English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Снятинська ратуша
Політ над снятинською ратушею 19 січня 2018 року.
Політ над снятинською ратушею 19 січня 2018 року.
Головна вертикаль Снятина дуже красива. Зблизька це особливо гарно видно
Головна вертикаль Снятина дуже красива. Зблизька це особливо гарно видно
Поштівка початку ХХ століття: центр Снятина з ратушею.
Поштівка початку ХХ століття: центр Снятина з ратушею.

Її видно за кілометри. Ще з Оршівців, ще з Долішнього Залуччя, ще зі станції Снятин а.к.а. Хутір Будилів.

54 метри до вершечки флюгера - у великому мегаполісі споруду такої висоти відтіснили б на другий план хмарочоси. Але снятинські хмарочоси мають п'ять радянських поверхів, вони пігмеї проти стрункої як модель з анорексією красуні-ратуші. Бо ратуша у Снятині таки красуня, одна з найгарніших в країні - а багато хто думає, що й взагалі саме їй належить корона королеви ратушної краси.

Про те, що Снятин мав свою ратушу ще з XVII чи XVIII ст., натякається у деяких спогадах про місто у збірці "Снятин" (1968). Але натяки - не факти. А факти ось які:

Триповерховий і трохи нуднуватий магістрат у стилі класицизму звели у Снятині в 1861 р. Ні, ще без тонкої і витонченої вежі. Інформаційна табличка біля ратуші підказує, що її фундамент був закладений за бургомістра Марцеля Немчевського, який керував містом у 1856-1870 рр. Ну так, 1861 р. якраз у цьому проміжку.

Та будівля постраждала у велетенській пожежі, котра охопила це покутське місто 17 квітня 1906 р. Тоді міщанин Василь Захаркевич недбало викинув на гній попіл з печі. В попелі були жарини. А стріхи у хат навколо - переважно з соломи. Далі самі уявляєте, так? Хто бував у наших краях у квітні, той знає, які тут часом вітри. Тоді було так само. За кілька годин палала вже вся північно-західна частина міста. Горіли дерев'яні хрести на цвинтарі. Пожежники були практично безсилі, навіть ті, що прибули з сусідніх метрополій, Коломиї та Чернівців. Вітер ніс вогонь далі, передавав естафету від хати до хати. Хат таких було понад 200. Вогонь був настільки сильним, що палали навіть речі, заховані у підвалах.

 

(При нагоді згадаю про тенденційність висвітлення іудейського питання в тій катастрофі: в англомовній "Енциклопедії єврейського життя перед та під час Холокосту" Шмуеля Спектора та Джеффрі Вігодера (2001) чомусь зазначається, що всі хати, що згоріли, належали тільки єврейським родинам - і саме через збитки, які понесли єврейські торговці, з 1911 р. у Снятині починається розквіт українських кооперативів. Дивно: адже іудеї складали близько 35 відсотків мешканців міста, більшість була все ж українцями, чимало було поляків. Не могла така масштабна пожежа бути настільки етнічно-вибірковою. Ну і кінець а пропосу).

 

Ця ратуша з цією вежею - продукт вже нового століття і символ відродження міста, що запалало смолоскипом. Будували-перебудовували-відбудовували-надбудовували ратушу в 1906-1909 рр. Так, на старих фундаментах - ну як старих, з 1861 р.

Хотілося б почитати про того Марцеля Немчевського, за котрого магістрат споруджали. Та літератури мало. Як то водиться в українських істориків, якщо Немчевському не пощастило мати правильну п'яту графу і предків з прізвищами на -ук, -юк, про нього в книжкахне згадують. А от про ратушу чимало є. Більшість інформації на цій сторінці - з книги "Снятин над Прутом. Перша частина". Купила цей раритет колись в Коломиї . Автори - Василь Харитон та Михайло Тимофійчук.

А, так про Марцеля Немчевського. Все, що знайшла, так те, що ця вірменська родина дала Снятину аж трьох бургомістрів: Марцеля, Титуса (Тита) і Міхала. Людьми були спритними і дієвими. Марцелій, професійний аптекар, вже за буття свого мером продавав у Снятині тижневики "Przyjaciel domowy", "Przewodnik" та "Dziennik literacki", а у 1866 р., коли снятинська гміна вирішила влаштувати шпиталь для військових на 25 ліжок (з перспективою розширення шпиталю до 100 ліжок), Немчевський пообіцяв діставати для закладу ліки з 50 % знижкою.

Снятинська ратуша, 1917 р.
Снятинська ратуша, 1917 р.

Від старого магістрату в нової ратуші залишилося не так і мало: південно-східна частина споруди (та, що ближче до райради та ринку) і перша сходова клітина в інтер'єрах.

Планування вежі виготовив  чернівецький архітектор Йозеф Шрейбер. Керував роботами  снятинський будівничий Антон Берка. Мулярські та теслярські роботи виготовив майстер Станіслав Олександрович. Дах покрив міддю бляхар Файвель Юрман зі Снятина. Столяркою займався місцевий столяр Юлій Кеслер. Мулярські роботи та вилитий з цементу (писк тогочасної будівничої моди!) архітектурний декор - робота чернівецького різьбляра Оскара Черного

Нарешті, годинник, головна прикраса будь-якої ратуші. Снятинський приїхав з Кросна, міста в південно-східній Польщі. Доставив його Міхель Менсович. Дзвони привіз з польської Бялої ливарник Карло Швабе.

І це ще не все. Помпезна споруда вимагала пафосного ритуалу. І його провели.

Бронзівник Франц Кубішек з Чернівців виготовив бронзову кулю, яку встановили під флюгером вежі. В кулю вклали послання майбутнім нащадкам - так само, як потім комсомольці з 1967 р. щось там писали нам, прийдешнім, у рік 2017-тий. Лист був польською і йшлося там так:

"Діялося це у 61 році панування і 79 річниці народин наймилостивішого нам пануючого Цісаря і Короля Франца Йосифа І, за намісника Галичини Ексцеленції др. Міхала Бобжинського, маршала крайової Ексцеленції Станіслава графа Бадені, старости повіту Снятинського Петра Левицького, маршала цього ж повіту Стефана Мойси Росохатського, а старанням бургомістра міста Снятина Титуса Немчевського при співучасті комісії будівельної:священика Міхала Борового... (всього 28 осіб, з них поляків - 13, євреїв - 11, українців - 4 особи).

Мури (стіни) цієї вежі від фундаментів аж до будинку магістрату були зведені при нагоді побільшення будинку біля 1868 р., решту штін від мауерляту вежі висотою 25,85 м виконано цього року.

(...)

При будові бог щастив роботі. Ніхто з робітників не був ушкоджений на здоров'ї. Хай же цей годинник, який буде сповіщати місту час, стане зворотом до розвитку і добробуту мешканців цього міста. Діялось це в королівському місті Снятині 27 серпня 1909 р."

Пропущений абзац - це якраз перелік всіх тих слюсарів, ливарників та теслів, яких я вже перерахувала вище.

 

Біля ратуші облаштовували трибуни для почесних гостей Снятина під час різноманітних міських свят.

Балкончик на ратуші був пунктом спостереження для снятинських пожежників - поширена ратушна практика.

За курантами слід було наглядати. Для цього підніматися на вершечок вежі, долаючи 252 сходинки. Ратушний годинник заводили 24 обертами коловоротом, через що піднімалися на дев'ятиметрову висоту 60-кілограмові гирі.

Ремонт вежі мав місце наприкінці 1930-х років, за мерства Юліана Косцинського. Він також намагався вибити для міста статус курорту - саме з тих часів походять елегантні міські вілли з ошатними дерев'яними деталями та ґанками.


З 1939 р. довгі роки за курантами ратушного годинника наглядав етнічний німець Баугетнер (в Снятині була чимала німецька колонія Аугустдорф). Пізніше годинникарем став Казимир Вербицький. В 1990 р. естафета перейшла до його брата Збігнева (народився 1937 р.). Хто доглядає за курантами і годинником зараз, я не знаю.

 

Ратуша виглядає лялечкою, у неї свіжий косметичний ремонт. Хоча знаю, що роками її підвали були залиті водою, що спричинило нерівномірне осідання фундаменту будівлі. В кінці ХХ ст. були якісь проекти по облаштуванню в ратуші зимового саду під скляним дахом-атріумом, підземного паркінгу - думаю, вони так і не втілені в життя.

Вірю, що колись піднімуся на балкончик стянтинської ратуші. Кажуть, в ясну погоду звідси видно головні вершини Чорногори та Українських Карпат - Говерлу та Петрос (якщо дивитися на південь). А якщо глянути на схід, роздивишся на горизонті Чернівці. Та я буду рада побачити хоча б миле місто Снятин у ніг красуні-ратуші.



1917 р. Вид з Августдорфу. З Національної австрійської бібліотеки
http://www.bildarchivaustria.at/Pages/Search/Result.aspx?p_eBildansicht=2&p_ItemID=1
З Polona.pl
З Polona.pl
Снятинська ратуша та старій поштівці
Снятинська ратуша та старій поштівці
Вежа стоїть, а місто згоріло. Перша світова
Вежа стоїть, а місто згоріло. Перша світова
 
Польоти над снятинською ратушею (2017-2018 рр.)
Польоти над снятинською ратушею (2017-2018 рр.)
Польоти над снятинською ратушею (2018)
Польоти над снятинською ратушею (2018)
Січень-2018
Sniatyn town hall (2018) Śniatyn, ratusz
Парадний вид, невидимий з землі
Парадний вид, невидимий з землі
Вид на ратушу в Снятині від пам'ятника Т.Шевченку
Вид на ратушу в Снятині від пам'ятника Т.Шевченку
Снятинське середмістя з ратушею
Снятинське середмістя з ратушею
Меморіальна дошка В.Чорноволу
Меморіальна дошка В.Чорноволу
А поруч шумить базар
А поруч шумить базар
З снятинською ялинкою
З снятинською ялинкою
Вбрана у туман. 2010 р.
Вбрана у туман. 2010 р.
Вид від Снятинської РДА
Вид від Снятинської РДА
Снятин. Листівка 1915 р.
Снятин. Листівка 1915 р.

"Замки і храми України" - некомерційний cайт, що підтримується фактично силами і ентузіазмом однієї людини. Допомогти проекту:
гривневий рахунок 4149 5100 9101 3567

євровий - 5168757402858452

Patreon

Ваш внесок допоможе не зневіритися в тому, що роблю вже 20 років. Дякую.

Екскурсійний супровід у мандрівці Кам'янцем-Подільським, Поділлям та Західною Україною в цілому: kamienczanka@gmail.com

© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник