English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Нижня Апша (Діброва)

Alsóapsa Нижня Апша Nyizsnya Apsa Нижняя Апша Apşa de Jos. 1946-2004 között hivatalos ukrán neve: Діброва (Gyibrova).

Миколаївська церква в Нижній Апші (Діброві; 1604, за іншими даними 1561 р., перебудови початку XVIII ст.), 9 липня 2010 р.

Чудовий вид церкви в Нижній Апші від мистецтвознавця Олексія Сльозкіна (Москва).

Чудовий вид церкви в Нижній Апші від мистецтвознавця Олексія Сльозкіна (Москва). Я цю точку як не шукала, але так і не знайшла :о)


Карта

47°59′51″ пн. ш. 23°50′18″ сх. д.

 

Цьому великому румунському селу на Тячівщині (понад 7 тисяч жителів, не кожен райцентр на Тернопіллі стільки нараховує!) не так давно повернули стару назву (Нижня або Долішня Апша), але в довідниках і на картах радянської епохи воно фігурує під кодовим словом Діброва. До речі, до цього часу більшість місцевих село так і називає: інерція - страшна штука.

 

Нижня Апша - головне моє розчарування від серпня-2007. Ні, не церквою, ой ні. Повною, тотальною відсутністю часу і незворотністю вечора:(. Все, не побачене тоді, компенсувала собі під час липневої подорожі в 2010 році.

Румунські палаци в Нижній Апші
Apşa de Jos

Добиралася пішки з сусіднього Середнього Водяного, тому до того, що побачу в Нижній Апші, була вже морально готова. Мене на виїзді з Середнього Водяного підібрав місцевий житель на дорогій іномарці. Кілька кілометрів, які відділяють одне село від іншого, ми їхали добрих хвилин 15 - дорога тут дуже, дуже, ДУЖЕ погана. І це той нечастий випадок, коли розбирає злість. Не так на дорогу - а де вони в нас по селах хороші? На дисонанс, на відсутність гармонії - хіба не це головний недолік світу?

Так от, в Нижній Апші простих хаток майже немає. Ну, кілька штук з боку Середнього Водяного - і все. Все інше - бундючні, велетенські (до чотирьох поверхів) хороми за безбожно дорогими парканами з якихось лискучих стальних гнутих труб і відполірованої до дзеркального блиску жерсті. Бо це РУМУНСЬКЕ село, а румуни здавна відомі як класні будівничі.

Дуже багаті, потворно дорогі будинки - і жахлива, страшна дорога. Контраст.

Запитую, звідки така розкіш. Головне питання - навіщо така розкіш? - з язика не зриваю, притримую в собі. В селі його не зрозуміють все одно. Заробітки? Москва?

Водій киває: і Москва, і загалом Росія, і Чехія, та скрізь...

"Бачите он той паркан?", - показує мій попутник. - "Знаєте скільки коштує брама?"

Не знаю, звідки б.

"18 тисяч".

Гривень? Виявилося доларів. Навіщо? Навіщо? За ці гроші можна б було кругосвітку влаштувати, дізнатися і побачити стільки, що на півжиття б вражень вистачило. Всі ці невикористані шанси, непрочитані книги, не побачені музеї і країни поховані під цементними маленькими дворами (двори дуже маленькі, бо земельні наділи старі, на них стояли мініатюрні хатки - а зараз втюхані позбавлені смаку пафосні палаццо), і брама за 18 тисяч доларів над цими ненародженими, померлими мріями стоїть могильним пам'ятником.

Кажу, що це трошки так... е-е-е... понти і бахвальство. Попутник погоджується: бахвальство і є, не гіршу браму можна було б за 8 тисяч поставити.

Кажу ж, не зрозуміють тут моїх питань. А прибирати і отаплювати такі сільські версалі як? Ламаною російською водій пробує пояснити:

"Они живут малЕнько, маленько только. Чуть-чуть".

Це він про те, що для сусідів ставлять чотири поверхи, всі вікна занавішують жалюзі (нема чого підглядувати!), а самі ютяться потім в двох кімнатках першого поверху. Але сусіди вражені, на сходах біля вазонів якісь потворні лебеді (супер-тренд цьогорічних румунських сіл), мета досягнута. Кажу, каса маре на два поверхи, получається? Водій здивовано і радісно сміється - я знаю, що таке Casa mare. :о)

P.S. Вкрай спритний і діловий чоловічок, котрий підвозив мене наступного дня від Броньки до Сваляви, взявся сперечатися з приводу румунських сіл: за його версією, правильно апшанці роблять. На першому поверсі старі батьки живуть, на другому - син з сім'єю, на третьому - ще один син з сім'єю. Чи там дочка. Гніздечко, каже, зводять, стараються, щоб діти не роз'їжджалися по світах, вдома сиділи. Гарують тяжко по закордонах, ви думаєте, це просто - сім'я батька по вісім місяців на рік не бачить, щоб батько міг їм браму за 18 тисяч доларів поставити!

На моє питання, чи компенсує дітям і жінці брама батька і чоловіка водій нарешті замовк. І годі про ці показушні палаци.


