 |
 |
|
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Mănăstirea Voroneţ - Воронець |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
|
Монастир Воронець, 5 січня 2008 р. |
Див. мою статтю про подорожі Румунією в "Карпатах" (Лютий-2008).
Що це: чи не найцікавіший з усіх "розписних монастирів" Південної Буковини.
Де: кілька км (путівники стверджують, що 6, але мені здалося, не більше 3-4 км) від міста Гура-Хуморулуй. Туди тричі на день ходить рейсовий автобус (7.00, 12.30, 14.45), але влітку, певно, краще пройтися пішки. Нам через мороз довелося взяти таксі.
Ціна питання: 1 лей за вхід, 10 лей за фотографування. З мене грошей не взяли - каса була пуста. Для туристів монастир відкритий щодня з 8.00 до 20.00. 
Саме так називають цю прикарпатську обитель в більшості путівників. Все через унікальні розписи, що вкривають стіни монастиря не лише всередині, а й зовні. І ці фрески мають ще й унікальний синій колір фону, секрет виробництва якого до цього часу не розгадано. Так, безумовно, його створили з товченої ляпіс-лазурі, але там не все так просто. В Румунії навіть існує такий термін-колір - "воронецька синь". Ще один унікальний відтінок, брат "тіціанівського червоного" та "Зеленого Веронезе". Всі три - унікальні.
На жаль, через сніги, вітри і дощі, деякі фрагменти стінопису не збереглися або збереглися погано. Та варто побачити вівтарну (західну зовнішню) частину храму з неймовірним розписом "Страшний суд" - і забуваєш про все інше. Це справді неймовірно.
Згідно з старою румунською хронікою, написаною Йоном Некульче (Ion Neculce, 1672-1745), обитель у Воронці була заснована Штефаном Великим (Stefan cel Mare) в 1488 р. (за іншими даними, в 1447-1450 роках, тоді ж і розписаний) "по молитвам святого Даниїла Затворника" (Daniil Sihastrul) на місці дерев'яної кельї цього святого.
За легендою, якраз в той час в Молдову знову увірвалась турецька армія, і монарх в важких роздумах їхав з твердині Нямц в свою столицю Сучаву. По дорозі заїхав до Даниїла - порадитися, може, час скласти зброю і підкоритися османам? 
Затворник не відчинив дверей королю - мовляв, ніколи мені, зайнятий, молюсь (ох-ох-ох). Штефан покірно чекав, аж нарешті Даниїл вирішив з ним поговорити. "Сміливо йди у бій - і переможеш!", - сказав ченець монарху. Королю тільки й потрібно було, що почути добре слово. З невеликою армією він розгромив турецьке військо - а в пам'ять про перемогу заснував у Воронці монастир св. Георгія. На будівництво, за переказами, пішло три місяці і 21 день.
До секуляризаціонної реформи Габзбургів у 1785 році Воронець залишався діючим монастирем. В кінці XVIII ст. були зруйновані кельї та огорожа обителі. Знову відродилося життя обителі після 1991 р. Зараз це жіночий Георгіївський монастир, але де монашки мешкають, я так і не зрозуміла. Знаю, що екскурсії комплексом проводять теж черниці.
Історики вважають, що саме перемога Штефана Великого, яка викликала ндовговічний мир з турками, дозволила піднятися культуру і мистецтво Молдови на небачену до того часу висоту.
Я вже писала, що за одною з версій, фрески з'явилися відразу в часи побудови обителі. За іншою, стіни було розписано у 1534-1535 рр., в часи правління господаря Петра Рареша і митрополита Грігора Рошка. Ім'я майстра (майстрів?), що виконали розпис, невідомо - окрім одного, Марку, який залишив свій підпис на лівій стороні вхідної двері. Хто б не був автором, висока гармонія і оригінальна композиція фресок, їх експресивність і чистота - справжній шедевр румунської культури. Навіть архангели Воронця трублять не в труби, а в пастуші букіуми, аналог наших трембіт, а душі у Раю задраповані в молдавські рушники. Ще цікавий момент: негідники, що горять у Пеклі, мають на головах тюрбани і взагалі якісь занадто протурецько засмаглі. Так художники прокляли головних ворогів своєї держави того часу.
Митрополит Рошка добудував до церкви вишуканий вхід у 1547 р.

Хоча стіни храму розписані всі, від стелі до підлоги, найвражаючою є все-таки фреска "Страшний суд". І не лише у Воронці, а й серед всіх розписних монастирів Південної Буковини. Від ніг Христа починається червоне полум'я пекла, в якому плавляться грішники - королі і папи римські, які з останніх сил намагаються вибратися з пекучого туннелю. По боках, крім канонічних Адама, Єви, пророків та інших персонажів Біблії, зображені сварки демонів за власність, яка залишилася після грішників. Грішниками є не лише турки, а й татари - хто б сумнівався. У Воронці, як і в інших церквах регіону, я бачила зображення звірів, які пожирають людей: у пащі вовка стирчить чиясь нога, лев жує руку тощо (лише слон в Сучаві залишився без здобичі голодним). Перед райськими воротами черга і штовханина: художники були гумористами і непогано уявляли собі, як люди хочуть пришвидшити свій шлях до блаженства.
Південна стіна зображає "Дерево Ісуса", напівказкову генеалогію цього бібілійного персонажа. Фреска складається з 8 панелей та майже сотні персонажів, оповитих прекрасними орнаментами з гілок винограду. Також на південній стіні зображено портрет затворника Даниїла.
Північна стіна найбільше постраждала від непогоди, та все ще можна розгледіти елементи фрески "Сотворіння світу" та популярної в Молдові легенди "Спокушення Адама" (схожі фрески є в монастирях Сучавиця та Молдовіта).
Всередині на фресках збереглися портрети самого Штефана Великого та його дружини Марії і сина Богдана - у розписах на тему "Останньої вечері".
Триконховий храм у Воронці має у довжину 25,50 метрів і 7,70 у ширину. Це чимало. У церкві поєдналися елементи візантійського, готичного та романського стилів, а також раннього Відродження. В нартексі збереглося поховання канонізованого Даниїла Затворника, якого православна церква чествує 18 грудня. 
|
|

|

|
 |
"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту: гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567
євровий - 5168757402858452
Patreon
Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.
Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com 
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю |
Розробник
|
|
|