English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Мостиська: Рудники
Антоні Ланге. Палац в Рудниках (зараз частина Мостисьок). 1820-ті рр.

Палац в Рудниках (зараз частина Мостисьок). 1820-ті рр. З альбому А.Ланге "Zbiór naypięknieyszych i nayinteresownieyszych okolic w Galicyi: Sammlung der schönsten und interesāntesten Gegenden von Galizien".


Палац-школа в Рудниках (Мостиська)

Палац-школа в Рудниках (Мостиська)


Карта

Рудники (колишні Rudniki Lackie) зараз всього лише складова частина райцентру Мостисьок, а колись були цілком собі самостійною адміністративно-територіальною одиницею. Якщо стартувати від районної лікарні, то через три кілометри (дощові, брудні і холодні кілометри, але кого це турбує?) можна потрапити до перехрестя з новозведеною капличкою. Поворот праворуч з досить галасної траси (особливість місцевих водіїв - водіння на надзвукових швидкостях, ДАЇ на них немає). Дорога різко стає тихою, старою і зеленою. Ще трохи - і попереду буде стара рудниківська школа. Те, що шукала - палац.


 Генеалогічна нудота. Лише для зацікавлених

Без Романа Афтаназі і його "Дій резиденцій..." нам нікуди. Кого власники маєтку не цікавлять - можете сміливо пропускати цей розділ.

 

Колись Рудники належали до королівщини Мостиського староства. На початку ХІХ ст. цими землями володів Антоній Страхоцький (Antoni Strachocki, 1776-1850). Мешкав він у Рудниках разом зі своїми молодшими братами: Юзефом (1790 р.н.), майором польського війська та наполеонівським офіцером, та Романом (1794 р.н.), який брав активну участь в патріотичному русі. Антоній Страхоцький був у дружніх відносинах з князем Генриком Любомирським, що мешкав в Пшеворську. Всі ці факти я навожу невідомо навіщо, бо ніякої ролі ці князі і патріотичні Романи далі не гратимуть.

Після смерті Антонія Рудники перейшли до його сина Еразма, який в 1870 р. продав їх графу Володимиру Борковському (1819-1886). Від нього маєток успадкувала дочка Гелена, дружина графа Едварда Холонєвського (1846-1928), великого церемонійместера Австро-Угорської імперії. Йому Рудники були не так щоб аж потрібні, бо граф майже весь час перебував у Відні. Жив Холонєвський на широку ногу, влізав в борги, за які Рудники й дісталися Ланцютському банку ще до 1914 р.


 Історія палацу в Рудниках

Рудники на гравюрі П. Піллера. Сер. ХІХ ст.

Та повернімося до Антонія Страхоцького. Близько 1820 року (за даними путівничка «Мостиська» («Манускрипт-Львів», 2004), це сталося в 1825 р.) він розпочав будівництво великого палацу. За модою того часу (романтизм, оспівування старих руїн) проект склали в стилі романтичного замку з баштою. Проект приписують Фредерику Бауману.

Станом на 1825 р. споруда була ще не готова, готові були лише фундаменти. Про це є згадка в щоденнику Мартіна Смаржевського, який гостив у Страхоцьких. Пан Смаржевський також з подивом відмічав розмах, з яким було заплановано палац і яким чином власник одного-однісінького села мав підтримувати таку махіну в майбутньому.

Виходячи з того, що невдовзі після побудови палац в скромному селі тричі малювали різні художники, будівля заробила-таки славу воєю масштабністю.

 

Найдавнішими та найцікавішими є дві гравюри Петра Піллера, виконані за малюнками Антонія Лянге (Antoni Lange). Обидві зроблені, ймовірно, ще до 1830 р. Вони, як і фотографії міжвоєнного часу, свідчать, що палац складався з двох різних за характером крил, поставлених під прямим кутом до себе та з’єднаних за допомогою башти ротонди. Триповерхове ліве крило було вище від правого і вирішене було в неоготичному стилі. Його прикрашали масивні колони, утворюючи щось на кшталт порталу. Перед головним входом прилягли відпочити два леви, вирізьблені з пісковику. Під двома вікнами можна розгледіти картуші з гербами власника палацу та його дружини.

Сама триярусна ротонда була в класицистичному стилі. Значно скромнішим було житлове праве крило палацу. Його гладкі стіни були позбавлені виразних архітектурних деталей.

Палац був (і, фактично, є) оточений  романтичним парком з просторими газонами, на яких розташовувалися групи різних дерев.  

Холоневські зібрали в Рудниках чудову бібліотеку польскою та французькою мовами, а також колекцію живопису, порцеляни та бронзи. Що сталося з цими збірками після 1914 р., коли палац було пограбовано та здевастовано, невідомо. Проте з путівничка "Мостиська" дізнаємося, що в першу Світову в маєтку містився штаб російської армії.

Після воєнної розрухи палац вже не надавався до відбудови - і власники його продали в 1920 р. Оранжерею та вежу, повідомляє Р. Афтаназі, було розібрано. Оранжерею - може бути, а от вежа стоїть собі, тішить місцевих школярів.

Парк в міжвоєнний період було майже весь вирубано. З даху палацу зникли численні комини.




Одно з найперших зображень палацу в Рудниках: Кароль Ауер

Кароль Ауер, перша половина ХІХ ст. Палац Страхоцького у Рудниках.


Б.З.Стенчинський, 1852р.

Ще одна стара гравюра: Б.З.Стенчинський, 1852р.


Палац в 1938 р.

Палац в 1938 р.


Ще один вид з 1938 р.

Ще один вид з 1938 р.


1899р

1899р.: "Весь заросший зеленью, абсолютно весь..."


З тилу гарного виду не вийшло: заважає огорожа.

З тилу гарного виду не вийшло: заважає огорожа.


В профіль

В профіль.


Двір біля школи-палацу

Двір біля школи-палацу


Руїна млина в Рудниках (Мостиська)

Руїна млина біля сторожки палацу. Дякую Станіславу Дудеку за інформацію.

Дворец в Рудниках (сейчас часть Мостысьок, Львовщина)

Палац в Рудниках, 30 липня 2007 р.


Ліпнина в палаці у Рудниках.Фото І.Хоми.
Ліпнина в палаці у Рудниках.Фото І.Хоми.

А в інтер'єрах дещо є. Фото І.Хоми.


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник