Найближче добиратись сюди, звісно, киянам. З залізничного вокзалу майже щопівгодини у Фастів ходять електрички.
У місті збереглася дерев'яна Покровська церква козацьких часів, збудована на самому початку 18 століття. Зовні вона мені нагадує церкви Вінниччини - схожа на східно-подільські.
300 років тому Фастів був фактично прикордонним містом, це зараз він тихо й спокійно гріється поблизу столиці. Статус прикордоння приносить з собою масу неприємностей у вигляді війн, збройних нападів та повстань. Наче на згадку про ті часи поблизу церкви стоїть пам'ятник Семену Палію (пам'ятаєте, він був свого часу ув'язнений у Підкамені?).
Людина важкої та непростої долі, Семен Палій присвятив своє життя реалізації мрії про єдність України. У 1702-04рр. він керував народним повстанням, зробивши Фастів опорним пунктом своїх військ. Мав стратегічний талант, який допоміг йому з'єднати свої загони з військом сатрапа Петра І. За що колись і поплатився: доля пам'ятає все. За наклепом про шпигунство на користь Карла ХІІ (кажуть, поширив ці чутки Іван Мазепа) Палія відправили до Сибіру. От тобі і маєш єднання... Пізніше, щоправда, Петро І повернув Палія на Україну, Семен навіть брав участь у Полтавській битві, а потім віддалився від метушливого світу у келію межигірського унівського монастиря. Про С. Палія Т. Шевченко написав свою поему "Чернець".
З 2008 року у багатьох Фастів асоціюється з пивом "Zibert". Міщанин Ю.Зіберт у 1906 р. засновувався свою пивоварню не один, а разом з пруським підданим Г.Саальманом. Німці допомагали пізніше й налагодити виробничі потужнотсі. Для пивзаводу вибрали місце на березі річки Унави у фастівському районі Заріччя, неподалік від Покровської церкви. Пивоварні пощастило: дві світові війни не зашкодили їй.
З другої половини XVIII ст. Фастів належав коронному гетьману Польщі Ксаверію Франтішеку Браницькому, який був одружений на племінниці князя Потьомкіна - Олександрі Енгельгардт. Завдяки спадкоємиці цього фантастично багатого роду - графині Браніцькій - на початку ХХ століття в Фастові і зводиться костел, який я так хотіла побачити.
На високому (в місцевому розумінні цього слова) пагорбі за проектом польського архітектора В. Домбровського зводиться помпезна, багато прикрашена скульптурами та вітражами споруда з високою баштою, увінчаною шпилем з хрестом.
