English   Контакти   Книги   Новини   RSS   Галерея   Телетайп   Населені пункти   Типи об'єктів   Топ-13   Блог   Guest-Up-Oh?  
Чернівці. Площа Філармонії




Мучна, площа Рудольфа, площа Філармонії...


Невеликий фрагмент моєї книги "Чернівці для небайдужих"


 ...

Зараз в цій будівлі філармонія

Середмістя Чернівців. Карта


Площа Філармонії - затишна і кокетлива. Не дивно, що вона (до речі, одна з найстаріших у місті) так часто змінюнала своє „прізвище": була то Рудольфпляц, то Дачія, потім - площею Перемоги. Хоча старожили по-свійськи називали це місце Мельпляц, Мучна площа. Саме мукою торгували тут у першій половині XIX століття, коли цей клаптик землі взяли під варту: порохівня, продуктовий склад (1777р.), цегельня, а ще військові казарми (1787 р.) та в'язниця (1787 р.). Невеселе оточення, що й казати.

Ситуація змінилася лише в 60-х роках XIX століття, коли Мельпляц стала не околицею, а практично центром міста. Казарми та порохові склади переселилися на територію сучасного парку ім. Шевченка, на місці в'язниці виросла чепурна кам'яниця готелю „Національ" (вул. Л. Толстого, 2, нині це один з корпусів фінансово-юридичного університету)

 

Буковина - пісенний край. Чи дзвінке повітря з поблизьких Карпат тому причиною, чи дивна суміш говірок та мелосів представників безлічі народів, що здавна мирно співіснували на цій землі, та кожен буковинець - музика в душі. Ну добре, майже кожний. В далекому 1862 році чернівчани ство-рили „Товариство сприяння музичному мистецтву", а у квітні 1876 року на Мучній площі заклали перший камінь у фундамент майбутнього притулку товариства. Урочиста подія відбулася під звуки "Хвали музики", яку скомпонував керівник товариства, композитор Алальберт Гржімалі.

Філармонія зимовим вечором

В грудні 1877 року будівля була готова. Її стіни та зали, які розмалював професор історичного живопису Карл Йобст, пам'ятають найзначніших музичних зірок XIX століття: Соломію Крушельницьку, Енріке Карузо, Артура Рубінштейна... Пройде більше ста років, і це приміщення, віддане Чернівецькій філармонії, позичить своє ім'я для площі, на якій стоїть.

 

Фасад філармонії, як груди старого солдата, прикрашають ордени-меморіальні дошки: на честь перебування Миколи Лисенка 1904 року, в пам'ять засідання Ради військових депутатів 1917 року та на честь видатної артистки Чернівецького єврейського театру Сіді Таль. Найяскравішою примою Чернівецького єврейського театру була в 30-60-х роках XX століття Сіді Таль (справжнє ім'я Сореле Біркенталь, 8.09.1912 - 17.08.1983). Грою корінної

чернівчанки захоплювалися Леонід Утьосов і Аркадій Райкін. Соломон Міхоелс закликав записувати її ролі на платівки, щоб донести цей скарб до нащадків. Спектаклі єврейського театру, де вона грала, - до речі, останнього в Україні, закритого в 1950-х,- завжди були для міста подією. Слава Сіді Таль гриміла і в румунські, і в радянські часи: вона отримала звання заслуженої артистки УРСР. Тарапунька та Штепсель (відомі радянські коміки) писали: „Ми побачили на сцені великого майстра перевтілювань, акторку широкого діапазону. З незвичною простотою та виразністю вона читала монологи, співала народні пісні, танцювала... І все це вона робила з великим блиском, талантом, викликаючи захоплення публіки". В її честь названа одна з вулиць міста та встановлена зірка на Театральній площі.


 Брістольський гуртожиток і стара реклама

Стара реклама напоїв

Ще одна архітектурна домінанта площі - п'ятиповерховий будинок готелю „Брістоль". Його „номери" зараз надаються студентам Буковинського медичного університету, щоправда, в планах міської влади перенесення гуртожикта в інше приміщення.

Неподалік цього „хмарочоса" стоїть суто декоративна стара чавунна водоколонка - привіт із тих часів, коли функціональність предмету йшла пліч-о-пліч з естетизмом. Але ж гарна, хай і непрацююча! Навіть огорожа поблизу „Брістоля" відновлена за взірцем її попередниці з 30-х років XX століття. А ще на площі збереглися старовинні зливові ринви.

 

Шматочок давньої автентики чекає на уважного перехожого й на стіні будинку напроти філармонії (Горького, 2). Придивіться: фрагменти старих вуличних реклам пробились через нашарування побілки. Деякі літери вже не розібрати, але слово „sрігіtа" видно чітко. Для тих, хто розібрати слова самотужки не зможе, є картинка. Сім пляшок різної форми та кольору зі старанно вимальованими етикетками обіцяли любителям оковитої широкий асортимент. Ось такий ольфрейний натюрморт у рекламних тонах.


 Увага - деталям

Фонтан. Літо-2007

Площа Філармонії наповнена деталями; вони ховаються від неуважного ока, але варто один раз їх помітити, щоб потім завжди відшукувати поглядом. Ось гарна двоповерхова кам'яниця на розі вулиць Бетховена та Заньковецької, прикрашена куполом. Над куполом - флюгер із символом так званого собачого ока.

Ще одна деталь. У 1930-х роках на площі з'явився нашвидкоруч збудований критий ринок, який функціонував до 1999 року, аж поки його стіни не вкрились тріщинами. 2005 року Чернівці на свій 597 день народження отримали розкішний подарунок - оновлену площу, на якій невдовзі з'явився фонтан, а в холодну пору року дітлахів та дорослих чекала в 2005-2006 роках "імпортна" ковзанка, що не топилася навіть при плюсовій температурі.

Старі будинки скинули багаторічні нашарування фарб зі своїх фасадів, щоб одягнутися в ті кольори, котрі так личили їм ще в позаминулому столітті. До речі, при реконструкції площі робітники поблизу філармонії знайшли з десяток старовинних монет.

 

Нині площа, де колись записували до австрійського війська (саме тут рекрутом став Юрій Федькович) та торгували мукою, перетворилася на гарний куточок старих Чернівців, нарешті позбавлений задушливого торгового „аромату".


 Ще ілюстрації:


Фонтан є (2007).
Фонтану немає (2006).
Ще архівна листівка.
Рудольфплятц в 1918 р.

Фонтан є (2007). Фонтану немає (2006). Ще архівна листівка. Рудольфплятц в 1918 р.


 Готель "Брістоль"












© All rights reserved.
Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України.
Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за попередньою узгодженністю
Розробник