 Що треба знати про Нижню Апшу

Стара картинка з видом Нижньої Апші

Нижня Апша вперше згадується в документах з 1380 р. Головний місцевий скарб, старовинну дерев’яну Миколаївську церкву з дзвіницею (1604, за іншими даними 1561 р., перебудови початку XVIII ст.), з траси з Великого Бичкова на Хуст не видно. Варто на одному з сільських перехресть звернути ліворуч (якщо ви прямуєте з Тячева. Якщо з Рахова - відповідно, праворуч). Церква, чудовий зразок марамароської готики, стоїть на невисокому пагорбі. Над бабинцем здіймається квадратова у плані башта з підсябиттям та аркадою голосників. Шатро прикрашене декоративними башточками. В інтер’єрах помітно живопис 1825 р. (художник М.Манькович) та різьбу по дереву (П.Томашек).

На захід від храму розташована квадратова одноярусна дзвіниця. Дещо псують архаїчний вигляд храму сучасні двері. Навколо святині - старі надгробки, монументи і хрести, деякі датуються 1850 р.

В радянські часи у храмі було облаштовано музей народного побуту, що врятувало пам’ятку від цілковитої руйнації. В 1994 р. храм повернули громаді. Дерев'яна брама біля церкви походить з 1970-х рр.

 

Біля підніжжя храму з боку Середнього Водяного туляться дві старі, автентичні дерев'яні хатки традиційної архітектури (цікавішу з них можна побачити в галереї праворуч). Вони, здається, зійшли з старих листівок початку ХХ ст. Як туристу, мені вкрай шкода, що їх всього дві - коли Миколаївська церква царювала над Апшою, забудованою такими хатками, все було зовсім не так, правда? Як людина ж, я розумію, що не маю права вказувати місцевим жителям, в яких хатах їм мешкати. Хочуть багатоповерхові різнокольорові коробки з лебедями - мають коробки з лебедями. І ще з фонтанами у дворі поруч з свинарником.

 

В селі начебто збереглася ще одна дерев’яна церква, присвячена св. Василю (ІІ пол. XVIII ст., можливо, перебудови ХІХ ст., через які корпус церкви так видовжився, що башта опинилася ПОСЕРЕДИНІ даху). Ще в 1928 р. церкву було вкрито етернітом, а пізніше - банальною бляхою, дерево зрубів пофарбовано на коричневе. Поруч мала б бути маленька дерев'яна дзвіниця. На жаль, храм було неграмотно відремонтовано (всередині взагалі оббито картоном), через що втрачено історичний колорит пам’ятки. Перевірити, чи так це насправді, дуже важко: по-перше, церкву піди знайди (молодь про неї не знає взагалі, старші жителі Нижньої Апші скеровували весь час в різних напрямках. Я вбила на спроби підібратися до храму ПІВТОРИ ГОДИНИ на спеці. Дві церковні брами повністю зачинені, перелізти через паркан мені б там було досить складно, з ЖОДНОГО боку церкву ВЗАГАЛІ не видно. Ні шпилю, ні хреста, ні якоїсь стіни - НІ-ЧО-ГО. Це видається дуже підозрілим. Місцеві кажуть, храм давно стоїть покинутий. Стоїть? Точно стоїть? Я не бачила. 

 

Молитися апшанці ходять до мурованої Петропавлівської церкви під пагорбом з церквою Миколаївською. Досить простої архітектури, всередині ж вся розписана - в розписах стелі проглядаються парафрази "Трійці" Андрія Рубльова. Дуже дорогі з вигляду люстра (чи то пак панікадила?). Я була в селі увечері 9 липня. жінки поралися на клумбах біля храму. Дуже привітно і з усмішкою почали зазивати мене всередину на румунській мові, коли зрозуміли, що крім "Буна Зіуа" я ніц не петраю, перейшли на російську. Кажуть, за кілька днів у них храм (12 липня православні відзначають Петра і Павла, таки так). Всередині сільські діти слухають, як драматично, вкрай виразно розповідає їм щось з біблії (теж румунською) одна з бабусь: вечірня церковна школа.

 

 




Старі зображення Миколаївської церкви в Нижній Апші
Görög katolikus fatemploma a 18. század elején épült az 1561-évi régi templom felhasználásával. Alsóapsa

Старі зображення Миколаївської церкви в Нижній Апші


Миколаївська церква в Нижній Апші (Діброві), липень 2010 р.

Спробуєм повторити


Миколаївська церква в Нижній Апші (Діброві), липень 2010 р.

Маленька красуня


Церковь св. Николая в закарпатському селе Нижняя Апша
Церковь св. Николая в закарпатському селе Нижняя Апша
Деревянная Николаевская церковь в Диброве (Нижней Апше) Тячевского района

І ще вона.


Від традиційних хаток Нижньої (Дольної) Апши...
Від традиційних хаток Нижньої (Дольної) Апши...

Від традиційних хаток Нижньої (Дольної) Апши...


Стара румунська хата в Нижній Апші (Діброві). Остання.

...лишилася одна-єдина


Панорама Апши від Миколаївської церкви

Панорама Апши від Миколаївської церкви


Хрести з 1850 і 1869 р. біля Миколаївської церкви
Хрести з 1850 і 1869 р. біля Миколаївської церкви

Хрести з 1850 і 1869 р. біля Миколаївської церкви


Нижня Апша Alsóapsa

Апшанська церква № 2 на поч. ХХ ст.


Зараз незрозуміло, чи вона взагалі існує: її не видно нізвідки, брами замкнені

Незрозуміло, чи вона взагалі існує


Петропавлівська церква в Нижній Апші
Церковь Петра и павла в селе Нижняя Апша Тячевского района Закарпатья
St. Peter and Paul church in Nyzhnia Apsha

Петропавлівська церква

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник