English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Маньківці
Kosciol w Mankowcach, Ukraina

Костел в Маньківцях, 22 липня 2009 р.


В костелі - ось так.

В костелі - ось так.


Карта

 

Зовсім недалеко (12 км) від Бару (від станції Бар так і взагалі 7 км), але заповнений вщерть пазик натужно і довго добирається до мети подорожі. Ні, навіть не так до самих Маньківців - до костелу. Асфальт закінчується там, де починається село: біля вказівника "МАНЬКІВЦІ". Далі така мила романтикам і ненависна автомобілістам "шоса". Стара-стара бруківка - доказ старовинності села, але поки бус проповзе добрі 5 км по Маньківцям до старого костелу, проклянеш все на світі. Як, як може тисяча чоловік так ненавидіти одне одного, щоб розселитися такою довгою вервечкою при дорозі, мінімалізувавши таким чином кількість сусідів?

Та годі про це - он попереду розвилка і мета подорожі. Синій вказівник на Жмеринку не наказ шикарним білим гусям, яким начхати й на нечасті автівки: в Маньківцях все по-патріархальному спокійно.

Місцеві переповідають легенду, що колись село називалося Тегин або Тягин (бо до-о-о-овге), а назва "Маньківці" виникла завдяки дружині шляхтича Вітославського, власника сусіднього Чернятина. Уявити собі гарно вихованого пана, котрий називає кохану дружину Манькою я все-таки не можу. Ну або не хочу. З іншого боку, збіднілі Вітославські продали і Чернятин, і Маньківці (чи Тягин?:)) російській поміщиці Марії Михайлівні Львовій. Манькою могла бути вона.

 

Перший костел в селі виник ще у 1763 р., коли селом володів поміщик Йосип Дембський (збереглася табличка з 1830 р. Теклі з Дембських Вітославської. Саме з нею був одружений чернятинський пан Ігнацій Вітославський - і саме її він, на думку автохтонів, лагідно називав "Манькою"). Дуже швидко храм замінили на новіший - з 1789 р. Все одно XVIII ст., угу. При такому поважному віці цей храм в стилі раннього класицизму (як на дату, так дуже вже раннього, через що в даті я дещо сумніваюся) не потрапив до Державного реєстру пам'яток архітектури. Тому й руйнується: всередині коров'яче лайно і розруха, на склепіннях зовні - невеликий лісок. Ох.

 

До іншої пам'ятки села - з півкілометру в зворотньо-барському напрямі. Минаємо сільраду, монумент на честь загиблих у Другій світовій війні, далі головна _траса_ почне вихляти, а ліворуч відбігатиме вгору провулок. Нам туди - невдовзі за деревами буде помітно синьо-дерев'яну церкву найменш цікавого синодального типу. З датуванням і назвою розібратися важко: каталог дере'яних споруд Василя Слободяна датує святиню фантастичним 1766 р. (не могли в польські часи таке псевдо-російське капарство будувати!) і називає Михайлівською. Вікіпедія каже про Покровську церкву, зведену в 1882 р. (отут вірю) з матеріалу розібраного храма-попередника з 1765 р. Ну, похибка в один рік допустима, нехай.




Wooden church in Mankivtsi, Ukraine

Церква з 1882 р.


Тин як з Сорочинського ярмарку. Але справжній!

Тин як з Сорочинського ярмарку. Але справжній!


Сходи в костелі.

Сходи в костелі.


Вид на вхід з ходу на дах.


Вид на вхід з ходу на дах.


На костелі росте ліс.

На костелі росте ліс.


Можна робити ставки на дату падіння склепінь.

Можна робити ставки на дату падіння склепінь.


Гуси-гуси, га-га-га, це ви в Жмеринку направляєтесь?

Гуси-гуси, га-га-га, це ви в Жмеринку направляєтесь?

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник