Бурштині таки був. Попередник І.Скарбека П.Беное в XVIII столітті розібрав старий дерев'яний замочок Чарторийських і близько 1740 року спорудив тут свою муровану резиденцію.

Залишилося розібратися ще з кількома моментами. Якщо палац спорудив Скарбек, чому його на поштівці названозамком князя Яблоновського? Тут все просто: останнім власником Бурштина був в перші десятиліття ХХ століття князь Станіслав Яблоновський-молодший.