English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Заклад
Заклад графа Скарбека з літака. 26 травня 2012 р.

Заклад графа Скарбека з літака. 26 травня 2012 р.


Ось так виглядав Заклад в часи Скарбека.

Ось так виглядав Заклад в часи Скарбека.




 Заклад. З великої літери.

Руїни каплиці поблизу Закладу

Руїни каплиці Скарбека поблизу Закладу

Координати: 49°33′09″ пн. ш. 23°56′53″ сх. д. 

Близько 300 жителів. 

 

Досить моторошне місце. Можливо, тому, що привіз мене сюди Ігор "Лазер" Скальський майже вночі, по десятій вечора 17 травня 2005 року. А може, тому, що в закладівському закладі зараз розташовані Миколаївська виправна колонія №50 та обласна психіатрична лікарня. Менше з тим, краще розберемося з історією цього маловідомого туристам місця.

Спочатку - про місцерозташування Закладу.

Знаходиться він в Миколаївському районі Львівщини, не дуже далеко від райцентру (в кількох км. на захід) та поблизу сіл Дроговиж та Демня.

 

Дроговиж, до речі, теж цікаве місце - саме там археологи віднайшли літній мисливський табір прото-галичан (20-30 тис. років тому). Та що там казати, на території самого Закладу було віднайдене поселення орієнтовно І тисячоліття до нашої ери. Але мене мало цікавить археологія.

Не бійтеся звертатись до карт - на відміну від Кохавини, Заклад на них позначений. Якраз посередині між Демнею та Дроговижем, тільки не заплутайтесь в переплетіннях доріг поблизу райцентру. Хоча навіть по карті видно - найменше з сусідніх сіл легко дасть за своїми розмірами фору Закладу. Але почекайте говорити про розміри до того, як потрапите в це дивне місце...


 Гігантоманія на службі добрій справі.

В склепі-каплиці.

В склепі-каплиці.

З трьох боків цей таємничий населений пункт оточує ліс. Не згадаю вже, з якого саме боку під'їжджав до Закладу лазеровський джип, але в будь-якому разі вам не варто повторювати трюк з ралі по пенькам та колодам до високого шпилю, що час від часу вигулькав поміж темних дерев.  (шпиль давно впав - оновлення 2012 року). Здалеку шпиль виглядав як дах якогось казкового міні-палацу, де вже століття спляча красуня очікує на свого принца. Принц прибув на "ніссані" і вирішив, що споруду можна штурмувати не полишаючи залізного коня. Старе кладовище, яке поховане під мохом та кущами, збунтувалося проти такої наруги. Джип застряг. Зверху на це з докором поглядала крива усмішка місяця.

Мене найменше цікавили розбірки колес з нерівною стежиною під ногами. Мене цікавило, яким чином в глухому лісі могло виникнути нео-готичне диво ТАКИХ розмірів? Це, безумовно, була каплиця, а не костел. Але масштаб каплички вражав відразу: не в кожному селі є храми такого розміру!

Пояснення гігантомахії ховалося в імені фундатора споруди. Граф Скарбек, Станіслав Скарбек, власною персоною. Той самий, за кошти якого було зведено перший в Львові театр (Зараз - ім. М.Заньковецької, а на час його побудови в 1842 році - НАЙБІЛЬШИЙ театр в Європі, який вміщав 1400 глядачів). Про те, як саме цей польський вельможа опинився в глухому лісі під Миколаєвом, можна дізнатися тут. А я з свого боку розкажу дещо від себе.

Щоб не повторювати за сайтом Миколаївського району основні віхи біографії графа Скарбека та не аранжувати вкотре ікебани з генеалогічного дерева мецената, зупинимось лише на тих фактах, які безпосередньо стосуються Закладу.

Хіба... одна зупинка: граф відмітився також в старовинному Стільському, де на його кошти в 1843 році звели кам'яний храм св. Параскеви, а в пам'ять про фундатора фронтон прикрасили графським гербом.

Допомагав шляхтич і миколаївській громаді... але про це якось іншим разом.

Не дивлячись на те, що вся Європа була кинута до ніг багатого графа (він любив подорожувати, відвідував і гірські курорти в Австрії, і цілющі чеські води, а під Віднем, у Нуссдорфі, мав розкішний палац), Галичину Станіслав Скарбек теж любив. Настільки, що вирішив збудувати брата нуссдорфівського палацу поблизу Дроговижа та Демні. 

І закипіла робота. Ліс, який майже налякав мене вночі 17 травня, колись був ландшафтним парком - гігантських розмірів, граф любив все чимале. Ледь чутний жаб'ячий хор, який супроводжував нічну вилазку до Закладу, розмістився в озері, яке було викопане в парку для графа. А поруч з цим зеленим куточком зростали стіни величезного замку-палацу. Величезного - це найменший з епітетів, які можна підібрати до споруди.

 Я була в Петербурзі та його околицях, я бачила пишноту царських покоїв. Так от: немасштабно Романови жили, ой ні. Скарбек - от хто розбирався в розмірах! Похмура маса суворого палацу займає площу, достатню для розміщення там середніх розмірів села. До нескінченного триповерхового головного корпусу приєднуються два чотириповерхові крила зі стилізованими баштами висотою в 5 поверхів. Зі сторони парку головний корпус постраждав від перебудов: його галереї втратили свій монументальний декор і нічим не відрізняються від якогось заводського санаторію середини ХХ століття.

Але все-таки не декор тут головне. Розміри правлять бал, розміри придушують звуки, розміри давлять тебе, втискують в землю.

Коли я побачила цю вакханалію з цегли, в голові вертілися думки: НАВІЩО графу, нехай яка в нього буде численна родина, СТІЛЬКИ помешкань - та (десь на периферії мозку:о)) - скільки ж часу займе прибирання такої квартирки.

Проте зникли питання з приводу розмірів каплиці. Вона в порівнянні з монструозним палацом загубиться, як горошинка біля величезного хеловінського гарбуза.

 


 То ж чому Заклад?

Ще один нечіткий знімок.

Ще один нечіткий знімок.

Благодійництво Скарбека не обмежилось храмами та театром. У 1840 р. граф заснував “Інститут для сиріт і убогих”, засади існування якого були оформлені 1.08.1843 р. і підтверджені цісарем 27.02.1844 р. Шляхтич хотів звести його у Львові, але міська влада чомусь сказала своє "фе" - і комплекс для галицьких сиріт вирішено було звести поблизу замку в Дроговижі. (зараз це училище № 9 м. Миколаєва). Невідомо чому, але назва "Інститут" не прижилася. Прижилася - Заклад (а хіба інститут - це не заклад?).

Граф планував, що його Інститут буде бажаним омріяним домом для всіх тих, хто позбавлений житла - без огляду на національність, стать чи стан. Але виховання сиріт велося в суворому католицькому дусі, тут ніяких відступів Скарбек не робив.

 Тут діти мали можливість отримати професію. Дівчата, скажімо, мали вибір з набору "куховарство, городництво, шиття та домашнє господарство". Хлопців навчали ремеслам. А ще - виробляти горілку.

Для перестарілих "квартирантів" закладу планувався окремий притулок. Дивина: для забезпечення чужих стареньких граф віддав чималу частину свого маєтку: забезпечення дроговизьке староство (яке вже колись закладав під будівлю театру), берездівецький ключ та інші володіння, всього 3 містечка та 28 сіл з 30680 га землі, будинок театру та звіринець у Львові. “Заклад графа Скарбека” отримав всі ці добра у вічне володіння. За статутом, керувати Закладом мала Надзірна рада, очолена куратором з роду Скарбеків. За свою роботу куратор міг користуватися квартирами на замку та у Львові при театрі.

 

Загалом Заклад розраховувався на 400 сиріт (250 хлопців та 150 дівчат) та 60 стареньких. Чимало! А ще ж були вчителі, що працювали в Крайовій школі ремесел при Закладі, обслуга чималого будинку...

На початку ХХ століття Заклад вважався, процитуємо путівник М. Орловича, "зразковою спорудою". Відвідини цих грандіозних стін були можливі лише за згодою дирекції". Зараз ніякої згоди не потрібно. Не дивлячись на досить специфічний характер установ при споруді і вахтерську будку при вході, нікому до нас не було ніякого інтересу - хіба котикам, що привидами сновигали попід кущами.

Деякі вікна були освітлені, подекуди чулися голоси. Ми зайшли через парадний вхід і  піднялися на останній поверх. Лазер вирішив спробувати поговорити з старшою медсестрою з приводу ліпнини чи ще якихось реліктів скарбековських часів. Намарно. Йому навіть не відчинили двері. Нема чого осуджувати жінку: на дворі вже стемніло, а аргументи Ігоря не видавались переконливими навіть мені.

Хоча... Навряд чи в Закладі є щось по-справжньому давнє. Сучасна сходова клітина з решітками загороджень в цьому наочно переконує.

Хто працював тут? А різні, часом відомі люди. Процитую знову сайт: "За порадою професора Львівської консерваторії В.Вшелячиньского у 1888 р. до притулку на посаду вчителя музики було прийнято молодого вихованця консерваторії, згодом відомого українського композитора, Дениса Січинського (1865-1909). В його обов’язки входило навчання вихованців співу та гри на різних інструментах. Згодом Д.Січинський організував з вихованців духовий оркестр і у 1896-1898 рр. був його капельмейстером. „Закладський період”, який тривав десять років (1888-1898), був особливо плідним у творчому доробку композитора. Тут були написані твори, які принесли йому славу, зокрема хор a capella “Один у другого питаєм” на слова Т.Шевченка (1888), кантата „Дніпро реве” на слова Б.Грінченка (1892), марш „Сагайдачний” (1894), обробки народних пісень, фортепіанні мініатюри, „Чеська полька” та інші твори. Тут були написані перші варіанти опери „Роксолана”. Крім роботи у притулку Д.Січинський організував хор у с.Демня і записував там народні пісні".


