Неважливо, скільки часу у вас буде в Загребі - тиждень, день чи година. Якщо ви збираєтесь побачити хорватську симпатичну столицю, на вашій дорозі неминуче виникне й головна площа цієї столиці - площа бана (це такий титул) Йосипа Єлачича. Сюди біжать з різних боків міські сині трамваї - довгі, зручні і майже безшумні. Тут - місце перетину пішохідних і трамвайних маршрутів. Тут же, на площі, розташований туристський інформцентр Загреба (правда, в порівнянні з багатими інформацією і буклетами інфоцентрами узбережжя, скажімо, в Шібенику чи Спліті, загребський сильно програє. Але сяку-таку довідку про готелі міста, події, які відбуваються в Загребі, і музеї хорватської столиці тут все-таки отримати можна. Та будьте готові до черг).

Сама площа цілком собі цікавинка й сама по собі: така вся австро-угорська, одночасно помпезна і затишна. Тут тобі і класицизм, і сучасна архітектура, і бароко, і модерн. Ще б рекламних біг-бордів було б трохи менше... Назву майдан отримав від скульптури: в центрі площі картинно замахується шабелькою бравий вусатий дядечко, бан Йосип Єлачич. Бана на коні відлив в 1866 р. скульптор Антун Фернкорн, а площу на честь Єлачича найменували ще в 1848 р. Кажуть, меч в скульптурного бана дуже гострий - так що про всяк випадок вважайте. Така шана вусачу надається не даремно: саме він об'єднав в 1851 р. міста Каптол і Градец в єдине поселення, Загреб. Крім площі імені бана можна оглянути ще й його портрет - на будь-якій купюрі в 20 кун. Повне ім'я цього добродія Йосип Єлачич-Бужимський (Josip grof Jelačić Bužimski, 16 жовтня 1801 - 20 травня 1859 р.), і був він  хорватським графом, полководцем, а з 23.03.1848 по 19.05.1859 - баном Хорватії. А ще він скасував на теренах Хорватії кріпацтво.

Бана з площі було демонтовано в 1947 р. і переставлено кудись, наскільки зрозуміла, в куток: таким чином боролися з зайвим хорватським націоналізмом. Українцям такі речі й пояснювати не треба: плавали, знаємо. На своє місце статуя повернулася в 1990 р.