Німецькі колоністи називали це поселення на свій манер: Rosenau, натякаючи на троянди. Угорці називали Barcarozsnyó, і я ніколи й не здогадаюся, на що ця назва натякає. Я її й вимовити ледве зможу. :о)

До Брашова звідси всього кілометрів 13, добиратися найпростіше з автостанції № 2 (Аутогара дуо, ага): бусики в напрямку Ришнова і Брана ходять кожні півгодини в будні дні і щогодини в свята.

Це зараз це просто дорога з Брашова на Бран, а колись це був торговий битий шлях з Трансильванії у Валахію. Важлива точка біля підніжжя височенних, зовсім не українських Карпат. Пьятна Краюлі піднімається над городом залісненим цунамі, і дивлячись на цей гірський масив, легко повірити, що там не лише водяться ведмеді й вовки, а й такі необхідні для підтримки трансильванського іміджу вовкулаки. Або принаймні монстри з найстрашніших кошмарів.

Назва "Ришнов" (українською, напевно, правильніше Ришнів) вперше зустрічається в хроніках XIV століття, хоча твердиня тевтонських лицарів на пагорбі була зведена в 1215 році, а вперше згадана в 1331 р. Вікіпедія стверджує, що топоніміка слова "Ришнов" оходить від слов'янського слова "žrŭnovy", яке начебто означає чи то село, чи то долину. Популярна німецька форма Розенау романтизувала це суворе місце і неодмінно сподобається готам.

За всю свою довгу історію ришнівська цитадель підкорилася ворогам лише один раз, близько 1600 року. Переможцем був угорський князь Габріель Баторі (Gabriel Báthory).

З фортецею пов'язана легенда. Одного разу, коли облога граду затягнулася на дуже вже довгий час, міщани Ришнова страшезно переживали, що закінчиться питна вода. Оборонцям вдалося взяти в полон двох турецьких солдатів - і саме їх міщани заставили копати глибоченний колодязь на фортечному подвір'ї, пообіцявши полоненирм волю в обмін на воду . І турки старалися, копали... протягом 17 років. Вони докопали до води, але отримали за це не волю, а смерть.

Цей колодязь розчистили під час реставрації замку, в 2004 році. Його глибина 143 метри!