|
|
|
|
Мисливський палац графа Шувалова (1896-1903). 27 серпня 2006 року. Єдина такого типу споруда в Центральній Україні. Подробиці - пізніше :) |
Бо це єдине місце в Центральній Україні, до якого можна без будь-яких «але» вжити слово «замок». Вже цікаво?
Парадокси історії з географією: в 1896-1903 роках в центрі України, посеред англійського парку, для нащадків польської та російської аристократії архітектор-голандець збудував замок в стилі французьського Ренесансу.
Якщо ви ще й археологію та давні культури любите, то Тальне для вас взагалі обов’язковий пункт програми: коли ще ніяких замків історія не знала і тільки задумувалася, чи потрібні їй в майбутньому фараони, тут, в Тальному, більше як 5 000 років тому жили хлібопашці, які вирощували 15 (!) видів злаків.
Бурхливе життя величезного (населенням в сучасне Тальне!) протоміста однієї з перших цивілізацій на планеті з 1971 року досліджують археологи. Знайдені двоповерхові приміщення загальною площею до 1000 кв. м! Трипільскі городища знайдені і в Глибочку, Майданецькому, Веселому Куті, Піщаній, Тальянках.
Карта
Тепер уважно дивіться: бачите відстійники? Спускайтесь очима вздовж залізничної гілки. Квартал, довгий такий, закінчується ставком - це сахзавод (цукроварня). За ним - зелена пляма. Нам туди.
Черкаська область, десь в 47 км. на схід від Умані (або 140 км на захід від Черкас). Райцентр на річці Гірський Тикич. На 1998 рік в Тальному проживало 17 100 чоловік (якщо цікаво, в 1897 році жителів було 11 100). Зараз, здається, населення стало на кілька тисяч менше.
Тальне вперше згадується в документах під 1664 роком (за іншими даними, під 1609 роком, коли це поселення придбав В.Калиновський), але аж до 1938 року це було звичайне селище серед лісів. Майже століття — 1725-1823 роки — ним володіли магнати Потоцькі — поміж іншими і Станіслав Щенсний і його дружина Софія (і всі згадали «Софіївку», правда?). Пізніше Тальне обрали як місце для свого маєтку графи Наришкіни.
Хто там невдоволено бурчить «Шувалови»? От вже ж розумні які, намагаються Блеку на помилці зловити. А не вийде: Шувалови, чиї могильні плити з давньоруською в’яззю до сьогодні знаходяться поблизу замку, і справді хазяйнували тут. Але після Наришкіних.
Наришкіни отримали Тальне відразу після Потоцьких, в 1823 році — в якості посагу за Ольгу Потоцьку, яку один з російських аристократів взяв у дружини. За 31 рік поселення знову змінює господаря — місце приглянулося дипломату, військовому і взагалі графу Миколі Шувалову (ну от, дочекалися? Радійте!). Який виявився ще й, як любили казати в радянські часи, міцним господарником: збудував тут цукровню (і тепер працює!), цегельню, бровар, два водяних млини, заснував конезавод, де вирощували арабських та англійських жеребців.
Про замок, про замок... Але спочатку поговоримо про парк. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
В 1870-х роках на високому правому березі річечки Гірський Тикич граф Петро Шувалов закладає парк. Зараз біля входу до нього стоїть стенд, де сказано, що «Тальнівський парк (406 га) пам’ятник садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Постанова Ради міністрів № 105 від 29.01.1960р.»
Не знаю, може, 46 років тому парк і справді був шикарним, але зараз це простий собі лісок з залишками старих (?) льохів, двоповерховою кам’яницею (гуртожиток студентів будівельного коледжу), стадіоном колишнього технікуму, стоянкою третього, здається, маршруту місцевих автобусів — і жодних тобі благородних клумб чи виплеканих аристократами екзотів. Ліс і ліс. Дрімучий. Дуби і граби. Подекуди ялини і берези. Це колись центральна частина цього «лісу» мала регулярне планування. Не зараз. Не знаю. Чи можна вірити даним 1980-х років про те, що начебто збереглися одинокі раритети у вигляді спіблястої ялини, туї, сосен Веймутова, кримської та твердої, софори японської та деяких декоративних кущів.
Але в лісі є замок. Шувалов, певне, непогано знав Францію, інакше чому було вибудовувати собі мисливську садибу в стилі саме гальських замків XVI століття? <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
Що цікаво: Михайло Відейко, кандидат історичних наук, в своїй статті «Два замки» («Український музей», № 4 (11) стверджує, що парк і замок тут з’явилися ще наприкінці XVIII століття, одночасно з «Софіївкою». Тут теж була своя «скеля кохання», каскад ставків і обов’язковий підземний хід. За версією дослідника, Шувалови на поч. ХХ ст. лише перебудували існуючий мисливський замочок. Правда, ні? Важко сказати.
Замок компактний, але архітектурно досить цікавий: навіть дивно, скільки всього вдалося невідомому (мені) будівничому помістити в цей обмежений об’єм. Замок без башт — інвалід? Маєте цілих три (одна з них напівбашта, з балкончиком, прикрашена шуваловським гербом). Подобається фахверк? Тримайте. Хочете парадний, ренесансно-пишний вхід? Маєте, поруч з шале-фахверковим шматком. Є ліпнина, є романтичні дахи, вкриті черепицею, є флюгер — повний комплект.