 Хто-хто в каплиці живе?

Склепіння каплиці

Склепіння каплиці

Повернімося ще на хвилинку до високої каплиці в лісі-парку.

Короткий огляд з ліхтариком напоготів - в щілини у  високому склепінні заглядають зорі, вхід до крипти ощерюється темною пащею, полиці для домовин пусті, навколо лише сміття. Та не завжди ж було так?

Не завжди. Бо сюди не лише приводили вихованців Закладу для молитов та сповідей. Крипта сховала - і, здавалось, надійно і навіки - в своїй темряві і самого фундатора цього місця. Станіслав Скарбек помер 28 жовтня 1848 р. у Львові, поховали мецената на Личаківському цвинтарі. За заповітом бездітного графа Закладом мав опікуватись як куратор зять молодшого брата Станіслава Скарбека, Ігнація - Кароль Яблоновський.

Та коли в 1888 році будівництво палацу-гіганту у Закладі було завершене, труну з тілом графа перенесли до каплиці у Закладському лісі.

Коли влада в Галичини в черговий раз помінялася і скрізь запанував "соціалізм", мародери без зайвого сорому кинулися до костелів і склепів - за наживою. Де ж жадним до прикрас нелюдам було знати, що граф ніколи не носив золота. Ще в 1939 році  каплицю було сплюндровано вперше. За двадцять років, коли Хрущов взявся за атеїстичну пропаганду, було розгромлено й інші могили та каплиці в Закладівському лісі. Хоча там розміщувались могили лише старців та працівників Закладу, а ні ті, ні другі не могли похвалитися мільйонними статками. Хоча серед мешканців притулку були відомі в Галичині актори та режисери.

Чи це всі факти, які можна згадати про Заклад? Майже всі. Хіба от - перша дружина графа Скарбека - Юзефа Яблоновська - після розлучення з паном Станіславом одружилася з іншим достойником - відомим драматургом Олександром Фредро, чий маєток зберігся у Вишні під Рудками.

 

Чому граф Скарбек так любив це місце? Хто його знає, але відомо, що з Закладом його пов'язували не лише справи, а й кохання. Його галицьку пасію звали Анною, була вона дружиною місцевого конюха. Ходили чутки, що з її чотирьох дочок принаймні дві мали в собі дещицю шляхетної крові. Чи так було, чи ні - невідомо, але достовірним фактом є те, що граф звів для своєї коханки найгарнішу в Миколаєві кам'яницю (зараз це будинок казначейства по вул. А.Шептицького). Сама Анна, яка надовго пережила Скарбека, у будинку не жила, лише здавала його в оренду, часом - під міські прийоми та бали.  

 

Будинки, що завдячують своїм існуванням Скарбеку, все ще стоять. А от дух того часу давно розвіявся по світу.



Цісар Франц Йосип І відвідує заклад графа Скарбека для сиріт та убогих. З фондів Народного музею у Кракові. О.Рачинський.

О.Рачинський. Франц Йосип І відвідує заклад Скарбека


Заклад графа Скарбека. Наполеон Орда

Заклад графа Скарбека. Наполеон Орда



Заклад для сиріт графа Скарбека
Заклад для сиріт графа Скарбека

Ще старі листівки з Polona.pl


The village of Zaklad in Lviv region, Western Ukraine
drohowyże zakład
drohowyże zakład
Стара поштівка. Заклад. Став.
drohowyże zakład

Архівне знову


Заклад. Фото 1930-х років.

Фото 1930-х років.


Заклад для сиріт та убогих у Дороговижі, 1934 р.
Заклад для сиріт та убогих у Дороговижі, 1934 р.  Спальня.
Заклад для сиріт та убогих у Дороговижі, 1934 р. Урок.
Заклад для сиріт та убогих у Дороговижі, 1934 р.
Заклад для сиріт та убогих у Дороговижі, 1934 р. Фізична культура
Заклад для сиріт та убогих у Дороговижі, 1934 р. Заняття в саду
Заклад для сиріт та убогих у Дороговижі, 1934 р. Учні та наставники
Заклад для сиріт та убогих у Дороговижі, 1934 р. Каплиця

З архіву NAC


Zakład  – wieś na Ukrainie, na terenie obwodu lwowskiego

Шматок гігантського корпусу. Жахлива якість.


Карта

Карта


© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник