English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Тячів

Центр Тячева з висоти пташиного лету. 28 квітня 2018 р.
Центр Тячева з висоти пташиного лету. 28 квітня 2018 р.
В Тячеві і сьогодні ще подекуди зустрічаються подібні старі будиночки
В Тячеві і сьогодні ще подекуди зустрічаються подібні старі будиночки
Центральна частина Тячева. 15 травня 2006р.
Центральна частина Тячева.

КАРТА

Менш як 9 тис. мешканців.

Координати: 48°00′58″ пн. ш.23°34′19″ сх. д.

 

Велосипедне царство. Зелене містечко з виразними реліктами Австро-Угорщини, над містом - гора, на гору - зась. Гора (760 м, між іншим) - це вже за Тисою, вже Румунія. Гора, до речі, має ім'я - Нересенул-Маре. Таки маре, таки велика. Кількахвилинна прогулянка вуличками від центру виведе на берег Тиси — і ліс перед очима, за рікою, буде вже теж румунський. Той дуже нечастий випадок, коли райцентр стоїть безпосередньо на державному кордоні. Ну, Тячеву є на кого рівнятися: в межах обласного центру теж є КПП на кордоні зі Словаччиною.

 

До Ужгорода від Тячева - довгі (бо поганенькими дорогами) 136 км. Боюся навіть уявити, скільки до Києва.

 

Тут навіть з Могилевом-Подільським не порівняти, я вже мовчу про Герцу. Замість широкого могилівського Дністра тут гірська і мілка Тиса. Тячів підбирається до державного кордону близько-близько, завмерши над річкою чи то прикордонником, чи то дезертиром. Щоб розібратися, ким саме, потрібно підлаштувати вуха під місцеву говірку: якою мовою говорять в Тячеві?

 

Ніяких тобі "буна діменяца" - з дев'яти тисяч жителів Тячева більшість розмовляє українською, хоча чимала частина мешканців говорить угорською. Вивіски на магазинах і установах теж трапляються двомовні: рідною і державною, але далеко не так часто, як у Береговому. І не прикордонник, і не дезертир. Анклавщик якийсь, виходить. Так вже сталося :о).

 

Зараз Тячів - місто районного підпорядкування, а з 1961 р, ще й районний центр Закарпатської області. Коли саме в Хустській котловині, на правому березі Тиси виник пра-Тячів, історики не знають. Перша письмова згадка про місто зустрічається в грамоті угорського короля Карла І (1329). Тут Тячів, як і сусідні Вишково, Хуст, Довге Поле і Сігет (сучасна Румунія) віднесений до королівських міст з наданням привілеїв. Грамота мала б сподобатися й сучасним тячівцям: за нею міщан звільняли від податків та грошових поборів на користь місцевих феодалів.

Схожі грамоти на підтвердження королівських привілеїв місто отримувало також в 1406, 1453 та 1551 рр.

Далі письмові джерела згадують містечко досить часто, але чомусь плутаються в його назві. То це Thechew (1336), то Techew (1406) або Teczyo (1453), іноді — Thewche (1459) або Tetso (1851). Є й інші варіанти написання: Tetz, Tehez, Tetzo, Tyacsiv, Tyacsevo, Tecsev.

 

В 1551 р. населення міста одержало право вільно користуватися землею, випасати худобу у королівських лісах, ловити рибу, вести безмитну торгівлю.

Перший існуючий запис про герб міста історики датують 28 червня 1701 року.

28 червня 1991 року рішенням сесії міської ради, Тячеву повернено історичний герб.

Що дивитись в Тячеві

Міськрада Тячева
Міськрада Тячева

Оглядини головних цікавинок міста займуть небагато часу: в самісінькому центрі Тячева пліч-о-пліч розташувалися два старовинних храми, до третього храму з центральної площі теж близько.

 

Давайте поки подивимося на центральні квартали по вулиці Незалежності.