Має бути дуже фотогенічним, але не зараз: з усіх боків огороджений парканом (що дуже обмежує амбіції фотографа-аматора), під головним фасадом валяється підйомний кран (ніколи не бачила його таким безпомічним пластуном), вежа в риштуваннях, всередині темно і пусто.
«Памятники архитектуры и градостроительства УССР» розкажуть, що замок зведено з цегли на бутовому фундаменті і цоколі, стіни вкриті терразитовою штукатуркою. Планування споруди складне, складається з двох частин: південної мешкальної і північної в стилі англійських котеджів. Ця частина мала господарське призначення.<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
Житлова частина має регулярну планово-просторову структуру. Кути головного фасаду закріплені квадратною в плані північною і круглою південною баштами, центральна частина акцентована п’ятигранною баштою, яка над першим ярусом переходить в напівкруглу. Симетрично до неї розташовані сходи головного входу. (Навіть не думайте, що мене пустили всередину. Сторож ходив за Блекою і слідкував, щоби все було як треба — жодні розказні про якісь там сайти на нього не діяли. «Та там вже нічого нема, ніяких меблів!» «А мені б хоч ліпнину б побачити...» Напевно, вирішив, що як не меблі, то я хоч ліпнину вкраду. Відколупаю собі до рюкзака).
Центральна частина тильного фасаду виділена двома симетричними прямокутними ризалітами, що виходять на невелику терасу. Архітектурне оформлення споруди мінімалістичне: фасади з ритмічно розташованими прямокутними вікнами завершуються карнізами складного профілю. Декоративні причандали інформують про функціональні вузли замку: головний вхід обламлений вухастим налічником і напівкруглим сандриком з мушлею в тімпані, на центральній башті балкон і ліпний картуш (ну, я вже писала), вхід з протилежного боку оформлений теж фухастим налічником та фронтоном з ліпниною. Балюстрада тераси оформлена в стилі модерн.
Внутрішнє планування мішане: є велика зала по центру, анфілада житлових приміщень в північній частині і ізольована південна частина.
Те, що в Шувалових замок в 1917 р. конфіскували — і так зрозуміло. Але палацу ще пощастило: його не зруйнували, а лише віддали під навчальні заклади. Після війни тут навіть діяв дитячий табір відпочинку. Хоча інтер’єрам таки дісталося. І родинному цвинтарю: ось ці надгробки біля входу — ви ж не думаєте, що кладовище розташовувалося відразу за вікнами вельмож? Плити підібрали і перенесли сюди працівники музею хліборобства, що квартирував в споруді з 1987 р. Видавалася газета «Світовид» (а я колись вважала це слово ідеальною назвою для туристського журналу!), в 1990-1993 роках проводилися міжнародні археологічні конференції, відзначалося сторіччя відкриття трипільскої культури... Директор музею В.Ф.Мицик задумав створити тут музей трипільської культури. Вказівники «Музей трипільської культури – 4 км» зустрінуть вас при в’їзді в Тальне. Але є лише вказівники...<?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
Можу сказати, що за час, що минув між візитом в Тальне Петра Власенка і моїм, замок сильно сдав. Технікум звідси виселили, попросили і музей хліба, який розташовувався на першому поверсі. Експонати вивезли в Умань, деякі залишилися в редактції тальнівської газети. Реставрація все ніяк не почнеться, через прогалини в даху в замок заглядає сонце і проникають дощові краплі. В 2006 році з бюджету Черкаської області виділили 1 000 000 гривень на реставрацію, яку планують завершити до кінця 2006 року. Станом на 27.08.06 роботи там ще й не починалися...
Станом на липень 2009 року ситуація залишилася та сама.
Ну і про головне: як знайти замок. Припустімо, Ви, як і ми, приїхали в Тальне на автобусі. Автовокзал примикає до головної магістралі міста. По ній їздять місцеві маршрутки – вам потрібна, здається, трійка. Якщо ж вона на перерві (з 12-00 до 14-00), то не варто чалапати в центр — звідти до замку йти хвилин 40, кажуть. За зупинкою звертаєте на першому ж повороті направо, проходите повз місце, де зважують машини з цукровим буряком (привіт Шуваловим!), далі з лівого боку з’являється сама цукровня. А ви прямуєте стежкою попід її огорожу — аж до ставка з монументом Леніну (раритет тільки для нас, в Центральній Україні бовдурів в містах повно). За ставком дорога ділиться на дві дороги, обидві йдуть в гору — потрібна та, що веде праворуч. Далі буде ще одна зупинка на невеличкій площі з магазинчиком, від площі відходить трохи вниз повз білий будинок ще дорога — туди. На шляху зустрінетися ще один ровесник замку: цікавої архітектури будиночок з левами біля входу і цифрою «1903» на фронтоні під крилами різьбленого лебедя. Ну а далі починається парк. Дорога трохи плутана, тому покладайтеся краще не на цей опис, а власну інтуїцію і язик.
Віла біля парку, ще один вид. |
Після ленінопаду, напевно, його вже нема |
Герб Шувалових на фасаді замку. |
Хрест автентично-селянського вигляду - поруч з могильними плитами Шувалових. |
І це теж - замок. Різний він. |
|
|
|
|
|
"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту: гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567
євровий - 5168757402858452
Patreon
Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.
Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com
© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю |
Розробник
|
|
|