Карта

Координати: 49°45′56″ пн. ш. 26°10′34″ сх. д.

Село в Лановецькому районі, бувше містечко. Близько 1,1 т.ж. (сто років тому тут лише іудеїв стільки проживало).

З 5 тому "Дій резиденцій на давніх Кресах..." Романа Афтаназі:

Білозірка лежить на межі Волині і Поділля, біля витоків Збруча. Колись король Сигізмунд І подарував цю місцевість князям Збаразьким. Пізніше Білозірка перейшла до Вишневецьких, а потім Огінських, з 1743 р. - у Бржостовських.

Полоцький каштелян, учасник Барської конфедерації Адам Бржостовський (1722-1790) перетворив Білозірку на справжнє містечко, яке ярмаркувало чотири рази на рік. Шляхтич збудував тут костел і власну резиденцію. В 1781 р. її відвідав на шляху до Кам'янця-Подільського Станіслав Август Понятовський. Одна з пра-правнучок Адама, Марія Анеля (померла в 1903р.) заповіла Білозірку своєму сину, графу Ігнацію Красицькому (1839-1924). В ті часи в Білозірці пани вже не мешкали, маєтком заправляв адміністратор, котрий і допровадив містечко до стану руїни. Після смерті матері І.Красицький відразу продав Білозірку росіянам Тепляковим. Ті теж виявились поганими господарями і потроху розпродували маєток, зовсім не піклуючись про садибний будинок.

Тадеуш Й.Стецький згадував про класицистичну резиденцію в Білозірці так: "Палац на кшталт кляштору обмурований". Ще одне свідчення епохи, від Юзефа Дунін-Карвицького: "Мурований двір з виразними амбіціями на палац, оточений високим муром, з затишним парком, помереженим каналами, з'єднаний гарною терасою з прилеглим павільйоном".

Найдавніше зображення будівлі - на літографії Йосифа Піллера з 1820-х рр. Наполеон Орда малював палац через півстоліття і з іншого боку. Відомо, що фронтон палацу прикрашали герби Огінських та Бржостовських. На архітраві містився напис:

HAEC DOMUS RESTAURATA ANNO DOMINI 1814

В одному з палацових крил була домашня каплиця (Т.Й.Стецький згадував, що вона розташовувалась в залі, котрий колись слугував аматорським театром). Про інтер'єри палацу жодних свідчень не лишилося - якщо не вважати згадку про те, що в палаці зберігалося кілька родинних портретів.

Білозірський великий парк був одним з найгарніших на Волині.

Зараз в Білозірці збереглися каплиця-усипальня (1879), мурована Михайлівська церква (1898).