Центр Тячева - весь в сакурах
Центр Тячева - весь в сакурах

 

Той з храмів, котрий трохи нижчий і скромніший - бежевий римо-католицький костел св. Короля Іштвана (Степана) (вул. Незалежності, 1/3). Його зведено в 1780 р. Годинник на вежі костелу — не справжній, а намальований. Така риса характерна для багатьох храмів Закарпаття. За традицією, храми тут прикрашали годинниками з метою не лише підказати парафіянам час, а й нагадати, що одна з годин виявиться для кожного з людей останньою. Якщо в громади не вистачало грошей на коштовний дзиґар, парафіян «лякав» намальований циферблат.

 

Напроти костелу — лютеранський парафіяльний будинок з високим дахом, у котрому приховано аж кілька повноцінних поверхів.

А поруч — найдавніший та найпоказніший храм Тячева: готичний однонавний кам’яний реформатський костел (XIII – XVIII) з триярусною дзвіницею. Ось тут вже годинник справжнісінький і досить старовинний. Храм - найвища споруда міста. І, здається, пальму першості в нього ще довго ніхто не відбере.

А ще в костелі, якщо пощастить потрапити досередини, потрібно розглядати не стіни чи вівтар (там все ДУУУУУУУУУУУУУЖЕ скромно і мінімалістично, див. фото поруч), а піднімати очі вгору. Тоді-то й приверне вашу увагу древня кесонова стеля з поліхромією 1748 р., а також дві стели з іменами загиблих в обох світових війнах. Кесонів на стелі 200 - можна перерахувати, а також пошукати ті з них, на котрих зображено русалку, дракона, лева та пелікана, символ материнської любові. :о) Стіни храму теж колись мали розписи - вони існували ще наприкінці ХІХ ст.

До 1944 р. при святині зберігалася найбагатша бібліотека Мараморощини та міський архів Тячева. Історія в споруди контроверсійна. За однією з версій, цей храм заснував угорський король Лодіслав Великий як римо-католицький костел. Версій є кілька - за ними поява святині датується то ХІІІ, то XV ст. Споруда «змінила віру» в 1556 року. Від ХІІІ століття в храмі збереглися стіни на всю висоту та два вікна-щілини в глибоких нішах — це теж чимало! Вузькі вікна можна трактувати як певну інкастелізованість храму - а можна і як захист від холодного вітру в часи, коли скло було дорогим предметом розкоші. Найдавніша частина костелу, ймовірно, східна стіна апсиди з романськими віконцями.

За довгу свою історію костел неодноразово перебудовувався та реставрувався. Та після капітального ремонту 1810 р. зовнішній вигляд споруди змінився не сильно. Саме тоді до храму добудували трирівневу башту-дзвіницю з годинником. Орган у храмі датований 1853 роком.

Особливо гарним храм здається в кінці квітня - на початку травня, коли зацвітають сакури та каштани навколо. Більше про святиню можна почитати тут.

 

Біля костелу встановлено бронзове модерністське погруддя відомого угорського художника Шимона Голлоші (урочисто відкрите 1 травня 1992 року, скульптор Еміке Товт, Угорщина), що проживав у місті з 1914 р. Його картини, написані в Тячевому, демонструються в наші часи в Національній галереї Будапешта.

На будинку, де жив Ш. Голлоші встановлена меморіальна дошка з написом на українській та угорський мовах.

 

Від реформаторського костелу видно шпиль ще одної святині Тячева — греко-католицької церкви Діви Марії (1852), що розташована неподалік від місцевого автовокзалу (безколесним туристам на замітку: рух автобусів тут, на жаль, не надто жвавий). По дорозі до неї, на вул. Лайоша Кошута розташований бюст власне Лайоша Кошута (1802-1894), видатного угорського державного діяча, революціонера та юриста, прем’єр-міністра та президента Угорщини в часи Угорської революції 1848-1849 рр. На цій же вулиці є й пам'ятник Тарасу Шевченку.

