Дивитись? ВСЕ. Тим більш, це ВСЕ розташовано компактно і для побіжного знайомства вистачить кількох годин. Але краще, коли їх в вас більше. Я вам заздрю, якщо в вас їх більше...

Старе місто - це колекція храмів, укріплень і палаців. палаци, здається, навіть домінують. Стилістично тут можна віднайти і романський стиль, і готику, і ренесанс з бароко, але превалює саме ренесанс. таре місто формувалося на місці давньоримського форуму, але античності, на жаль, нам не залишилося. Є й класицизм - павільйон, присвячений французькому маршалу Мармону. Колись ця споруда стояла в морі.  

На самому березі моря стоїть мініатюрна фортеця Камерленго (XV ст., будівництво закінчено приблизно в 1450 р.). В венеціанські часи замок відділяли від міста широкий ров та перекідний міст. Вхід платний, замість музею всередині амфітеатр, де, напевно, проводяться концерти. Але вид з башт на місто неймовірний. Своїх грошей вартує.  

Саме місто оточене стінами (XIV-XV ст.). Найкраще вони збереглися з півночі та заходу. Більшу частину стін було зруйновано ще в ХІХ ст. В північно-західному кутку, біля стадіону, стоїть циліндрична башта св. Марка. Саме цей шмат міста сильно постраждав від бомбардувань в Другу світому. До того тут розташовувались квартали Пассіка, середньовічного плебейського маєтку.

Так званий Коммунальний палац на центральній площі міста почав зводитись на початку XIV ст.  Добудували споруду в XV ст. з незначними змінами фасаду, які виконав Ніколо Флорентієць. В 1880-х роках хорвати так раділи виграшу у виборах своєї Народної партії, що взяли та й перебудували палаццо в дусі історизму. Гарне перебудовувати - тільки псувати, каже прислів'я (що? не каже? Ну то я кажу). От і тут так вийшло.

Неподалік - розвалини церкви св. Марії, захисниці площі (ХІ ст.!). Старовинну споруду знесли ще в ХІХ ст. Поруч також костел св. Себастьяна (1476) в колишньому атрії храма св. Марії (проект Ніколо Флорентійця). Впізнати храм можна по башті з яскравим міським годинником. Поруч - хороший, але маленький музей середньовічного мистецтва.

Біля башти з годинником - міська лоджія, по-нашому ратуша (XV ст.). На її східному фасаді вже не раз згаданий Нікола Флорентієць витесав барельєф, що зображає алегорію правди. На південній стіні в 1938 р. відомий хорватський скульптор Іван Мештрович зобразив кінну фігурууроженця трогіра, бана та єпископа Петра Беріславича (помер в 1520 р. в битві з турками).  

Катедральний собор св. Ловро (так, напевно, транскрибують тут Лавренція) - маймасивніша будівля Старого міста. Романська тринавна базиліка з напівкруглими апсидами і міцними пілонами, ХІІІ-XVI ст. - а почалося будівництво не пізніше 1213 р. на місці більш раннього храму, зруйнованого візанційцями в кінці ХІІ ст. Висока дзвіниця (а планувалося звести дві), куди можна піднятися, але оголошення внизу попереджає: даолі ви на свій страх і ризик, ми за вас відповідальності, якщо впадете, не несемо. Дзвіницю будували найдовше: майже триста п'ятдесят років (закінчили в 1603 р.). Готична роза на фасаді собору - з 1370 р. Собор сильно постраждав у 1420 р., коли місто захопили венеціанці.

Баптістерій авторства Андрія Алеші та Нікола Флорентійця було виготовлено в1460-1467 рр.

Про один вхідний портал різця гніального майстра Радована (датується 1240 р.) можна написати достатньо на окрему сторінку. Центральний рельєф люнета зображає  відразу три сюжети: різдво, поклоніння пастухів та подорож трьох волхвів. До цих сюжетів майстер безумовно приклав руку: зберігся його підпис. Інші фрагменти Радовану допомагали творити його учні. Скажімо, перша пара пілястрів досить вільно трактує неповний цикл місяців року зі знаками зодіаку. Над левом стоїть Адам, над львицею - Єва. Над ними на шести пілястрах - скульптури апостолів. Ці статуї з'явилися найпізніше.

Князівський палац датують ХІІІ ст. Тоді ж виник і романський храм св. Івана Хрестителя.

Північі ворота (XVII ст.)( до цього часу слугують головним входом до міста, і тому виглядають дуже буденно: навколо шумить ринок, повз проїжджають нескінченні мотоциклісти. Поруч з брамою - статуя св. Івана Урсіні, покровителя міста. Автор скульптури (початок XV ст.), ймовірно, Боніно з Мілана.

Готичний домініканський костел (XIV ст.) стоїть на набережній і є досить скромним. Поруч пересувні сувенірні ряди.

Старі поштівки часто зображають палац Чіпікко (XV ст.) - він анітрохи не змінився за минуле століття.