"Меня терзают смутные сомненья". Бо в цьому селі на півночі Лановецького району (470 жителів) значиться Троїцька ДЕРЕВ'ЯНА церква. (Ще й з XVIII століття, ов-ва).  А на фото - симбіоз дерева з каменем або цеглою, може, й цементом. Жахливий приклад Волиці на Гусятинщині, де дерев'яну церкву банально замурували (демони, ага) повторився на Волині: стареньку церкву вдягли в сіру штукатурку - так же КРАСИВІШЕ. Правда, церква й раніше була комбінованою, з мурованою дзвіницею, але ж не настільки? Тож зараз можемо лише вгадувати форми типового для цього краю форми дерев'яного храма в храмі дерев'яно-мурованому. :о(

. За інформацією з "Землі Тернопільської" (Тернопіль, "Джура", 2004 р.), храм було споруджено в середині XVIII ст. на місці древнього монастиря, зруйнованого татарами (яка іронія для села з такою назвою!). Храм перебудували в 1871 р.  В 1904 р. з'явилася синодальна дзвіниця, міліонний клон, малоцікавий архітектурно.

 Ще про Татаринці мушу сказати, що тут з 1556 року діяла суконна мануфактура (фабрика), а на річці Горинці працював великий млин.

І ще раз про назву - колись на околиці села було кілька курганів, які народ називав "Татарські могили".