В центрі міста, серед буяння сакур - погруддя (чомусь золоте) танкісту Вайді, який загинув під час боїв за визволення міста в 1944 році. Поруч невеликий, але монументальний пам'ятник Небесній Сотні.

 

Наступні два квартали на захід від меморіалу Небесній Сотні з одного боку вулиці засаджені все тими ж прегарними сакурами. З іншого ж боку помітно не лише старі хати з різьбленими дерев'яними ґанками, а й одноповерхову споруду з високими вузькими вікнами. Це колишня синагога, зведена у 1904 році громадою місцевих євреїв-ашкеназі.

 

Від синагоги вже добре видно гарненьку міськраду - сучасну майже ратушу з невеликою башточкою з флюгером. Стоїть вона на перехресті, не проминути. Натомість райрада (поруч з реформаторським храмом) - стандартна адміністративна споруда радянської доби, що має клонів по всій території колишнього СРСР. У нас у Кам'янці-Подільському міськрада - точнісенько така сама.

 

Православний храм Тячева - абсолютний новобуд в дикому і непритаманному для Закарпаття типу-московському стилі.

 

Де зупинитися? Та тут вибір чималий. Ми ночували у готелі "Світлиця": дешево і нормально. Поруч було ще з півдюжини готелів та мотелів.

 

Тячівський район відомий своїми археологічними пам'ятками. Зокрема, на території села Руське Поле виявлено городище Капуна (VI-IV ст.до н.е.), Карпатські кургани (ІV-ІІІ ст.до н.е. - ІІІ ст. н.е.) та дуб віком понад 400 років.

В с.Біловарці та м.Тячів - рештки поселень куштановицької культури (VI-IV ст. до н.е.).

Поселення давніх епох: раннього палеоліту (50 тис. років тому назад) виявлено у с.Діброва, пізнього палеоліту (30 тис. років тому назад) у с.Велика Уголька та городище епохи раннього заліза (ІХ-VI ст. до н.е.) у селищі Солотвино, тощо.

Пам'ятками архітектури являються дерев'яні церкви: Миколаївська ХVІ століття в селі Колодному, Миколаївська в селі Діброва та Михайлівська в селі Нересниця (ХVІІІ століття).

Не в кожному місті є таке:

В самому центрі міста, біля готелів "Тиса" і "Світлиця" - стара хата з лелекою на даху.
В самому центрі міста, біля готелів "Тиса" і "Світлиця" - стара хата з лелекою на даху.


У центрі закарпатського Тячева
У центрі Тячева
У центрі закарпатського Тячева
Погруддя Лайошу Кошуту. 15.05.06
Погруддя Лайошу Кошуту. 15.05.06
Синагога (1904)
Синагогу в Тячеві звели у 1904 р.
Тячів. Римо-католицький костел св. Короля Іштвана
Tjatschiw, eine Stadt in der Westukraine
20.08.2004 і 28.04.2018. Костел св. Іштвана
Інтер'єр костелу в Тячеві
Мозаїка старого Тячева.
Століття назад центр Тячева виглядав ось так.
Мозаїка старого Тячева.
Тячів. Tiachiv. Tecso
Один з храмів міста. 15.05.06
Реформатський костел
Реформатський костел у Тячеві
В реформаторському костелі. Серпень-2007.
В реформаторському костелі Тячева
Погруддя художника Шимона Голлоші
Teceu este un oraş din Ucraina.
Костел і лютеранський парафіяльний будинок
A református parókia Técsőn
Симпатична стара листівка. Центр Тячева.
Центр Тячева.
Гори навколо Тячева.
Гори навколо Тячева.
Велосипедне царство.
Ťačiv založili pravděpodobně osadníci ze Saska v 11. století.
Туристам в поміч.
Тячівський район
Три старі храми Тячева
Всі три старі храми Тячева на одній світлині
Монумент Небесній Сотні
Монумент Небесній Сотні у Тячеві
Сакури Тячева
Сакури Тячева
Сакури Тячева
Сакури Тячева

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник