Якщо зовсім сухо, то: церква квадратова в плані, з чотирма напівкруглими апсидами, по одній на кожну сторону світу. По осі стін апсид в головному квадратовому приміщенні стоять чотири опорних стовба, що несуть при допомозі підпружних арок центральний купол. Чотири бічних куполи завершені квадратовими ж приміщеннями поміж рукавами апсид.
Ось що відбувається, коли красу намагаєшся вербалізувати в архітектурних термінах. :)
А як розказати про гармонію форм, витонченістьсилуету, барочний, але разом з тим стриманий декор? На виході отримуємо про «фасади оформлені ускладненими пілястрами іонічного ордеру, а вікна — фігурними налічниками з луковими сандриками» (цитую Г.Логвина, «Памятники искусства Советского Союза. Украина и Молдавия», М., Искусство). <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
А храм же дуже гарний. Бароко – воно обважніле в рюшах декору, важке, приземлене, чуттєве. А тут – політ в височину неба, стрункість куполів, вертикаль, що положила на лопатки горизонталь...
Логвин, до речі, зазначав, що у почерку архітектора Собору (ним, на думку дослідника, був М.Юрасов, автор Софійської бурси та Михайлівського храму Видубицького монастиря, про Ковніра ані слова) помітний чималий вплив школи пітерського генія Ф.-Б. Растреллі. <?xml:namespace prefix = o ns = "urn:schemas-microsoft-com:office:office" />
