English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Велике Колодно

Костел над ставом.

Правда гарно? Костел над ставом. Велике Колодно. Кам'янка-Бузьський район.


 Тут був Швейк. Але костелу не бачив.

Карта

 

Ну, слово "Велике" в назві - чистий тобі ура-патріотизм, пафос і взагалі якась аномалія. Тисяча двісті жителів - це ще не "Велике". Хіба от щоб з Колодним в Закарпатті не плутали. Хоча по Україні Колодних безліч - ну а де немає колод, всюди вони є, правда?

 

Стіни храму вкриті розписами.

Орієнтир для бажаючих відвідати село - Жовтанці, а там вже недалеко.

 

В історію літератури Велике Колодно (до речі, відоме ще з 1550 року) увійшло під псевдонімом. Ярослав Гашек в своїй епопеї про хороброго вояку Швейка назвав село Климонтів. Чомусь. Хоча називалося воно в ті часи просто Клодно (Klodno). Туди Швейк направився в пошуках свого загубленого батальону та покинутої роти - і направився саме з сусідніх Жовтанців, де його ледь не звинуватили у дезертирстві.А далі йде опис села:

 

Хоч село було велике, там виявився лише один пристойний будинок – велика сільська школа, яку в цьому суто українському краю вибудувало галицьке крайове управління з метою посилення полонізації села.

Під час війни ця школа пройшла кілька етапів. Тут розміщувалися російські і австрійські штаби, а під час великих боїв, які вирішували долю Львова, гімнастичний зал було перетворено на операційну. Тут відрізали руки і ноги, здійснювали трепанацію черепів. Позаду школи, у шкільному саду, від вибуху крупнокаліберного снаряда залишилася велика вирва. В кутку саду стояла міцна груша, на одній з її гілок теліпався шматок перерізаної вірьовки, на якій ще недавно гойдався місцевий греко-католицький священик.

 

Сходи на дзвіницю.

Його було повішено за доносом директора місцевої школи – поляка і звинувачено в тому, що був членом партії старорусів і під час російської окупації відправляв у церкві службу божу за перемогу зброї російського православного царя. Це була неправда, бо у той час обвинуваченого тут не було взагалі. Він перебував тоді на невеликому курорті, якого взагалі не торкнулася війна, – у Бохні Замурованій, де лікувався від каменів у жовчному міхурі.

У повішенні греко-католицького священика відіграли роль декілька факторів: національність, релігійна ворожнеча і курка. Річ у тім, що нещасний священик перед самою війною вбив у своєму городі одну з директорових курок, які видзьобували посіяне ним насіння дині.

Дім покійного греко-католицького священика стояв пусткою, і , можна сказати, кожен взяв собі що-небудь на пам'ять про отця духовного. Один селянин-поляк забрав додому навіть старий рояль, кришку якого використав для ремонту дверцят свинячого хліва. Частину меблів, як водиться, солдати порубали на дрова, і тільки випадково в кухні залишилася цілою велика піч зі знаменитою плитою, бо греко-католицький священик нічим не відрізнявся від своїх римо-католицьких колег, любив попоїсти і любив, щоби на плиті і в духовці стояло багато горшків і пателень. Стало традицією готувати в цій кухні для офіцерів всіх частин, які приходили. Нагорі, у великій кімнаті, влаштовували щось на кшталт офіцерського зібрання, столи і стільці збирали по всьому селу».

 


 А тепер про костел

Велике Колодно

Ярослав Гашек не даремно й словом не згадав костел в Клодному-Климонтові. В часи Першої світової війни цього імпозантного храму просто ще не існувало.

 

Спорудили святиню аж в 1932 році. З виду не скажеш - виглядає значно старшим (що лише для жінок прокляття, а для пам'ятки цілком собі комплімент), лише форма дзвіниці виразно говорить про тридцяті роки.

 

Проект костелу був виконаний архітектором Альфредом Броневським. Кошти на будівництво та проект дали власники села, магнати Сапєги, що мешкали фактично по-сусідству, в Білці Шляхетській (зараз - Верхня Білка неподалік траси на Золочів

 

Храм було освячено в 1934 р. під титулом Воздвиження Хреста. Правилося тут лиш 10 років: в кінці війни храм закрили. В радянські часи в храмі був склад зерна та приміщення для сушіння сільгосппродукції - але розписи стін збереглися непогано. В 1992 р. костел трохи привели до пуття місцеві католики, та використовувати храм не стали.

 

До речі, Швейк міг бачити інший колодненський об'єкт: в 1860 р. тут було споруджено муровану каплицю. І не дивно: в селі було багато католиків, які належали до парафії в Жовтанцях. В 1906 р. навіть була утворена власна парафіяльна експозитура. а в 1920-х роках - самостійна парафія, чи не єдина сільська парафія, яка складалася всього з одного села.

 

Розписи заслуговують на кілька слів. Ну так, часи арт-нуво вже були позаду. Ну так, мода на художні стилі добиралася в Колодно так само довго, як джинси-банани в СРСР, але! Ці благородні, нереально гарні обличччя з велетенськими очима, цей провінційний трибьют Альфонсу Мусі і тому, що він започаткував - це торкається якихось струн всередині. Ці обличчя хочеться роздивитися і запам'ятати. Тим більш, доля храму незрозуміла, що з ним буде далі, скільки він ще простоїть над великим ставом - невідомо нікому. навіть ангелам з гігантськими очима.

 

За інформацією блогера Дяка, в листопаді 2009 р. в костелі в Великому Колодному йшла служба, вікна затягнені цератою.

 

Дякую подружжю Яворських (Львів) за те, що поділилися зі мною цією красою, та Ігорю Седельнику (теж Львів) за інформативну допомогу.


 Ще ілюстрації:


Барельєф мадонни
Арійський тип у всій красі.
Стріха башти.





Барельєф мадонни над головним входом до храму. Арійський тип у всій красі. Стріха башти. Інтер'єр і естрер'єр храму. Алекс і вікно. :) Ангели в капличці.



© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник