Я знаю, що це абсолютний неформат для мого сайту. Але порпалася в оцифрованих підписках краківського журналу "Architekt", котрий видавав відомий більшості українських краєзнавців Ян Сас Зубжицький - і знайшла у ньому такий скарб. Ну гріх не поділитися.
Більшість старих галицьких та подільських міст мали на своїх Ринках ратушу. Символ міських прав, адміністративне серце поселення - коротше, ну куди було без ратуші. У Стрию сьогодні ратуші немає. А мала б бути. І була - бо вперше вона згадана ще у документах від 21 жовтня 1431 року. Стрий мав навіть не одну, а кілька ратуш. Не одночасно, звісно - послідовно. Вони були дерев'яними і часто горіли. Так, зникла у вогні ратуша, зведена на кошти з пропінації (права виготовляти та продавати алкогольні напої) старостою Казимиром Понятовським у 1777 р.
Місто думало про ратушу, потребувало її. Австрійські чиновники тим часом ходили на роботу до цегляного будинку, зведеного у класицистичному стилі в 1823 р. Дім цей завалився у 1857 р.
В часописі "Слово польське" (№ 132 від 28 березня 1906 р.) повідомлялося про конкурс на проект нової ратуші. До конкурсної комісії увійшли бургомістр Олександр Стояловський, його заступник Станіслав Матковський, адвокат та посол до сейму Філіп Фрухтман, професори Львівської Політехніки Густав Бізанц, Левинський, Теодор Тальовський, залізничний інспектор Комора, міський будівничий Адам Опольський та старший інженер Зигмунт Махневич. Перше місце виборов проект Senat Populoque авторства слухачів Політехніки Т. Бауера, Веслава Гржимальського та Мар'яна Осінського - і отримав за це премію в 1200 крон.
Друге місце посів проект під назвою "Lubranka" (див. зображення вище). Його автор Роман Бандурський був уродженцем Хирова, та ще малим з родиною перебрався до кракова, де потім і працював. Нагородою за проект було 800 крон.
Третє місце та 500 крон дісталося проектові з лаконічною назвою "BBBBBB" (львів'янин Юзеф Пятковський). Чотири інші роботи ("Квадрат" Здіслава Монченського, "Писанка", "Д.Т.К" та "260 000 крон") отримали похвальні грамоти. Виходячи з матеріалів у журналі, Роман Бандурський зробив два проекти - другий називався "100". Після цього протягом двох тижнів (до 8 квітня 1906 р.) проекти були виставлені для огляду посполитими. Пізніше проект, який зайняв перше місце, було затверджено у стрийській міській раді.
В журналі "Архітект", на жаль, немає проекту-переможця, але є кілька інших. Що ж, ратуша у Стрию могла б стати чи не самою чепурною та ошатною на всю Галичину. Та не склалося.
Будівництво ратуші відкладали і відкладали - будували у середмісті водогін та каналізацію. Знову згадали про ратушу аж у березні 1913 р. на сторінках газети "Земля Стрийська". Виникла дискусія - де будувати споруду? Можливо, доцільно це було б зробили не на Ринку (там вигідніше було розмістити склепи-магазинчики - їх помістилося б аж десять), а на ділянці, котру подарував місту якийсь пан Гош, вже покійний. Ділянка знаходилася на розі вулиць 3 Травня на Яна Собеського. Витрати на будівництво мали скласти 180 тис. крон. Інша думка була власне про Ринок - там, мовляв, через торговицю панує такий бруд та сморід, що лише ратуша і має шанс врятувати цей куточок Стрия від антисанітарії.
А далі була війна - і Стрию стало надовго не до ратуші. Її функції продовжувала виконувати будівля магістрату. Про неї знову згадали уже аж в 1926 р. - та так і не побудували. Шкода.
